першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Павло Чучка: Завклубом у фірмі «Барва» не стану

10-09-2005 12:27 Закарпаття // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1126344450.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Працюю вже лише на виграшні 100-процентні цілі


– Чим нині живе і переймається Павло Чучка?


– Культурним, громадським життям. У 50 років дійшов до рівня, коли треба ділитися здобутим багажем. А багаж великий. Я і науковий шлях 10 років пройшов, і підприємницький 15 років, і громадсько-політичний 15 років, і творчий, 20 років творчої діяльності: сценарії, сатира, публікації. Основні життєві розчарування вже позаду. Управний у прогнозуванні, так мені здається. І працюю вже лише на виграшні 100-процентні цілі. Вдалося мені зберегти дружбу з молоддю, підтягнув у свою команду велику групу людей. Найкращий мій капітал – це друзі, якими я збагатився, і вони мені платять таким самим ставленням. Їжджу дуже багато цього року. Зараз після помаранчевих подій дихати стало легше і тому вивільнився час для віддачі, поїздок за господарським, культурним досвідом інших громад, зокрема за кордоном. Поділюсь враженнями про останній вояж у маловідомий регіон Угорщини. Погранична зі Словенією область Угорщини Бараня. Цей регіон не знає, що таке Україна. Там живуть угорці, австрійці та хорвати. Як і в Закарпатті, вони займаються виноробством, розвивають зелений туризм, потужно використовують термальні води, практично відсутнє міграційне заробітчанство. Бог їм дав не тільки природні багатства, але й розумних керівників, порозуміння і злагоду в громаді.


Губернатор все звів до монопризначень


– Павле, Ви були однією з ключових фігур в місті під час «помаранчевих» подій. Навіть «Деца» була заперта до перемоги. Акції непокори, мітинги, поховання труни з «політиком» Кучмою — усе робилося для того, аби змінити владу. Влада змінилася, однак Вашого імені у її обласних коридорах нема. Чому?


– Я вичікував першу кадрову хвилю призначень, бо це, як відомо, йдуть призначення за революційні дії. Тоді народився афоризм-спостереження: солдат, який штурмував церкву, стає попом; той, що атакував господарство, стає головою колгоспу; школу – директором школи, лікарню – її головним лікарем. На жаль, за таким принципом і пішли наші призначення. Із тріади — патріот, чесний, спеціаліст — випали спеціалісти. Призначення були сліпі з першого дня. Нинішній губернатор не схотів створити обласну адміністрацію за колективним принципом: щоби серед його заступників і начальників управлінь, а це 20 ключових фігур з куща Тячівського, Рахівського, Воловецького та інших районів, були свої висуванці. Щоб адміністрації не представляли вузький господарсько-клановий інтерес і люди там прочитувалися не за принципом партійності чи сімейності, а ті, хто має бажання і вміння працювати з усіма однаково. Це – невикористаний кредит довіри. А губернатор все звів до монопризначень.

Ще одна ілюстрація. Ми організували автопоїзд, який повіз Президенту Ющенку документи, що засвідчують факти кримінальних дій нашого мера, який разом з екс-губернатором Різаком запланували вкрасти 58 мільйонів гривень. Частково йому це вдалося. З першого траншу із 28 млн. вони приховали 21 млн. Ми з цими документами з’їздили до Києва, зустрілися з Президентом, отримали його підтримку. Все оформили відповідним чином. Повернувшись назад, зустріли іронічного Балогу, котрий сказав: »Ну, ви знаєте, якщо ви не знімете мера за місяць, півтора, то він порозганяє усіх вас. А я буду наглядати, щоб усе було в рамках закону». Тоді я побачив, що помаранчевого запаху і кольору у нашого губернатора немає. На жаль, в області продовжує діяти модель: гроші дають владу, а влада дає гроші, більша влада дає більші гроші, більші гроші дають більшу владу. А розмінною монетою стають совість, патріотизм, культура, інтереси громади. Мамона запанувала у всіх галузях. Головним критерієм кадрових пертурбацій є особиста відданість губернатору або економічна залежність від нього. Тому йти у таку команду, де ти підневільний чоловік, просто не було сенсу. Але й виступати проти губернатора у перші 6 місяців я не став, бо це некоректно – не дати людині попробувати щось зробити. Йому висловили довіру Президент і прем’єр-міністр. Торпедувати одразу, бо мені не любиться хтось, неправильно. Коли губернатор мені запропонував очолити управління культури, я сказав, що завклубом у фірмі «Барва» не стану.


– Які у Вас стосунки з губернатором?


– Ніякі. Він перша людина, якій вдалося в одну і ту ж річку увійти двічі. Це вже було і тому це нецікаво.


Сьогодні треба залишатися тут і робити справу


– Навесні вибори мера. Чи будете знову балотуватись на цю посаду?


– Готуюся. Бо два з половиною роки тому ми програли через недостатній термін підготовки до виборів. Тоді адмінресурс: Кучма, Медведчук, Москаль та есдеки фактично благословили на посаду Погорєлова. Ми програли тоді по-мукачівськи.


– Нещодавно після інтерв’ю з Погорєловим залишилось враження, що він уже забезпечив собі «дах» у керівництва області напередодні виборів. Післязавтра мають відкрити Бордоський міст, завершення його будівництва собі у заслугу записав мер, він же 1 вересня першокласникам зробить подарунки. В терміновому порядку у мерії знайшлися гроші і для пологового будинку, при чому, що усі ці роки стафілокок нікому не заважав, а тепер, за кілька місяців до виборів, з того зробили цілий аврал, аж до закриття. Здається, що це речі одного порядку і Погорєлов отримав «добро» на початок виборчої кампанії. Що Ви з цього приводу думаєте?


– Цей чоловік – біда для Ужгорода. Поводить себе настільки самовпевнено і безвідповідально, що іншого пояснення, як знаходження ним порозуміння наверху я не знаходжу. Має «кришу», тому заспокоївся.


– Чи будете Ви звертатись по підтримку і до кого?


– Проводжу консультації, шукаю на рівні Києва авторитетну політичну силу, яка може виступити гарантом того, що досягнуті в Закарпатті політичні передвиборчі домовленості не будуть порушені. Мої симпатії з Рухом Бориса Тарасюка.


– Чи можете Ви бути у списку політичної партії до Верховної Ради?


– Демократія будується знизу. Я не хочу йти з Ужгорода, Закарпаття. Вважаю це віртуальною політичною діяльністю, поки внизу маємо справу з виборцями, які несвідомо здають свої багатства, надра, самих себе будь-кому. Сьогодні треба залишатися тут і робити справу. У Києві мають сидіти спеціально найняті лобісти, які грамотно готують документи і голосують так, як погоджено з їхніми партійними структурами. Не обов’язково власник автомобіля має бути водієм цього автомобіля.


– А як щодо Ваших взаємин з Ратушняком, він не проти ще раз сісти у головне крісло Ужгорода, однак може надати перевагу парламенту. Чучка співпрацюватиме з Ратушняком заради перемоги на виборах?


– Ратушняк може собі дозволити робити в Ужгороді що хоче, так як гарна дівчина, якій все сходить з рук. Сьогодні речник протесту є улюбленцем народу. Такими ми вилізли з кучмізму. А останній його наїзд на губернатора – це свідчення його поінформованості про можливу зміну чільника області. Якщо півень прокукурікає і сонце зійде, то є його заслуга. Якщо він не подасть голос, то сонце і без нього з’явиться. Ратушнякові вдається бути непоганим рецензентом ситуації. Якщо він стане мером, то Ужгород чекає черговий авторитарний переділ власності. На цих виборах ужгородська громада має шанс вигнати і партизан, і німців з лісу, і припинити кланове розхапування громадського майна, яке триває вже останні 16 років.

Біда ужгородців не в приватизації, а в тому, що її проводить і наживається вузьке коло політичних аферистів. Тому закарпатські скоробагатьки все ще є малокорисними для громади. Таких, як угорець Сечені, котрий збудував у Будапешті народні басейни і віддав їх людям, у нас ще немає. Ратушняк може успішно битися у парламенті. Він є добрим санітаром корупції, бо добре знає, що це таке. Його феноменальна популярність в Ужгороді не є гарантією того, що його контролюватиме міська громада. Швидше навпаки, на жаль. А чи буде він мене підтримувати? Ніколи не знаєш, що він вдіє наступної хвилини. Але я не виключаю і діалогу з Балогою.


– Погорєлов у розмові зі мною сказав, що не бачить жодної людини, яка б більше зробила для Ужгорода, аніж він. Ви з цим погоджуєтесь, особливо як депутат міськради?


– Чого зробив? Поганого чи доброго? Він про свої добрі справи постійно говорить у газеті «Ужгород». Високі місця у рейтингу міст України. А судді хто? Він не є реальним господарем Ужгорода, так само як не був самовисуванцем. Його поставили, він тут сидить і виконує чужу волю. Головним начальником його штабу був Москаль, Шуфрич кришував його. Ще його підтримували Ратушняк, колишній нардеп Слободянюк, дрібні кримінальні виконавці виборчого процесу. На якусь історичну мить вони припинили запекле ворогування між собою заради перемоги нинішнього мера. Погорєлов з командою найбільше прославився нецільовим використанням наданих субвенцій, бюджетних коштів, маніпулюванням земельними ділянками, заграванням з інвесторами та задобрюванням депутатської більшості. Чого лише варте рішення видати близько 400 земельних ділянок, у тому числі і міським депутатам. Лише двоє з них: Чучка і Солонтай відмовилися від дармових земельних наділів. Це – типовий мер минулого, який має відійти з епохою Кучми у забуття, як і всі його попередники.


– Що, до речі, діється у нашій міськраді. Збиралися відправити мера у дострокову відставку. Потім все стихло. Чи є в раді більшість, яка здатна приймати такі рішення, і чи є воля до цього у депутатів, чи вони керуються волею когось іншого?


– Та група зі своєю ініціативою практично розсипалася. Більшість людей у ній вже реалізувала свої інтереси. Дехто згас. Ми не можемо набрати 22 голоси більшості. Про якість голосування свідчить випадок, коли з технічних причин мер не встиг зачитати проект рішення, а за нього вже проголосувало 14 депутатів. Я планую публічно відзначити річницю майдану тим, що покладу свій депутатський мандат. Чесні люди мають вийти з кучмістських рад. Це – найреакційніший рудимент антинародного режиму Кучми в Ужгороді. Гидко бути Дон Кіхотом в оточенні корупціонерів, відчувати себе заручником там, де панують закони тюрми. Думаю, що я буду не один такий. Цей крок я погодив зі своїми батьками-педагогами, які сумарно пропрацювали в освіті понад 90 років.


В Ужгороді буде не смішно, якщо я виграю ці вибори


– Про бажання взяти участь у перегонах за мерство заявили також Каламуняк, Чижмарь. Як оцінюєте їх шанси? І щодо Чижмаря, він ваш друг і водночас опонент?


– Мирослава Каламуняк, думаю, чудово почуває себе на виробництві. Навряд, чи їй це потрібно. А Юрій Чижмарь дуже перспективний молодий професіонал з досвідом громадської, партійної, менеджерської, викладацької та державної діяльності. Юрист, який здатен поламати тіньові схеми, що залишилися від кучмізму. Нам потрібен справжній голова міста. З головою не хворою, не запальною. На сьогодні йому не вистачає широкої популярності у місті і достатньої фінансової підтримки. Але проти нього може зіграти те, що ужгородці сприймуть його через призму близькості до нинішнього губернатора. Мером обласного центру буде той, на кого пальцем покаже Київ і підтримає ужгородський майдан.


– Ми все про політику, але ж існують ще й інші речі, наприклад, гумор. Хоча він також може бути політикою. Мер-сатирик Чучка перетворить Ужгород на столицю гумору?


– З Ужгорода і так вже сміються. Найзахідніше європейське місто України із азійськими умовами життя. Як можна так брехати, як нині. Води гарячої нема – «Проблем нет!». Дороги страшні – «Не проблема». Я не буду схожим ні на Ратушняка-мера, ні на Сембера, ні на Погорєлова, ні на Ландовського. В Ужгороді буде не смішно, якщо я виграю ці вибори. У березні закінчиться антикучмістський майдан в Україні. До дня виборів ми ще боремося з чортами за владу. Вичищення виборами створить якісно нову ситуацію. Думаю, що виборець вже не дасть себе обдурити. Новому мерові ужгородці більше не дозволять займатися інтригами, а примусять ґаздувати. Людям потрібно сміятися не тільки під час фестивалів, а від радості буденного життя. Хай з’явиться вода у кранах!

http://www.zik.com.ua/2005/8/31/news20314.htm
Літо, що минає, видалось в Ужгороді достатньо спекотним: до виборів залишилось кілька місяців. Цьогоріч матимемо на Закарпатті цікаву ситуацію — вибори до місцевих рад обіцяють бути більш гарячими, аніж до парламенту. Особливо, коли мова заходить про посаду міського голови Ужгорода.
Один з реальних претендентів на ужгородське мерство — Павло Чучка, знакова для міста фігура. Науковець, підприємець, депутат міської ради, котрий на минулих виборах міського голови з невеликим відривом від переможця здобув друге місце, власник відомої на всю Україну корчми-музею «Деца у нотаря» Павло Чучка сьогодні співрозмовник Західної інформаційної корпорації.

10-09-2005 12:27 Закарпаття // URL: http://maidan.org.ua/static/news/1126344450.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua