першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Секретаріат Президента України

28-02-2005 14:26 Київ // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1109593613.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Лист до ЗМІ від працівників Адміністрації Президента України

Іуда з Банкової, 11 чи хто ховається за стінами Секретаріату Президента України.

Нові кадрові призначення в Секретаріаті Президента України вражають своєю не прогнозованістю. Влада змінилася, а кадрове наповнення залишається таким же як і було до помаранчевої революції. Така ситуація навіть і з тими хто під час виборчої кампанії скоїв найбільш резонансні правопорушення. Мова іде про першого заступника керівника Головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів - Чеботара Сергія Івановича та його команду. За офіційною біографією, яка розташована на діючому сайті Президента України (http://www.president.gov.ua/authofstate/prezidlist/prezidentadmin/adm_razdel7/) С.І.Чоботар, кандидат економічних наук, професор, заслужений економіст України. Протягом 1994-2000 років - на дипломатичній роботі, радник Посольства України в Республіці Польща, керівник торговельно-економічної місії, тимчасовий повірений у справах України в Республіці Польща. 2000 - 2002 роки - Радник Прем'єр-Міністра України. З грудня 2002 року працює в Адміністрації Президента України. До листопада 2003 року - Керівник управління контролю виконання актів і доручень Президента України Головного контрольного управління, листопад 2003 р. - червень 2004 р. - заступник Керівника Головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів За фахом він економіст-організатор. Цікаво, в яких закладах навчають за такою спеціальністю, чи не в тих де готували кадрових офіцерів КДБ. Але мова не про те. Сергій Іванович, по рівню одіозності програвав лише Главі Адміністрації Президента України Медведчуку В.В. та його Першому заступнику – Загородньому Ю.І. але на відміну від них він уникав публічних скандалів. Але сьогодні настав час розповісти про свої посадові діяння. Чоботар прийшов в АПУ як креатура голови виконком СДПУ(о) Ю.І. Загороднього. До цього він працював в ПСППУ А.К.Кінаха але згодом був відсторонений із скандалом за масові безчинства. Анатолій Кирилович отримав колективну скаргу на цього посадовця і прийняв вірне рішення. Але такий талант не пропаде і він знайшовся вже в АПУ. Чим нам він запам`ятався так це масовим звільненням працівників, спочатку головного контрольного управління а потім і управління судової реформи, за різних підстав, починаючи з підозри у співпраці з іноземними розвідувальними органами і закінчуючи банальним вимаганням грошей за посаду. Чоботар, маючи низькі моральні якості та за мету задоволення власних інтересів здійснює корупційні діяння, а саме: Сергій Іванович швиденько зібрав собі команду однодумців і почав працювати. Для нас, працівників АПУ це були найстрашніші роки 2002-2004, оскільки інтелектуальний і культурний рівень професора, який не вміє розмовляти без матюків, залишав бажати кращого. Основною метою зондеркоманди Чеботара була стрімке збагачення і окозамилювання вищого керівництва держави. Першим етапом була доповідна на ім`я Медведчука з вигаданими фактами порушень на ЗАТ “Трусковецькурорті”. Спеціальна перевірка направлена за ініціативи Чеботара не принесла успіху але резонанс пішов на всю країну. Чоботар особисто здійснював тиск на керівництво “Трускавецькурорту”. Для цього неодноразово організовував перевірки з виїздом до м. Трускавця у відрядження довірених йому співробітників Бондаренко С.П. та Катеринина А.А. Мета перевірки – блокування роботи керівництва “Трускавецькурорту”, які були і є прибічниками “Нашої України“. До речі, питання притягнення до кримінальної відповідальності генерального директора Аксентійчука та колишнього мера м.Трускавець Матолича, до цього часу на контролі у С.І. Чеботара. Окремим рядком можна сказати про справу кооперативу “Теремки” де Чеботар спочатку зробив проблему щодо приватизації землі цим кооперативом а потім запропонував його засновникам вирішити питання за винагороду. У разі відмови, він погрожував вжити заходів щодо вилучення земельної ділянки у зазначеного товариства. Винагорода була у вигляді земельної ділянки в 0,7 га, яка була виділена новоствореному Фонду “Міжнародний діловий альянс” (офіс знаходиться м. Києві на вул. П.Лумумби,21.) Директор цього центру, ніхто інший, як пан Катеринчук, за сумісництвом головний консультант Головного управління АПУ, де заступником керівника є Чеботар. Не дивлячись на те, що в статуті альянсу записано, що ця організація не є прибутковою, С.І. Чеботар, використовуючи своє службове положення, під час проведення співбесід при призначенні на посади керівників ДПА та митних органів, заставляв кандидатів на ці посади тиснути на підприємців перерахувати кошти на розрахунковий рахунок “Міжнародного ділового альянсу”, що дійсно робилося. Єдиним хто пройшов через руки Чеботара і його команди і не давав хабар, під час співбесід, це його рідний брат. Брат 2 був призначений керувати ДПІ Обухівського району, вотчині Чеботарів. З метою отримання приміщення під офіс вище названої організації по вул. ІІ.Лумумби,21 в м. Києві (адміністративний будинок належить облспоживспілці), Чеботар через Катеринина А.А. та Мазніченка В.М. організував тиск на адміністрацію споживспілки (Керівник В.ПАК). Використовуючи свої зв’язки в правоохоронних органах Мазніченко В.М. (колишній співробітник органів прокуратури) організував порушення 3-х кримінальних справ по облспоживспілці. Маючи квартиру у м.Киеві та власний будинок під м.Обуховом, пан Чоботар безкоштовно і протиправно отримав земельну ділянку у сумнозвісній Пущі – Водиці, за великі досягнення у праці. (Для довідки, всі липові доручення керівництва держави повинні були візуватися у Головному управлінні контролю. Але тут ніяких перепон не було, оскільки на керівних посадах вказаного управління залишилися гравці команди Чеботара – це пани Мурашко В.С. та Весельський Б.Ф. Доречи, останній так слугував Чеботару, що за рік зробив кар`єру з посади головного консультанта до посади заступника Керівника Головного управління контролю. Пан Весельський, під час виборчої компанії був схоплений на гарячому в своїх протиправних діяннях вже вищим керівництвом тодішньої АПУ і звільнений з посади але з приходом нового керівництва, відділ кадрів АПУ, на прохання всесильного Чеботара, знищує розпорядження про звільнення Весельського і таким чином Б.Ф.Весельський працює на посаді і до цього часу. При звільненні Весельській отримав грошову допомогу у розмірі 10 окладів у зв`язку з виходом на пенсію але при поновлені на посаді гроші не повернув). Земля вже є у Чеботара, потрібно було рішати питання з автомобілями. Тут Сергій Іванович також не дав промаху. Через свої канали Чоботар узнає, що крупну партію автомобілів Судзукі, які ввозила на територію України компанія “Авто Інтернешенел”, затримано на митниці. Проблема була складна і у вирішенні цього питання потрібні були зв’язки. Допомогли перевірені підлеглі Сергій Петрович Бондаренко та Валерій Віталійович Гришко, які за проханням Чеботара, були відряджені з МВСУ до Адміністрації Президента і працюють до цього часу. Винагорода у вигляді трьох новеньких джипів Судзукі Гранд Вітара XL7 довго не чекала. Поділили порівну, кожному по авто. А за особливі заслуги Бондаренко отримує від держави третю квартиру, приватний будинок і квартиру він отримав у Дніпропетровську. Наступною аферою Чеботара була перевірка ДАІ України. За позитивні висновки роботи цієї комісії Чеботар отримав від тодішнього керівника ДАІ Георгієнка спеціальну серію державних номерних знаків починаючи з ІІ5500ІІ закінчуючи ІІ5599ІІ. Ці номери видавалися особам найбільш близьким в оточенні Чеботара. Наприклад: однодумець – Сергій Бондаренко отримав номер ІІ5515ІІ за виконання поставлених корупційних завдань і зареєстрував на них свій новенький джип. Для сторонніх, хто бажав отримати представницькі номера пана Чеботара, такса була 1500 доларів, але з гарантією, що працівники ДАІ не будуть зупиняти транспорт з такими номерами. Через Катеринина А.А. в літку 2004 року викликав Голову Адміністрації Корюківського р-ну Чернігівської області до Адміністрації Президента України. Шляхом погроз та залякування вимагав від “Корюківколіс” вести самостійно господарсько-фінансову діяльність, що дає йому можливість отримати прибуток. Але таких великих корупційних надприбутків Чеботару малувато і він оформився на посаду професора Аграрного університету, отримує заробітну плату, проте занять не проводить. Без нього і так бідних викладачів і те об`їдає. Час йшов і Чеботар знав, що зміна влади йому не на руки. Не встиг розвернутися і вже залишати посаду – ні, це не для нього. На час другого туру виборів, Сергій Іванович стає координатором групи працівників Головного управління судової реформи, які повинні були робити фальсифікації в регіонах у співпраці з головами місцевих судів.. Кожен співробітник повинен був доповідати 6 разів на день, що встиг зробити. За невиконання поставлених завдань він лаявся матом і погрожував звільненням. На особистому контролі Чеботара були всі дії місцевих державних адміністрацій по фальсифікації виборів. Вибори Чеботар програв, необхідно прилаштовуватися під нове керівництво. Пронира Сергій Іванович і тут знайшов підходи до керівництва Секретаріату Президента України видаючи себе за білого і пухнастого. Мовляв, злочинні накази робили інші керівники а я боровся з корупцією і за демократію. Саме цікаве, що Чеботару це вдається. Він залишається керувати таким управлінням де є всі важелі впливу на силові структури. За новим Указом Президента його команда тільки змінить місце дислокації до РНБОУ. Свідків своїх злочинних діянь, які не бажали брати участь у цьому безладі він дійсно звільняє, маскуючи це під реорганізацію і робить це руками нових керівників Секретаріату. Намагаючись залишитись на посаді, оточив себе нечесними людьми та шляхом інтриг прагне заслужити прихильність керівництва Секретаріату Президента України. До себе наблизив Гришка В.В., Бондаренко С.П., Катеринича А.А., Тісну Л.В., Мазніченка В.М., Весельського Б.Ф., Мурашко В.С. А пішли такі порядні співробітники як Осадчий, Пухляк, Якименко, Рябцев, Бурлаков, Побєдоносцев, Мітін, Мольченко, Голікова, Бедрига, Бойко, Рудик, Завацький, Карацюба, Леонт`єв, Бірюкова, Кубрак і всі тільки завдяки Чеботару. Хто ще зможе розповісти про його злочини, якщо залишається лише його зондеркоманда. Думають, поховали джипи, пересіли на більш скромні авто і кінці в воду. До прикладу Бондаренко на ВАЗ 21099 д.н. ІІ1828МІ, Чоботар на Субару, яка зареєстрована на дружину, і все нормально. Така наша нова влада, керувати залишаються нахаби з якими народ і боровся. Сьогодні Сергій Іванович Чоботар похваляється, що на роботі в Секретаріаті Президента України залишаться тільки прибічники його корупційної діяльності, Свою впевненість він висловлює тим, що начебто знайшов порозуміння і підтримку О. Турчинова.

Дякуємо за увагу. Далі буде: - “Пригоди Чеботара і КО на митниці”; “Дозвільна система України під дахом Бондаренка”, “Гришко, як куратор кадрової політики в МВСУ”, “Контрольні функції Глави держави в надійних руках Весельського”

37 відставних працівників АПУ.

28-02-2005 14:26 Київ // URL: http://maidan.org.ua/static/news/1109593613.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua