першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Лист міністру освіти Ніколаєнку з Черкаського національного університету

04-03-2005 17:57 Черкаси // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1109951854.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Кризовий стан Черкаського національного університету

Безпрецедентна ситуація, що склалася у Черкаському національному університеті, вразила громадськість України та не залишила байдужими викладачів, аспірантів та студентів: близько двадцяти студентів 25 лютого оголосили голодування на знак протесту проти існуючої авторитарної системи управління, яка панує у згаданому університеті впродовж декількох років і відзначається антигуманністю до значної частини викладачів та студентів.

За час ректорства А.І.Кузьмінського стала відчутною поляризація колективу: поділ його на “хороших” і “поганих”. Останнє є вагомим свідченням непрофесіоналізму Кузьмінського як керівника, хоч логіка його дій вималювалася досить чітко: “розділяй і володарюй”. Частина викладачів уже давно стала “наближеною” до ректора, що автоматично санкціонувало їм поведінку, яка виходить за межі професійно-службового, а часто й людського етикету: ними ігнорується ієрархічна взаємозалежність підструктур університету, особливо таке ігнорування стосується кафедр; порушуються принципи партнерства у спілкуванні; стала розгалуженою система доносів та різних форм вираження агресії, особливо у скритих формах тощо. Складається враження, що ті, хто близькі до ректорату, можуть робити все, що заманеться, аж до розлиття ртуті біля голодуючих студентів (що мало місце 2 березня). Як відомо, авторитаризм і злочинність знаходяться недалеко один від одного. Випукло окреслилося явище зловживання службовим становищем, тобто перебільшення повноважень та надання необмежених санкцій прихильникам ректора. Наприклад, студенти, що виступають на боці ректора, мають виразні переваги над будь-яким викладачем-«опозиціонером». Також спостерігається жорстка адміністрованість усіх гілок влади в університеті, у тому числі і студентського активу, який раніше (до перебування Кузьмінського на посаді ректора) мав змогу зберігати незалежну від ректорату позицію, з акцентом уваги на виховних та учбових проблемах.

Останньою краплею стало те, що ректор Кузьмінський не лише особисто очолював на виборах 2004 року штаб Януковича, але й активно чинив тиск на студентів під час виборчої кампанії, залякував їх (славнозвісна плівка із записом його слів поширилася не лише в Україні), практикував обшуки по гуртожитках на предмет вилучення помаранчевої символіки тощо.
Сьогодні складається враження, що загальнолюдські, гуманістичні і виховні цінності, що споконвіку культивувалися саме у стінах вищої школи, взагалі втратили будь-який сенс для “провідного педагога”, професора та ректора А.І.Кузьмінського. І це в той час, коли перемогла помаранчева революція!

Випуклою та очевидною стає ситуація, за якої в університеті зараз панує «могутня» кучка проректорів, адміністрованих ректором Кузьмінським, які не зорієнтовані на розвиток науки. Усі забули той факт, що саме наукова діяльність є критерієм приналежності до університету, особливо національного, та визначальною у призначенні на керівні посади в ньому. Натомість прибічникам ректора у зв’язку із браком аргументів на його користь не залишається нічого іншого, як стверджувати, що він – господарник. Нині студенти і викладачі вузу доведені до відчаю через неможливість прогресивних новозмін у морально-етичних стосунках, за які боролася помаранчева революція. Як лакмусовий папір це виявила група прогресивних студентів-відмінників, які актом голодування впродовж тижня намагались привернути увагу громадськості до факту “прогнилості” університетської адміністрації. Цю акцію підтримали декілька факультетів (історичний, української філології, психологічний, фізкультурний), а також інші організації міста. Між тим багато викладачів через страх перед втратою роботи взагалі зникли з університету на час голодування, що свідчить не лише про їхню байдужість та відсутність співчуття до студентства, але й аполітичність і виражену пригнобленість існуючою владою. Як засвідчують дані з інтернет-мережі, на підтримку голодуючих пройшли мітинги по університетах багатьох міст нашої країни (Львів, Івано-Франковськ, Рівне, Вінниця та ін.).

Голодування студентів зрушило кригу мовчання Міністерства освіти і науки України. Проте ректора Кузьмінського ніхто не може знайти (попри чутки про погіршення стану його здоров’я). Сьогодні з боку ректорату (проректорів) відсутні будь-які конструктивні кроки (окрім девальвації самого факту голодування та організації "Пора"). Ректорат цілеспрямовано ігнорує відповідальність за все, що коїлося в ЧНУ, як і той негативний резонанс, який набула ця ситуація в Україні і за її межами. Схоже на те, що проректори полюбляють славу в будь-якому варіанті і за будь-яку ціну. Поведінка колишнього ректора А.І.Кузьмінського відзначається не просто непослідовністю та інфантилізмом, а й злочинним уникненням відповідальності за створену ситуацію, яка завершилася розлиттям ртуті біля голодуючих для того, щоб зняти факт голодування через закриття університету на два дні.

Неприкритою ініціативою ректорату стала студентська “опозиція” під назвою "Пора навчатися", куди залюбки увійшли студенти, які мають проблеми з навчанням із сподіванням їх залагодити за рахунок адмінресурсу. Та й студенти в боргу не залишаться: на першій же нараді, яку провів в.о. ректора Ю.В.Триус вони запропонували йому на підпіс угоду, яка б їх та проректорів захистила від "переслідування" не відомо лише від кого. Організація "Пора навчатися" з самого початку на фальшивих засадах імітувала голодування. Але ніхто не міг підрахувати кількості таких “голодуючих”, що вахтовим способом забезпечували присутність. На ніч ректорат їм виставляв м’які частини меблів, що й дозволило їм 3 березня, коли справжніх голодуючих госпіталізували, бути присутніми на нараді та скласти текст "захисту ректорату" студентами. В той же час ніхто з ректорату особливо не переймався станом здоров’я справжніх голодуючих, “комфортністю” їх перебування на холодній підлозі й тоненьких матрацах. В університеті ректором чітко введено поняття “наші” і “чужі”. Наші – це прибічники ректорату, чужі – це ті, хто його не підтримує. Логіка ясна: непотрібно рахуватися з думкою “чужих”, достатньо "своїх", особливо студентів, за спини яких навчився ховатися ректорат (як і навпаки). Найбільше вражало, що прибічники ректорату виставили скриньку для зборів “добровільних внесків” – чому б не здублювати найпривабливіший пункт активної діяльності А.І.Кузьмінського. Можна спостерігати повторення передвиборчих технологій. Зокрема, використання наочності (та ще й з помилками): “Наш ректор Кузьмінський – віремо, знаємо, можемо”, “Довіру нашим виклачам!” Навіть є мілітаристські гасла, що приписуються новому губернатору, хоч насправді розбратання ініційоване ректором. Відбувається сліпе “мавпування” "Порою навчатися" дій іншої сторони. Девальвація моральних цінностей набуває вражаючого масштабу: ректорат же взагалі ігнорує реальність та періодично навантажує повчаннями. Створюється враження, що прогресивне волевиявлення студентів і навіть їхнє життя не виступає безумовною цінністю для ректорату, про що свідчила його бездіяльність під час голодування та ігнорування вимоги про відставку проректорів.

Складається враження, що ректорат назавжди й безповоротно “увірував” у власну “чистоту” і непогрішність, закріпивши за собою "адміністративне безсмертя". Все це працює на ствердження думки, що ніякі загальнолюдські й прогресивні віяння ніколи їх не похитають, усе для них безкарно! То виникає питання щодо їх професіоналізму, гуманності та людської порядності?! Чи може достатньо лише в певний момент виставити портрети В.А.Ющенка у себе в кабінетах ?! Усе це доводить, що українським вузам важко піднятися з колін, як і нашому, і перестати бути “профтехучилищем” під вивіскою національного!

Невже нашому шановному міністру освіти С.М.Ніколаєнку не видно того, що давно зрозуміло прогресивній частині викладачів, аспірантів та студентів Черкаського університету? Чекаємо від Вас, шановний Станіславе Миколайовичу, рішучих і послідовних кроків щодо порятунку освітянської атмосфери у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького! Доки не зміниться ректорат, на прогресивні зміни сподівань немає! Залишаючи ректорат у тому самому складі, Ви фактично заморожуєте ситуацію в її аморальності!

Викладачі та аспіранти
Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького

04-03-2005 17:57 Черкаси // URL: http://maidan.org.ua/static/news/1109951854.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua