першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Dmytro : УКРАЇНА ЧЕКАЄ ГЕТЬМАНА

додано: 12-07-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/994943030.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

<H3>УКРАЇНА ЧЕКАЄ ГЕТЬМАНА</H3>

Кучма не вічний. Немає підстав вважати при всіх відомих злочинах Кучми та його оточення, що він
зможе добути до кінця відведеного терміну президентства. Як слабка і залежна людина, Кучма
намагався побудувати систему абсолютної влади, а в риториці й досі всі його міркування зводяться до
монархічно-тоталітарного - “держава – це я”. На сьогодні головні підвалини кучмократії зруйновані.
Страх як головна деморалізуюча сила поступово вивітрюється. На Гонгадзе і журналістах Кучма
обламався. Гонгадзе і з того світу тримає Кучму та його братію за горло. Імплементація не пройшла.
Радівська “більшість” поруйнована і переформатовується. Обриси партійної системи швидко
змінюються, раніше слухняні партії і лідери унезалежнюються і ведуть свою гру. Генпрокурор – живий
труп. Нові справи проти Тимошенко, Бондаря, Замковенко розвалюються ледь почавшись. Олігархи
перестають бути слухняними і вже суспільство веде окремі розслідування їх діяльності. Сьогодні важко
назвати хоча б одну вузьку групу з чітко виявленими інтересами, котру би Кучма влаштовував більше
ніж на 20%. Суспільний авторитет Кучми за опитуваннями знизився до 8-10% - до межі, яку називають
критичною - і продовжує падати. Кучма з олігархами скинули Ющенка й очікували подяки і підтримки
Москви. Натомість Москва запровадила свою окрему зону вільної торгівлі, ввела для української
продукції ПДВ, знову підняла справу про газові борги. Ющенко вибив для трубників (також і для Пінчука
з Кучмою) максимально можливу квоту поставок до Росії, тепер вони не матимуть і цього. Кучмі вже не
допоможе ні Біблія, ні Папа (Римський), ні Москва, ні Варшава (Захід), ні олігархи. Система вже
знаходиться в сфері дії революційних законів – по старому жити не може, а по новому не може в силу
своєї генетики.

Варіантів ліквідації Кучми може бути декілька: недовіра (імпічмент) з боку ВРУ, запланований
референдум, добровільна відставка (або за станом здоров’я), повстання (репетиції якого вже
відбулися) чи держпереворот, фізична ліквідація <i>(сайт "Майдан" такого рішуче не підтримує - прим. редакції)</i>або комбінація зазначених факторів. Зрозуміло одне
– Кучмі залишилося лише декілька місяців.

Падаючий Кучма тягне за собою в інший світ і такі політичні фігури, які ще донедавна вважалися
“рейтинговними”, “потенційно владними”, “наступниками” – Медведчук, Деркач, Тигипко, Азаров,
Волков. Президентська посада особисто їм вже не світить. Ніяка, скільки завгодно розгалуджена
партія, їм не допоможе і медія мають обмежений вплив - згадайте як Суркіс програв у Києві
Омельченку з рахунком 1:5 при наявності грошей, партії, медія, прямої реклами. Поточні розрахунки
майбутнього складу ВРУ також не дають значної чи взагалі переваги партіям олігархічно-кучмівського
кола. Через механізм більшості захопити уряд, потім посаду прем’єра і “адміністративний ресурс”, а
далі - посаду президента у них не складеться.

В іншому колі - діячів або опозиційних, або неолігархічних, або просто патріотичних - бачимо декілька
політичних фігур, які можуть претендувати на посаду президента, прем’єра, вищі посади:

Олександр Мороз
Олександр Омельченко
Юлія Тимошенко
Віктор Ющенко

До цього списку при бажанні виявитись в публічній політиці може додатися Констянтин Морозов.
Анатолій Кінах при проведенні незалежної політики й зростаючому рейтингу скоро може стати
незручним й поповнити зазначену групу або наступну групу претендентів (дивись нижче).

Зазначені політики при об’єднанні в один блок очевидно візьмуть владу - залишається домовитись
про неконфліктний розподіл обов’язків і співпрацю.

О.Мороз достаньо сильний політик, має підтримку селянської частини населення, вірогідно
Української Лівої (комуністи+соціалісти, що ідентифікують себе саме як українські), вважається
борцем з кучмізмом та корупцією, для бізнесу, що бажає державного протекціонізму може бути своїм.

О.Омельченко. Свій для киян. Українцями ідентифікується як свій, але не націоналіст. Сильний
політик (перемога над Суркісом). В міру “крутий”, в міру совок, в міру пияк, матюкальник й антисеміт –
для більшості населення за цими показниками абсолютно свій. Має імідж лівого і друга “ветеранів” -
Симоненко пропонував Омельченка на посаду прем’єра. Вміє розбудовувати власний імідж через
асоціацію з Кличками. Потенціал, який бачить вся країна, - перебудували Київ – перебудуємо країну.
Розвиває зв’язки з іншими мерами, очолює асоціацію мерів – можливе перехоплення ініціативи і
ресурсів у “регіоналів” (сьогодні в СДПУ(о) 200 тисяч партійців зі значною складовою місцевого
чиновництва і залежного бізнесу, а завтра, як іноді в нас складається, 150 тисяч візьмуть й
організовано перейдуть в іншу партію). Економічна вага – скоро через посаду зв’язки та інші фактори
контролюватиме до 20% економіки.

Ю.Тимошенко – саморобна фігура, незалежний політик. Вміє розбудовувати структури, ситуації. Якщо
буде налагоджена мережа референдуму і він пройде більш-менш вдало, існуюча мережа надалі на
можливих президентських перегонах може служити потужною агітаційною структурою, яка досягає
кожної домівки. Потенційна підтримка молоді, молодого бізнесу, нового середнього класу. Розуміння
імідж-технології, звідси додатковий потенціал розкрутки. Жива демонстрація тез – “Борітеся –
поборете!” (Клінтон, 2000), “Не бійтеся!” (Папа, 2001).

В.Ющенко – достатньо сказано оглядачами, ворогами і прихильниками. Більше підкреслюються
слабкі сторони. Проте свою лінію він витримав і Кучмі з олігархами не піддався. Вміє вчитися, в
будь-якій справі стає професіоналом і там де слід не приймати існуючі правила (рєшать вапроси), а
впроваджувати свої. Ющенка критикували за слабкість, але не дуже помічають, що Ющенку вдалося
суттєво змінити правила урядування і підняти рівень вимог. А.Кінах вже не зможе повернутися до
пустовойтенківщини, працює не так за Кучмою, як за Ющенком. З професійного банкіра В.Ю. стає
професійним урядовцем, тепер стане професійним політиком і тут можливо запровадить свої правила
(мистецтву віртуальних перемог слід повчитися – достатньо моральної сили змінити принципи й
правила, створити атмосферу в якій олігархи й кучмарі деморалізуються, а потім відмирають як
динозаври). Досі був шлях лише на підвищення.

К.Морозов. Поки що він не проявився як публічний політик, тож чи вийде він на рівень претензій вищої
політики сказати важко. Відставка з посади посла може говорити про подібну мету. По-перше, всі
порядні люди звільняються від зв’язків з Кучмою, а, по-друге, сам Кучма закликав всіх незгодних з
кучманізмом держслужбовців йти добровільно. Можна згадати, як К.Морозов через незгоду зі
зрадницькою лінією Кравчука пішов у відставку з посади міністра оборони. Відповідає балансовим
критеріям вищого посадовця – східно-українець (навіть росіянин), але патріот (націоналіст). Має
потенційну підтримку Стейтів, української діаспори, має імідж і вольові якості з високим потенціалом
розкрутки. До того ж загальний бардак в країні, постійна зміна правил, гарант-дестабілізатор всім
набридли і в суспільстві поширюється бажання твердої руки, яке на минулих виборах концентрувалося
на Марчукові.

Для лідера-революціонера важливим є комплекс особистої моральної образи (поразки). Тоді людина
схильна не звертати уваги на дрібниці матеріального-раціонального, сімейного й особистого і йде до
кінця (перемога або смерть!). У Богдана Хмельницького кривдник зруйнував будинок, захопив дружину
і вбив сина. Б.Хмельницький обійшов всі тодішні правові “інстанції”, аж поки король йому не нагадав –
чи він забув про “козацьку матір” (шаблю – “право шаблі”) - прямий натяк на повстання проти шляхти.
Так відбулась в черговий раз Україна. Зараз нам розповідають про план “Богдан Хмельницький”
(хотілося щоби він існував в реальності а не був вигадкою). Папа дає слабко приховану пораду на
повстання – “Не бійтеся!” Комплекс образи-поразки мають О.Мороз, Ю.Тимошенко, В.Ющенко, тож від
цієї групи можна і надалі очікувати підвищеної пасіонарності. Психологічні комплекси як лідерів, так і
віковічні національні комплекси образ мають обернутися “комплексами стратегічного призначення” –
лють і революція, що змітають всіх ворогів.

Заглядаючи вперед можна передбачати оновлення владної політичної технології виборів - вибирати
свого, хоч і неяскравого, але за “злагоду”, який виступає проти поганих “комуністів”. Якщо влада
керуватиме кампанією, пугалом виступатимуть українці-націоналісти-нацисти-фашисти. Комуністи
“своє відіграли”, пугалом “олігархів” влада робити не буде - залишаються націоналісти. Але цей
сценарій може вести до суспільного розколу-конфлікту. Контури конфлікту вимальовуються вже
сьогодні, коли українців за вияви українства ідентифікують як фашистів.

Наступний список - політичні фігури “на щось здатні”, принаймні мають амбіції:

Микола Азаров
Наталя Вітренко
Андрій Деркач
Володимир Литвин
Євген Марчук
Віктор Медведчук
Петро Симоненко
Сергій Тигипко

З цього списку якісь шанси мають хіба що В.Литвин і С.Тигипко. М.Азаров – неукраїнець плюс
негативний імідж податківця, про-кучміста та про-олігарха. Н.Вітренко і П.Симоненко можуть хіба що
об’єднатися, але і це малоймовірно, ширше об’єднання й ширша база нереальні. А.Деркач – має суто
російський імідж агента впливу Росії, останній компромат про кримінал і корупцію, що при потребі
буде розгортатися, скасовує останні шанси.

В.Литвин має якісь залишки іміджу патріота і при потребі може щось на цій ниві. Відома його гра проти
олігархів-медведчуків в боротьбі за вплив на Кучму. Оскільки Кабмін тепер наповнюється колишніми
працівниками АП, В.Литвин може розглядатися як такий собі двічі-прем’єр: як голова паралельного
(політичного) уряду – Адміністрації Президента і тіньовий керівник офіційного уряду – Кабміну. Вихід
В.Литвина в публічну політику і швидке завоювання публічного впливу малореальний, лишається шлях
нагору через призначення головою уряду, коли виникне потреба скинути А.Кінаха. Але вже і Кучма
достатньо слабкий, щоби йти на подібні вольові кроки без консультацій з різними силами ближнього
кола.

Є.Марчук своє вже відіграв. Зради не пробачаються. Засвідчені публічно зв’язки з олігархами й
антиукраїнська енергетична геополітика. В.Медведчук, щоб там не писала Мерілл Лінч (то все прозоро
– одна єврейська мафія робить імідж іншій і не більше того) шанси свої втратив. Йому не піднятися
навіть до голови ВРУ, не говорячи про посади прем’єра чи президента.

С.Тигипко більш самостійна фігура. Як пише “Українська правда” – має обличчя спотворене ознаками
хоч якось інтелекту. Умовно може бути своїм для частини нових-середніх, а також для Москви і умовно
для Заходу. Входить до складу сімейного клану Кучми, тож може якось претендувати на
спадкоємництво через посаду прем’єра. У вільній змагальній публічній політиці шанси проти Ющенка і
Ко має невеликі.

Звичайний прогнозований розвиток ситуції обіцяє кучмістам поразку. Тож збільшується вірогідність
різних вибриків, нестандартних ходів. Чи існує умоглядна можливість об’єднання довколакучмістів у
змові проти Кучми, яка обіцяє шанси на особисте захоплення влади? Ситуація в деяких рисах
повторює 1990-1991 роки, а ГКЧП виявився для багатьох тоді неочікуваним. Логіка така – якщо папік
стає слабо керованим і тягне нас на дно, від нього слід позбутися, звалити все на нього, а себе
оголосити патріотами.

Наступна можливість і надія – нові несподівані фігури, які швидко з’являються, ламають всі
напрацювання і плани, звертаються безпосередньо до людей, перебирають на себе суспільну
прихильність і владу. Надія, яка долала всі раціональні застереження, раніше концентрувалася на
Марчукові, народна надія звертається до Ющенка. Надія продовжує жити. Україна чекає Гетьмана.

додано: 12-07-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/994943030.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua