першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Припиніть незаконний розшук!

18-08-2006 13:00 Донеччина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1155895225.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Шановний Юрію Віталійовичу! Протягом шести місяців я звертаюсь до МВС з приводу незаконного здійснення оперативно-розшукової діяльності щодо мене з боку Горлівського відділу УБОЗ УМВС в Донецькій області, проте чесної та професійної відповіді так і не отримав. Ваші підлеглі застосовують чергову карусель з облудних відписок та переадресації моїх звернень.
Справа полягає в наступному.
30 листопада 2000 року вироком Луганського обласного суду під головуванням судді Візира А.М. за участю прокурора відділу прокуратури Донецької області мене, як суддю Калінінського районного суду м.Горлівки, було засуджено за ч.3 ст.168 КК на 4 роки позбавлення волі.
6 лютого 2001 року судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду України в судовому засіданні в м.Києві за моєю участю розглянуто справу щодо мене та залишено вирок суду першої інстанції без зміни.
Протягом п’яти років я продовжую оскаржувати обвинувальний вирок, який за розпорядженням суду направлено для виконання до Горлівського ВБОЗу.
6 лютого 2006 р. сплив п’ятирічний строк з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що, відповідно до п.3 ч.1 ст.80 КК, виключає виконання призначеного судом покарання. В першій половині останнього дня строку покарання суд зобов’язаний був звільнити мене від відбування покарання.
Проте головою апеляційного суду Луганської області Візиром А.М. листом від 21 березня 2006 року мене позапроцесуально повідомлено (висловлено приватну думку до прийняття судового рішення): «…Приговор до настоящего времени не исполнен в связи с уклонением Вас от отбывания наказания, во исполнение распоряжения об исполнении приговора, вступившего в законную силу, объявлен Ваш розыск, заведено розыскное дело и течение срока давности исполнения приговора приостановлено на основании ч.3 ст.80 УК Украины…».
За моєю заявою про звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку головуючий по справі – голова апелсуду Візир А.М. протягом шести місяців безпідставно вимагає моєї явки до суду (яка в данному випадку, відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства, не є обов’язковою) та відкладає розгляд заяви по суті, не зважаючи на мої клопотання про розгляд заяви про звільнення без моєї участі та заяву про відмову давати показання щодо себе, бо свої доводи я навів у заяви.
25 липня п.р. головою апелсуду Візиром А.М. без постановлення процесуального рішення зупинено розгляд моєї заяви на невизначений термін, начебто до мого з’явлення або затримання.
Блокування розгляду моєї заяви про звільнення з боку голови апелсуду Візира А.М. та розшук щодо мене з боку Горлівського ВБОЗу вважаю зловмисно змовними та протизаконними з наступних підстав.
Ще з часів римського права відомо: «Немає злочину і немає вини, немає покарання і немає стягнення, якщо немає закону».
Стаття 58 Конституції України проголошує: «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення».
Нехтування цими принципами відкрило шлях до судової сваволі, що й відбувається у моїй справі.
Відповідно до ст.6 Закону „Про оперативно-розшукову діяльність”, підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання.
В Кримінальному кодексі України, який відповідно до статей 1, 3, Закону про ОРД є визначальним для цілей оперативно-розшукової діяльності, чітко сформульовано що є ухиленням особи від відбування покарання у виді позбавлення волі та які це має наслідки. Це законодавче визначення розширеному тлумаченню, розумінню та застосуванню не підлягає.
Відповідно до ч.5 ст.52 КК, ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.390 КК, ухиленням від відбування покарання у виді позбавлення волі є неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду.
Я не відбував покарання, призначеного вироком суду, у виді позбавлення волі в місцях відбування покарання, короткочасно за дозволом звідти не виїздив, тому й не зобов’язаний туди повертатися.
Таким чином, в моїх діях немає визначеного Кримінальним кодексом „ухилення від відбування покарання у виді позбавлення волі”, тому й немає підстав для зупинення перебігу давності за ч.3 ст.80 КК та проведення оперативно-розшукової діяльності щодо мене за ст. 6 Закону про ОРД.
На мої неодноразові заяви про припинення незаконного розшуку щодо мене начальником УМВС в Донецькій області Клюєвим М.М. листом від 17 березня п.р. та начальником УБОЗ УМВС в Донецькій області Степановим С.Є. листами від 25 березня, 5 квітня та 26 травня п.р. повідомлено про те, що порушень чинного законодавства під час проведення відносно мене оперативно-розшукової діяльності не встановлено, а також – про необхідність особистої моєї явки до Горлівського ВБОЗу для виконання вироку Луганського обласного суду від 30 листопада 2000 року.
На мої звернення до ДВБ МВС про неправомірні дії працівників УМВС в Донецькій області начальником УВБ у Донецькій області Сербою В.І. листами від 23 червня, 26 липня та 1 серпня п.р. мене повідомлено про те, що дана заява розглянута; матеріали перевірки для прийняття рішення згідно з чинним законодавством надіслані до прокуратури Донецької області.
Проте мої неодноразові запити до прокуратури Донецької області щодо прийнятого рішення за результатами перевірки з боку УВБ досі безрезультатні.
Крім того, відповідно до ст. 9-1 Закону про ОРД, ведення оперативно-розшукових справ здійснюється щодо осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, - не більше строків давності виконання обвинувального вироку.
Проте свавільне кримінальне переслідування щодо мене досі триває.
Звертаю Вашу увагу на гарантію, про яку йдеться у статті 7 Конвенції, що проголошує: ніякого покарання без закону. Положення цієї статті є невід'ємною частиною верховенства права та займають визначне місце у системі захисту, які здійснює Конвенція. Це підкреслюється також тим, що відповідно до статті 15 Конвенції не допускається ніяких відступів від неї навіть під час війни чи надзвичайного стану.
Статтю 7 необхідно тлумачити і застосовувати так, як це випливає з її предмету і мети, таким чином, щоб забезпечити ефективний захист від свавільного переслідування та покарання.
Стаття 7 Конвенції визначає принцип, згідно якого лише закон може визначити покарання за правопорушення, а також принцип, згідно якого кримінальний закон не повинен тлумачитись розширено на шкоду обвинуваченому, наприклад, за аналогією. Відповідно до цього принципу будь-який злочин повинен бути чітко визначений в законі, зокрема, необхідно, щоб кожний міг зрозуміти з тексту відповідної статті, які дії чи бездіяльність потягнуть за собою відповідальність.
Відповідно до ст.9 Закону про ОРД, контроль за оперативно-розшуковою діяльністю підрозділів органів внутрішніх справ здійснюється Міністерством внутрішніх справ України. Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.
З огляду на наведене, згідно до вимог ст.9 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, прошу Вас, шановний Юрію Віталійовичу, якщо немає звички «прятаться и сачковать», доручити відповідальним працівникам МВС відповісти мені належним чином, тож за яких правових підстав, за відсутністю в моїх діях ухилення від відбування покарання у виді позбавлення волі, здійснюється оперативно-розшукова діяльність щодо мене з боку Горлівського ВБОЗу? Та, найважливіше, - вжити невідкладних заходів для припинення протизаконного кримінального переслідування щодо мене.
Вадим СИДОРЕНКО

18-08-2006 13:00 Донеччина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1155895225.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua