першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Кара ХАЙДАР: "Битва за Бахчисарай".

додано: 27-07-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/996247170.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Свого часу в Зинджирли-медресе був найбільший центр освіти мусульман на півострові. Однак з 1999 року це культове для кримських татар місце належить Свято-Успенському монастирю Московського патріархату, ченці якого активно знищують усі сліди татарського перебування на цій території.

Група кримських татар орієнтовно налічувала близько 500 осіб і поводилася спокійно, навіть незважаючи на присутність поряд із своїм мітингом антипікету, виставленого Російською общиною Криму. Учасники антипікету тримали в руках російські державні прапори.

Зрештою, настрої підігрівали не тільки російські пікетники. Якийсь чоловік із Сімферополя, попросивши слова на татарському мітингу, заявив: “Пропоную вам поводитися тихо, російський Севастополь поряд, і нам треба усього лише годину, щоб наші хлопці були тут”. Після цієї заяви він відразу ж зник у натовпі росіян, який охороняли українські міліціонери.

Після закінчення мітингу його учасники пішли дорогою, що вела до монастиря. Однак дорога виявилася перекритою вирваними з корінням деревами і трактором. Далі стояли близько 100 бійців спецзагону “Беркут. Також там були кілька десятків т. зв. “козаків”, які цього дня спеціально приїхали з Ялти. Лідери кримських татар закликали бійців “Беркута” звільнити дорогу і висловили готовність – на знак примирення – йти далі разом із козаками.

У відповідь козаки заявили, що дорога належить монастирю, а отже, російському православ’ю, і що вони нікого сюди не пустять.

Уже пізніше верховний муфтій Криму, який вів безпосередні переговори з козаками і настоятелем монастиря, розповів, що більшість козаків були нетверезі й поводили себе виклично.

Під час переговорів з’явилися ще 50 омонівців і п’ять машин з українськими солдатами, яких примусили пройти через натовп кримських татар. Це викликало взаємне роздратування, спалахнула колотнеча між групою кримських татар та омонівцями. На щастя, татарським лідерам вдалося швидко загасити вогнище напруженості. Як наслідок, в одного з кримських татар було розбите обличчя, в омонівців опинився кримськотатарський національний прапор, а у кримських татар – омонівський пластиковий щит. Заспокоївшись, сторони обмінялися здобутими трофеями.

Усе закінчилося тим, що до кримських татар вийшов муфтій і сказав, що переговори з настоятелем монастиря зайшли в тупик, і запропонував відмовитися від ідеї проходу до монастиря, оскільки в такому разі, навіть прорвавши омонівський кордон, кримські татари (в основному жінки та діти) виявилися б у кільці: попереду – п’яні козаки з нагайками, позаду – ОМОН, а з боків – гори.

Чи можна розглядати цю подію як протистояння між козаками і татарами? Напевно, ні. Один з активістів кримських татар уже пізніше сказав: “Якби це були українські козаки, ми б із ними сіли й домовилися б. А це зграя кримінальників під російськими прапорами. Та це наша земля, і ми нікому не дозволимо на ній командувати. На цій землі не гріх і померти”.

Після цих слів я намагався дізнатися думку про те, що відбувалося, у лідерів української общини.

Один з активістів Українського Народного Руху заявив: “Про що взагалі можна говорити, коли президент України збирається приїхати в Крим, щоб офіційно передати Володимирський собор у Севастополі чужій церкві (мається на увазі запланована на найближчий час передача Володимирського собору, відбудованого на гроші київської мерії, УПЦ МП)?! Про яку державність, про якого українського президента можна говорити ?!”.

За що воюють татари

Передмістя Салачик поблизу древньої столиці кримського ханства – Бахчисарая – здавна вважається символом віротерпимості. Тут розташовані культові пам’ятники трьох релігій – печерне городище “Чуфут-Кале” (“Єврейська фортеця”), печерний Свято-Успенський монастир, де мешкали ченці-греки, і Зинджирли-медресе (центр середньовічної освіти мусульман). Також тут розташовані мавзолеї перших кримських ханів – Гірея і Менглі-Гірея.

Після завоювання Криму Росією мусульманські пам’ятники були зруйновані, а греки-ченці виселені за межі Криму.

Із приходом більшовиків настала нова ера руйнування релігійних пам’яток: монастир був остаточно закритий, ченці розстріляні. А після депортації кримських татар у 1944 році на території монастиря був розміщений психоневрологічний диспансер.

Починаючи з 1989 року, з моменту повернення на батьківщину, кримські татари, опираючись на закони України, стали вимагати повернення культових будівель мусульманських общинам. Однак спритнішими виявилися православні, які відновили Свято-Успенський монастир під егідою Московського патріархату.

Татари намагалися налагодити діалог із настоятелем монастиря отцем Силуаном. Але поки мусульмани намагалися довести владі необхідність переселення душевнохворих із психоневрологічного диспансеру з території, де містяться історичні середньовічні пам’ятки, ченці стали швидкими темпами облаштовувати не тільки сам монастир, але і прилеглу до нього територію.

25 квітня 2000 року Рада Міністрів Криму ухвалила постанову, згідно з якою православна община отримала будівлю печерного монастиря і каплиці, а також мусульманські споруди – середньовічну мечеть і мавзолеї кримських ханів. Уся ж інша територія з новими спорудами переходила у власність держави.

Кримські татари пропонують у цьому мальовничому місці відкрити ліцей Кримського індустріально-педагогічного інституту. З ними погоджувалися не тільки кримські власті. У березні 2001 р., відзначаючи ювілей відомого тюркського просвітника Ісмаїла Гаспрали, віце-прем’єр-міністр України Микола Жулинський і президент України Леонід Кучма запевнили, що цей заклад тут буде. Але – сталося те, що сталося...

додано: 27-07-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/996247170.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua