першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

ВОЛОДИМИР БОНДАРЕНКО: у Львові існує змова

12-09-2006 17:56 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1158072974.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

«Громадська рада»
12.09.2006

Чому киянин звернув увагу на львівські проблеми? Мабуть це питання хвилює не лише мене.
Звернув увагу не лише киянин. Кость Присяжний зі Львова, Алла Тютюнник з Херсона, Лариса Заливна з Луганська, Євген Захаров з Харкова. Звернула увагу Україна, бо немає проблем місцевих, коли справа стосується культурної спадщини, коли справа стосується історії. Львів є надбанням України, тому кожен із нас має право його захищати. Правда, дивно, що доводиться захищати Львів від львів’ян. Уперше я познайомився з головою Громадського форуму Львова Олегом Мацехом у Херсоні на семінарі з обміну досвідом. Тоді ж на його запрошення прибув до Львова. Це було влітку. У цей час роботи були призупинені, а на площі велися розкопки, які потім не вдалося закінчити. Я своїми очами бачив знахідки, пласти української культури, які потім залили бетоном. І коли я почув про ініціативу щодо подання позовів, приєднався без вагань. Бо знищити Україну сьогодні можуть її сини не гірше, ніж орди завойовників.
Пане Володимире, Ваша громадська організація учора оприлюднила дві заяви. У одній з них йдеться про свідоме затягування львівською Фемідою розгляду позову до Садового. Чому так різко?
Справа у тому, що у Львові існує така собі змова усіх органів влади, у тому числі і судової, аби нищення площі Ринок та пов’язані із ним зловживання коштами не стали юридичними фактами. Суд у цьому грає далеко не останню роль. Так, суддя Олексієнко змогла прислати мені ухвалу про відкриття справи та призначення попереднього засідання на декілька днів пізніше від самого засідання. Справу перенесли. На наступне засідання з’явилися усі позивачі і тут виявляється, що суддя нас то і не запрошувала. І грець з ним, що її запрошення чув десяток свідків. Біля двох годин ми умовляли (!) суддю призначити засідання на наступний день. Суддя погодилась з усіма нашими аргументами, пояснила, що їй теж болить нищення площі Ринок. На наступний день я виступав у суд, почав аргументувати свою позицію. Суддя нагло мене перебиває і йде у нарадчу кімнату. Після виносить цинічне рішення, що не бачить підстав для призупинення робіт. І це після сотні сторінок доказів, протестів майже всіх інстанцій. Другий місяць нам не призначають засідання, хоча роботи на площі Ринок вже у фінальній стадії, отже, нічого змінити вже не можна.
Ви збиралися оскаржувати цю ухвалу. Що завадило вам це зробити?
Суддя просто не видала ухвалу на руки. Хоч у залі суду пані Олексієнко читала готову ухвалу, за 5 хвилин після засідання ухвала вже перестала бути готовою і нас попросили зачекати. Далі суддя Олексієнко йде у відпустку, а справа просто губиться на 5-метровому шляху від кабінету судді до канцелярії. Немає справи – немає ухвали. Нам місяць не видавали ухвали аби ми не змогли її оскаржити.
У інтерв’ю «Львівській газеті» Ви сказали, що не вірите у львівське судочинство. Чому?
Весь процес відбувався із кричущими порушеннями процесуального законодавства. Суддя відмовляється від своїх слід і ігнорує присутність позивачів. Не вислуховує позицію. Виносить ухвалу про відмову у призупиненні робіт, мотивуючи «розглядом справи у найкоротші терміни». Не призначає дати засідання. Все це наводить на думку, що львівській Феміді закрили очі. Чим, це вже питання до компетентних органів.
Якими Ви бачите Ваші подальші дії у рамках позову?
У будь-якому разі ми доведемо справу до кінця. У разі потреби підемо до апеляційних, касаційних інстанцій, до Європейського суду з прав людини. Наше завдання – довести протиправність розпорядження міського голови та і самих робіт. Зібрані томи доказів, проект до цих пір (!) не погоджений. Наступним кроком стане притягнення винних у такому безладі до відповідальності. У рамках цього позову ми приготували ряд неприємних сюрпризів для суду та відповідачів і будемо наполягати на особистій присутності міського голови, його заступників, інших чинів як місцевої, так і державної влади у якості свідків.
Ви також зверталися до прокуратури Львова з заявою щодо притягнення Львівського міського голови до кримінальної відповідальності. Яка доля цієї заяви?
Відповіді на свою заяву я не отримав і до сьогодні. Прокуратура, певне, бере участь у змові. Тому, наступним кроком буде судовий процес з вимогою зобов’язати порушити кримінальну справу персонально проти Андрія Садового та інших посадовців за зловживання службовим становищем і притягнення їх до відповідальності. Сьогодні справа площі Ринок стала для мене справою честі.
Вчора Ви направили позов до заступника міського голови Миколи Одухи. Чого Ви вимагаєте від цього чиновника?
Від Миколи Сергійовича я буду через суд вимагати спростування недостовірної інформації щодо політичного замовлення, безглуздості, дестабілізаційної мети мого позову. На превеликий жаль, ані пан Одуха, ані пан Садовий не зважили на мої намагання вирішити все у досудовому порядку, хоча я пропонував такий шлях. Тепер їм доведеться публічно спростовувати брехню та вибачатися за неї. Також, у світлі останніх заяв пана Павліва я розглядаю можливість подання до суду і на нього. Підстава та ж – поширення недостовірної інформації. Я хочу, аби чиновники нарешті зрозуміли банальну річ – Закон написано для всіх. Всі мають його виконувати. На жаль ця проста істина поки що недоступна для розуміння багатьом з них. Також, як і інша, що булава дана не для того, аби лупцювати нею по голові своїх співвітчизників. Булава – символ влади, а не зброя проти свої громадян.
Довгий час у львівській пресі з’являлась інформація з приводу Вашого листування з паном Одухою. Чи не це Ви мали на увазі, коли говорили про досудове вирішення?
Так, саме про це. Мною особисто було надіслано два листа панові Одусі, де я просив або підтвердити, або спростувати наведену інформацію, ставив конкретні питання. У відповідь на перший лист Микола Сергійович не знайшов нічого кращого, ніж пуститися у роздуми щодо стану міста та необхідності його реконструкції. На другий лист відповіді я не отримав взагалі. Я людина досить молода і ріс у такому оточенні, де кожне слово сприймалося на вагу золота. Якщо ти сказав, ти маєш або довести, або вибачитись. Бачу, що ми з паном Одухою росли у різні часи та за різних моральних устоїв. Особисто у мене людина, яка не може підтвердити свої слова, викликає жалість. Вона схожа на покинутий вітряк – щось меле, а для чого – ніхто не знає.
Пане Володимире, Ви неодноразово заявляли про готовність до масових акцій протесту проти реконструкції площі Ринок. Чому ці заходи не відбулися?
Ми вирішили не йти на поводу у влади. Адже влада спеціально, фактично відмовивши нам у судовому розгляді, штовхнула на вулицю. Але шлях вулиці – це шлях в нікуди. Ми могли б поставити намети, оголосити голодування, але це було б на руку владі. Влада одразу б сказала: «Бачите, ось справжнє обличчя цих діячів. Це провокатори та дестабілізатори». Ні, ми підемо правовим шляхом. До того ж, у переддень Дня міста я б не хотів псувати настрою львів’янам. Вони не винні у тому, що міська влада порушує Закон. Вони не винні, що чиновники брешуть. Вони не винні, що жадоба до грошей засліпила очі деяким посадовцям. Львів’яни у цьому не винні. Їх немає за що карати і псувати свято.
Яке Ваше ставлення до міського голови пана Садового?
Пан садовий справив на мене незабутнє враження. Якщо це політик нової формації – політику треба знищувати. Ми зустрічалися з паном садовим і говорили біля трьох годин. Андрій Іванович не слухав нас, не зважав на доводи. Він бачив тільки свою позицію. Часто у нього були великі очі, коли ми говорили про те, що проект не погоджено, що звіт Рахункової палати зник (саме тоді пан Одуха витягнув його зі своєї теки), що розпорядження, яке він підписав безграмотне з правового боку. Пообіцявши звільнити керівника юридичної служби, пан Садовий обіцянки не виконав. Пообіцяв проводити роботи у відповідності до законів – результат нульовий. Він готовий обіцяти і обіцяти, аби ти просто пішов від нього. А потім міський голова буде діяти по-своєму. Для мене це нонсенс, бо ми знову стикаємось з чиновником, що не відповідає за свої слова. Звертаючи увагу на останні висловлювання пана Павліва (спростовані академіком Жулинським), у мене народилась думка, що брехня є корпоративною лінією поведінки львівської влади.
Близиться День Львова. Що б у цей день ви хотіли побажати львів’янам?
Побажання одне – аби їх діти та онуки побачили те місто, яким пишалося моє покоління і покоління моїх батьків. Аби новітнім руйнівникам не вдалося зруйнувати атмосферу міста. А все інше з часом буде.

Розмову вів Богдан Сенюк

Lviv_ce_Ja_Ce_Moje_Sviato_1.jpg

12-09-2006 17:56 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1158072974.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua