першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: ЗВЕРНЕННЯ редакції та відвідувачів інтернет-сайту української оп

додано: 31-08-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/999216599.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

(звернення стосується лише УКРАЇНЦІВ, а не безнаціональних бездуховних та недумаючих маргіналів, які, на жаль, з волі українських можновладців також присутні на цьому Форумі).

ШАНОВНІ УКРАЇНЦІ ВСЬОГО СВІТУ!

Ми щасливі тим, що тут присутні люди, які не соромляться визнавати себе українцями, які гордяться своїм походженням, історією, мовою, культурою та здобутками свого народу.

Особливо хочеться привітати представників діаспори, які, перебуваючи в іншомовному та іншокультурному оточенні, бережуть та плекають свою українськість.

Ми вітаємо вас всіх на ІІІ-му Всесвітньому Форумі українців і, висловлюючи глибоку подяку за те, що ви завітали на це найавторитетніше українське зібрання, користаємось нагодою, щоб привітати вас також з десятої річницею Незалежності України.

В цей день українці всього світу повинні відчувати радість та піднесення, але, на жаль, таке велике свято ми зустрічаємо не лише з щасливими усмішками на обличчях, оскільки незалежна Україна виявилась не такою, якою бачили її в своїх мріях ті, хто боровся за її незалежність.

На жаль, наша молода держава, яка тільки почала спинатися на ноги , знову опинилася в лещатах жорсткого тоталітарного режиму. Коли в результаті злочинної діяльності президента та його оточення, які перетворили державну владу на знаряддя власного збагачення та задоволення власних амбіцій, 80% населення України опинилися за межею бідності, розвалена економіка, стоять підприємства, в країні процвітає безробіття та злочинність. Коли правоохоронні структури із органів, які мають доглядати за порядком та безпекою перетворилися на охоронців мафіозно-кланового режиму, на органи терору та репресій проти власного народу.

Сьогодні в Україні йде тотальний наступ на демократію та свободу слова. З’являються все нові і нові повідомлення про напади на журналістів, громадських та політичних діячів. Чиниться тиск на незалежні засоби масової інформації, друкарням забороняють друкувати опозиційні газети. Людей звільняють з роботи за “неправильну” політичну, відмовляють у працевлаштуванні в зв’язку з "неблагонадійністю". Порушуються судові процеси проти тих, хто відверто заявляє про свою опозиційність до режиму, викриваючи його злочинну сутність. В незалежній Україні з’явилися політв’язні!

Приватизація промислових підприємств всупереч сподіванням, не призвела до економічного піднесення. Більшість з цих підприємств зупинилися, а люди, що на них працювали, стали безробітними. А зараз найбільш прибуткові стратегічні підприємства продаються за безцінь іноземному капіталу, і в першу чергу – російському, якому створено режим найбільшого сприяння. Таким чином, Україна знову потрапляє в колоніальну залежність, спочатку економічну, за якою неминуче настане залежність політична. Головною причиною цього є те, що наші заводи та фабрики потрапили до рук кланово-мафіозних кланів, яким байдужі інтереси України, які не мають почуття Батьківщини, які не вміють ефективно господарювати, оскільки звикли лише грабувати, ховаючи вкрадені кошти на рахунках в закордонних банках.

І навіть стан української мови за час незалежності не покращився, а навпаки, погіршився. Спробуйте купити, наприклад, на вокзальних розкладках україномовні газети і ви побачите, що їх там просто немає.

Дещо з вищеописаного ви могли бачити на власні очі. Ви бачили, що до виступу на Форумі не було запрошено жодного з представників опозиції, які також є українцями, ви чули російську мову з вуст охоронців та обслуговуючого персоналу Форуму, ви мали змогу дивитися телебачення України, яке не можна назвати УКРАЇНСЬКИМ телебаченням.

Ви можливо не знаєте, але більшість делегатів від України на цей Форум визначалася чиновниками обласних державних адміністрацій. Ви легко могли відрізнити їх з-поміж себе по байдужому виразу на обличчях. Деякі з них відверто спали або читали газети під час виступів. А ті, хто сидів на балконі, міг побачити навіть “диригентів”, які подавали сигнал, коли потрібно плескати в долоні під час виступу Кучми. Такого не було навіть в часи СРСР!

Тому ми просимо вас звернути особливу увагу на ті негаразди, що творяться в Україні, не замовчувати їх, а звернути на них особливу увагу. Ми просимо, щоб всі утиски демократії, прав та свобод людини знайшли відображення у документах, які ми приймемо на цьому Конгресі.

Згадані нами проблеми піднімалися у виступах на першому засіданні Форуму та в секційних доповідях. Але чомусь не в різких вимогливих промовах, а лише в обережних нагадуваннях. Ви констатували, що в Україні немає державної підтримки української мови, культури, церкви, демократії тощо. Але ж слово “немає” тут не підходить. В Україні немає слонів та тигрів, бо вони тут не живуть. І тут нічого не поробиш. В нас немає пустель та високих гір. І їх дійсно немає. А належну державну підтримку мові, культурі, церкві, суспільству, розвиток демократії НЕ ЗАБЕЗПЕЧУЄ правляча українська влада, про що так уникали говорити делегати Форуму. І ця влада теж не є абстрактним поняттям, а представлена конкретними людьми, в тому числі й деякими, які сиділи перед вами у Президії Форуму. Це і Президент Леонід Кучма, і Голова Верховної Ради Іван Плющ, і прем’єр-міністр Анатолій Кінах...


Ми ПРОСИМО в резолюціях ІІІ-го Всесвітнього Форуму українців:

Зазначити наявність утисків свободи слова та демократії в Україні і поставити вимогу щодо припинення тиску на незалежних журналістів, засоби масової інформації та простих громадян.

Зазначити наявність в Україні політв’язнів (член Українського Народного Руху Леонід Ковальчук, член Соціалістичної партії України Сергій Іванченко, член організації “Самостійна Україна” Артем Дідовець та 16 заарештованих 9 березня 2001 року біля Адміністрації Президента України членів УНА-УНСО – Андрій Шкіль, Микола Ляхович, Руслан Зайченко, Ігор Мазур, Олег Бойко, Микола Ляхович, Володимир Горощук, Владислав Мірончук, Андрій Косенко, Сергій Гальчик, Павло Литвиненко, Олег Бурячок, Василь Назар, Володимир Павлюк, Денис Андрусенко, Сергій Самофалов, Павло Селега) і поставити вимогу щодо їхнього звільнення та законодавчого обмеження одним місяцем права тримати людину під арештом до суду, якщо її не підозрюють у вбивстві, зґвалтуванні та нанесенні тяжких тілесних ушкоджень.

Правдиво описати засилля владних чиновників і немічність перед ними простих громадян.

Зазначити корумпованість та недосконалість судової системи в Україні та поставити вимогу щодо її реформування та ОБОВ’ЯЗКОВОГО введення суду присяжних, склад яких на кожне судове засідання визначається жеребкуванням з числа всіх присяжних, обраних прямим загальнонародним голосуванням.

Зазначити відсутність державної підтримки української мови і зажадати негайного введення мовного цензу до всіх виборчих законів, заборони на працю в органах державної влади осіб, що не володіють або відмовляються спілкуватися українською мовою, звільнення від всіх податків україномовної друкованої продукції та введення ввізного мита на аналогічну закордонну продукцію.

Зажадати негайного визнання ОУН-УПА єдиною українською воюючою стороною у другій світовій війні та надання пільг ветеранам ОУН-УПА, не менших, ніж зараз мають вояки Червоної армії.

Зажадати від української влади негайно поставити питання перед Росією про делімітацію та демаркацію кордону між двома державами, а в разі відмови чи зволікання з відповіддю з боку Росії, через два місяці після звернення до російської влади розпочати делімітацію та демаркацію кордону в односторонньому порядку.

Зажадати негайного розірвання договору з Росією про спільну протиповітряну оборону.

Ми також просимо поставити питання про переобрання Голови Всесвітньої Української Координаційної Ради, оскільки Михайло Горинь, фактично змовившись з правлячим режимом, не зумів і не схотів забезпечити на ІІІ-му Всесвітньому Форумі українців представництво з людей, які виборювали українську незалежність, надавши пріоритет державним чиновникам, які до 24 серпня 1991 року виступали за збереження СРСР та панування КПРС. Видавши в’язню радянських таборів Олесю Сергієнку запрошення без місця і промовивши на його адресу блюзнірські слова: “Він політв’язень, тому не образиться”, Михайло Горинь, який сам був політв’язнем фактично плюнув в душу своєму колишньому побратиму, прирікши того стояти поряд з вчорашніми комуністами, що сиділи у м’яких кріслах. (До речі, О. Сергієнко та Л. Лук’яненко, як люди шляхетні, відкинули нашу пропозицію підписатись під цим проханням).

Ми просимо обрати на місце Михайла Гориня представника діаспори, що стане запорукою уникнення на Голову ВУКР тиску з боку тоталітарного режиму, що править Україною.

додано: 31-08-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/999216599.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua