Олексій Мазур: «Говорит и показывает Москва…». Інформаційне упокорення України

додано: 02-01-2010 13:29 // // URL: http://maidan.org.ua/static/maivostok/1262431782.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Національна безпека •

Українське телебачення практично не залишає українцеві шансу бути українцем в себе ж удома - в своїй рідній країні. Російська інформаційна експансія у вітчизняному медіа просторі набула найрізноманітніших проявів, а її масштаби такі, що це вже мало назвати загрозою.

Справа набагато гірша. Такий стан речей радше заслуговує на куди жорсткіше визначення - інформаційного вторгнення, захоплення та поглинання однією країною іншої, тотальну окупацію й повне упокорення.

Ось чому на нашій території ще немає російських літаків і танків - бо Росії це й не потрібно, адже вона повсякденно і цілодобово здійснює бомбардування української національної свідомості та завдає руйнівних обстрілів по нашій ментальності й ідентичності з голубих екранів, радіоприймачів і газетних шпальт. Ворог вже давно хазяйнує на нашій території, куди проник без найменшого спротиву.

Повсюди навколо нас - російські новини, російська естрада, російські гумористично-розважальні програми, російські серіали.

Останні взагалі справляють враження якоїсь суцільної телевізійної казарми: всюди в них брязкання російської зброї, в очах миготить від триколорів у кабінетах військових начальників та відповідних нашивок на рукавах військовослужбовців. В цьому кіно українці бачать тріумф російського мілітарного духу, подвиг російського солдата, доблесна служба російського міліціонера, звитяга російського прикордонника, виховання молодої зміни: суворі навчальні будні російських курсантів, кадетів.

Російська ідентичність - як в змісті найрізноманітнішої за жанром теле й радіо продукції, так і в самих назвах: "Новые русские горки", "Наша Russia", "Русское радио", "Русский размер", що логічно переходять у політико ідеологічну площину - «Русский блок», «Русский марш» і т.д. і т.п.

Ще одна сучасна тенденція: нині майже на всіх каналах стало традицією у випуску новин обов'язково показувати хоч який-небудь репортажик з Росії на будь-яку тему, в тому числі й таку, яка, окрім того, що не має до українського життя-буття жодного відношення, так ще й не є актуальною і могла бути легко вилучена з програми або без найменших проблем замінена українським сюжетом на аналогічну тему з українськими реаліями - навіщо нам російські?

Але ж ні, такі моменти, схоже, вже відносяться до розряду політичних і є складовими інформаційної політики редакцій каналів, згідно з якою українському глядачеві, слід розуміти, архіважливо дізнатися, приміром, про те, як москвичі сприймають цьогорічну морозну зиму; як почуваються в холоди; що вони думають про сніг - чи багато його, на їхню думку, навалило, чи ні; як столичні моржи святкують річницю свого клубу; як росіяни вирішують свої квартирні питання і яка взагалі ситуація з цінами на московську нерухомість; що росіяни придбають до новорічного столу і як уявляють це свято; як у Білокам'яній проводять своє дозвілля люди різного соціального статку та безліч інших.

Про заяви, висловлювання, коментарі президента Росії Медвєдєва, прем'єра Путіна, очільника МЗС Лаврова та депутатів Госдуми з широкого спектру питань як внутрішньої, так і зовнішньої російської політики – годі й говорити: зазвичай вони йдуть в українських новинах ледь не як топові, найголовніші теми дня, що за своєю значимістю перевищують, а тому і випереджають повідомлення про події в самій Україні.

Часто-густо синхрони російських високопосадовців, що подаються українському глядачеві, містять зверхні і зневажливі оцінки України та її Президента. Але це аж ніяк не заважає їм бути присутніми в українському ефірі без супроводу відповідної реакції очільників нашої держави, чи то українських політиків, політологів, експертів, оглядачів або ж представників громадськості.

Взяти хоча б, продемонстрований російським державним "Первым каналом" мультиплікаційний ролик за участю Мєдвєдєва та Путіна. Обидва персонажі виконують частушки. Один з куплетів присвячений російсько-українським взаєминам у газовій сфері і звучить так:

"Медведев:

- Просим Киев в этот раз

Оплатить деньгами газ!

Путин:

- А не байками-блинами,

Не борзыми ющенками..."

Що, наші телевізійники не зрозуміли про що йдеться в частушці? Не помітили образи українського Президента і України? А чому ж тоді показали сюжет, призначений для внутрішнього, так би мовити, російського вжитку, без жодного кпину у відповідь?

Тобто виходить, що наші самі із задоволенням посміялися над "борзыми ющенками", а з тим - над Главою держави та й Україною? Цей сюжет або взагалі не слід було пхати в ефір - достатньо, аби з нього посміялися ті, на яких він був розрахований в Росії, або якщо вже і показувати ролик, то неодмінно з відповідною реакцією української сторони.
Як взагалі можна залишати без належної відсічі образу власної держави та навіть більше - сприяти тиражуванню цієї гидоти на українську аудиторію? Хіба можна бути такими вже хохлами-малоросами, повністю позбавленими громадянської і національної гордості?

Без вагомої російської присутності не обходяться ані інформаційно-аналітичні передачі, ані гумористичні, музично-розважальні. Іноді може здатися, що українець на своєму телебаченні без наявності в кадрі росіянина не є вповні легітимним. На "українських" телеекранах суцільне Останкіно і безкінечна Шаболовка: медвепутіни, пугачови, кіркорови, задоронови, галкіни, маслюкови та інші петросяни.

До того ж, характерна деталь: та ж сама невибаглива російська інформаційно-розважальна програма приготовлена "нашими" телеканалами для українського глядача як у свята, так і в траур, тобто без будь-яких поправок і корегувань з огляду на ті чи інші знаменні історичні дати, що залишили свій слід в українській пам'яті, серцях і душах. Не дай Боже українцю веселитися або сумувати самостійно, окремо від росіянина, без його на те санкції і благословення.

Мабуть не просто так однією з найпопулярніших кольорових гам у заставках передач, оформленні студій, мікрофонів, корпоративних кольорах українських телеканалів є біло-блакитно-червона з деякими варіаціями.

Українцю всіляко – у новинах, фільмах, піснях - ніби навіюють його вторинність, підкреслюють другорядність по відношенню до всього «великоросійського», віднімають незалежність його духу, знищують самодостатність. Йде послідовний демонтаж національно-культурної самобутності й свідомості; вперте, цілеспрямоване, а то й агресивне стирання українськості.

У такий спосіб українцю насаджують й прищеплюють спільність соціо-культурного, ментального, історичного, а з тим і політичного простору України та Росії, а відтак - неминучість спільного майбуття країн.

Фактично можна казати про успішно здійснену ворогами української держави "тиху" інформаційну анексію України.

І якщо така ситуація має місце за правління нинішнього українського патріотичного Глави держави, то страшно уявити, що нас очікує в разі перемоги на президентських виборах когось з його найголовніших опонентів.

Олексій МАЗУР,
Дніпропетровськ.

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 02-01-2010 13:29 // URL: http://maidan.org.ua/static/maivostok/1262431782.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.