першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Інтерв'ю з Головою ХДМУ про Школу молодого лідера

04-12-2006 09:07 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1165216075.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

«В майбутньому вислів «Я закінчив Школу молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» стане поширеним в колах успішних, патріотично-орієнтованих людей України» - Василь Гацько, Голова ХДМУ. Інтерв'ю



Прес-служба: Василю, на сайті організації в розділі «Школа лідерства» нещодавно були розміщені домашні завдання учасників проекту ХДМУ «Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!», серед них немало цікавих робіт. Чи можете Ви розповісти про те, які цілі переслідували організатори проекту, і взагалі про концепцію домашніх завдань?

Василь Гацько: Почну з того, що протягом всього навчання учасники проекту мають виконати три домашніх завдання, два з яких є теоретичними і виконуються між першим і другим семінаром, одне – практичним, яке виконується між другим і третім семінаром.

Варто відзначити, що виконання домашніх завдань не є обов’язковим, тобто вони є такими, що виконуються за бажанням учасників проекту. Проте, їх наявність та якість є однією з беззаперечних передумов для того, щоб «школяр» був відібраний на заключний семінар, в якому візьмуть участь по 8 найактивніших учасників з кожної області, де проходить проект.

Кожне завдання має свої особливі цілі, але в цілому всі вони є невід’ємними елементами системи навчання та закріплення матеріалів в межах нашого проекту.



Прес-служба: Чи можете Ви більш детально зупинитися на кожному з завдань?

Василь Гацько: Так, звичайно. Першим завданням, яке ставилося учасникам проекту було «Розробити, як мінімум, три власні критерії оцінки лідерських якостей відомих історичних постатей, віднайти три історичні постаті України, які повністю відповідають всім розробленими учасниками критеріям і три, які не відповідають жодному з них, обґрунтувати чому були обрані саме ці постаті».

По-перше, це завдання було спрямовано на закріплення того теоретичного матеріалу, який ми пройшли з ними на першому семінарі, а це і якості лідера, його характерні риси та ознаки, феномен лідерства, відмінність підходів до визначення «лідерства» на різних історичних етапах. По-друге, треба сказати, що виконання домашніх завдань стимулює учасників проекту відкрити книжки з історії України, віднайти певні відомості про ту чи іншу історичну постать нашої країни, проаналізувати ці дані, подумати, приділити час врешті-решт поновленню знань про наших пращурів.



Прес-служба: Чому саме історичні постаті України, а ні скажемо світу, або Європи?

Василь Гацько: На мою думку і на переконання представників Оргкомітету Школи, починати треба з найближчого. І, до речі, не лише в нашому проекті, а в освіті взагалі. Інакше, тоді часто зустрічаємося з випадками на кшталт тих, коли мої друзі з Луганщини, де я народився і виріс, знають іноземну мову, наприклад англійську, значно краще української, що є державною мовою країни, громадянами якої ми є.



Прес-служба: А чому в другому завданні мова пішла про «ідеального українського патріота»?

Василь Гацько: Тут спочатку треба процитувати мету проекту, яка звучить так: «Сприяти розвиткові лідерських якостей української молоді в контексті підготовки відповідальної та патріотично-орієнтованої бізнесової та політичної еліти України».

Серед інших повідомлень, яке несе це речення, ми можемо відмітити, що в ньому зустрічається словосполучення «патріотично-орієнтованої… еліти України». На етапі написання концепції проекту, ми ставили для себе чітке завдання, яке полягало в тому, що будь-який український ресурс будь-то часовий, фінансовий, інформаційний, людський, інший, кожна краплинка зусиль та енергії організаторів має бути витрачена ефективно для української держави. Окрім того, було б, напевно дивним, якщо б ми допомагали Україні, в тому числі її державному бюджету, витрачати кошти на розвиток лідерських якостей молоді, яка має вороже ставлення до цієї країни. Це може бути завданням інших організацій і інших країн. У ХДМУ інші цілі.

Проте, для того, щоб реалізовувати заплановане, я в даному випадку маю на увазі підготовку патріотично-орієнтованої еліти України, необхідно спочатку було дати відповідь в першу чергу собі «А хто ж такий цей патріотично-орієнтований представник молодого покоління нашої держави?». І ми знайшли відповідь.

Сьогодні ж за соціологічними опитуваннями так чи інакше понад 70% громадян України вважають себе патріотами. Тоді постає питання а чому, власне, в країні де такий високий відсоток патріотів, існує стільки резонансних тем, які розривають українське суспільство?



Прес-служба: Виходить, що цінності у патріотів в різних куточках України різні?

Василь Гацько: Ні. Насправді, на мою думку, респондент просто не знає що ж це таке «патріотизм», не знайомий з його критеріями. Йому важко визначити чи є він таким чи ні. Окрім того, назвати себе не патріотом просто соромно.



Прес-служба: То хто ж є українським патріотом на Вашу думку і які Ви критерії використовуєте для оцінювання себе, або інших на предмет належності до патріотів України?

Василь Гацько: Перед тим, як я дам власне визначення слова «патріотизм», я наведу декілька прикладів, які зустрічаються в нових словниках різних країн-видавців. Наприклад, «Большой энциклопедический словарь» (Росія) говорить, що «Патриотизм – любовь к родине, привязанность к месту своего рождения, месту жительства», а «Новий тлумачний словник української мови» містить в собі таке визначення: «Патріот – це той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги».

І в першому, і в другому випадку мова йде про «любов», а в українському визначенні ще й додається «готовність…». Проте, що таке любов? Це емоційна прив’язаність, яка може ніколи не перевтілитися або підкріпитися дією. Тому, на мою думку, першою ознакою патріота України має бути не лише любов, а й щоденна дія.

По-друге, в обох визначеннях використовується слово «Батьківщина», яке, в першу чергу, означає місце народження, що, на мою думку, також, є розмитим і нечітким поняттям в даному випадку. Трошки далі пішли англійці, які в Оксфордському словнику замість слова «Батьківшина» поставили слово «країна». І це є більш доцільним, адже це вже додає визначенню чітких рис. Тому що, наприклад, любити вже треба не просто місце, де ти народився, а країну, словом синонімом якої є слово держава. Держава, яка має свої атрибути, серед яких й мова, кордони!

От якщо б саме ці критерії були покладені в основу оцінки людиною себе на предмет того, чи вона має право володіти таким почесним званням чи ні, то виявилося б що патріотів значно менше. А з іншого боку, кожен з нас тоді знав би до чого йому прагнути і як вдосконалювати себе, щоб те, що він декларує для себе, відповідало реальності.

Отже, до визначення. Патріот – це той, хто любить свою країну і постійно реалізовує свою любов дією!



Прес-служба: Василю, скажіть, будь-ласка, чи обговоренню питання патріотизму приділяється окремий час чи оргкомітет Школи просто забезпечує матеріалами учасників проекту для опрацювання поза межами семінарів?

Василь Гацько: Програма Школи передбачає час для обговорення домашніх завдань на семінарі. Зокрема, про патріотизм ми говорили вже після того як всі роботи учасників були написані і надіслані нам. Це було на початку другого семінару.



Прес-служба: Судячи з того, як гучно пройшли практичні домашні завдання, можна сказати, що їх виконали успішно, так?

Василь Гацько: Ви правильно відмітили, що третє завдання було практичним. Воно полягало у визначенні ними локальної проблеми в області та повне або часткове вирішення її невеликою групою людей у трьохтижневий термін. Вирішення проблеми мало бути висвітлене у ЗМІ.

Результати, як ми і очікували, були дуже високими.



Прес-служба: Тобто Ви хочете сказати, що результати були прогнозовані для Вас?

Василь Гацько: Жодного сумніву не мав, що вони впораються. На моє переконання кожен з них є Локомотивом українського суспільства. Вони знаходяться попереду. І вже завтра вони поведуть за собою великі состави. Вони ведуть Україну в майбутнє. До того ж, переконаний в правильному напрямку.



Прес-служба: Можете розповісти що саме відбувалося в регіонах?

Василь Гацько: Перші реалізовували практичне завдання Дніпропетровці. Вони розпочали соціальну акцію «Намалюй своє щастя», цільовою аудиторією якого є діти-сироти. Пройшов лише перший з дев’яти запланованих етапів. Учасники проекту поєднали можливі ресурси і зусилля, в тому числі своїх громадських осередків – органів студентського самоврядування, асоціації молодих художників Дніпропетровська, долучили інших бажаючих. Вважаю, що розпочата справа є надзвичайно важливою для українського суспільства і, особливо, для тих діточок, які отримують тепло в процесі реалізації цього проекту. Виконали вони вимогу організаторів і щодо інформаційного висвітлення заходу. Проекту було приділено більш ніж достатньо уваги на місцевому «27» телеканалі, що є філією телеканалу «Тоніс», його перебіг висвітлювали деякі інформаційні агентства, Інтернет-сайти, друковані ЗМІ Дніпропетровська.

Другими домашні завдання робили Одесити. Їх акція «Казочка про 15 гривень» зробила багато шуму в їх області, адже була спрямована на боротьбу з хабарництвом, здирництвом та хамським поводження медперсоналу студентської поліклініки. Творчий підхід у подоланні проблеми забезпечив її організаторів гідною увагою ЗМІ. Акцію висвітлював НТН, декілька місцевих телеканалів, інформаційних агентств, ФМ-радіостанцій, газет, Інтернет-сайтів. Наразі, наскільки мені відомо, відбуваються переговори між учасниками проекту, які утворили ініціативну групу по боротьбі з вказаними проблемами, та адміністраціями ВНЗ та поліклініки. Їх кінцевою метою є скасування незаконних поборів.

І третє домашнє завдання виконували Харків’яни, які організували громадську молодіжну вуличну акцію «День молодіжної національної свідомості «Почни з себе – зміни країну!». Це, по великому рахунку, був великомасштабний флешмоб, реалізація якого прикула увагу неймовірної кількості ЗМІ. Окрім місцевих засобів масової інформації, його висвітлювали декілька загальнонаціональних телеканалів. Акція полягала в тому, що учасники проекту разом із залученими людьми розповсюджували протягом всього дня листівки з текстом Українського Гімну і закликом говорити українською, любити нашу країну, а у вечері всі, хто залишився небайдужим після розмов з організаторами заходу, зібралися на одній з центральних площ міста і в один голос заспівали Український Гімн. Примітно, що цей захід прорвав інформаційний простір і посунув такі події, знайшовши місце серед них, як День свободи, прийом Президента в Маріїнському палаці, День корупції в Уряді та інші. Варто відмітити, що проведення акції не було пов’язано з річницею Помаранчевої Революції. Зараз учасники проекту в Харкові планують започаткувати такий день щорічним святом в їх місті.



Прес-служба: Чи зустрілися учасники проекту з якимось проблемами під час реалізації домашнього завдання?

Василь Гацько: Враховуючи те, що домашні завдання виконанні, то можна зробити висновок, що перешкоди, які могли виникнути є подоланими. Проте, на превеликий жаль, є проблеми, які вже з’являються після реалізації проекту.



Прес-служба: Що мається на увазі?

Василь Гацько: Помаранчева Революція не змінила свідомості багатьох людей в нашій країні. І чим далі від Києва, тим менший вплив мала хвиля свободи на свідомість людей. Східних і південних регіонів, судячи зі всього, вона зовсім не досягла. В Одесі і Харкові, наприклад, деяких учасників акцій викликали до адміністрації Вищих навчальних закладів. Нічого особливого, начебто, не відбувається під час цих зустрічей, але керівництво учбових навчальних закладів живе ще догмами і стереотипами Радянського Союзу. Тому, в Харкові за виконання масового гімну, що був заспіваний в межах заходу «Дня молодіжної національної свідомості», адміністрації деяких ВНЗ «на килимі» засуджували студентів, які брали участь в акції, звинувачували їх в тому, що учасники дійства зганьбили навчальний заклад, змушували писати пояснювальні записки. Тобто, нам є над чим працювати.



Прес-служба: Чим концепція Школи молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» відрізняється від інших шкіл лідерства, які діють в Україні?

Василь Гацько: Я, звичайно, не беру учать в тих школах, які зараз проводяться іншими організаціями, але читав про них в Інтернеті, знайомився з їх програмами і матеріалами, які потрапили мені до рук, говорив з декількома їх учасниками. Окрім того, власними очима бачив Школи лідерства в Європі. Зокрема, був учасником довготривалого проекту в Будапешті, який проводив Інститут Роберта Шумана, повноправне членство в якому наша організація отримала нещодавно.

Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» інша. По-перше, надаючи інформацію учасникам, допомагаючи їм набути або вдосконалити певні вміння та навички, ми також показуємо їм можливий напрямок їх реалізації. Цей напрямок –Україна. По-друге, ми передаємо знання в надійні руки, адже, розуміємо, що інформація, вміння її застосовувати часто стає зброєю і може бути спрямована на те, що ми так оберігаємо. По-третє, Школа має стимулюючий характер. Ми говоримо про українське суспільство, про його сучасні проблеми, я маю на увазі ціннісні в першу чергу, і намагаємося створити умови в яких молода людина починає чути свій природній внутрішній голос, який закликає її до дії, змінювати, вдосконалювати себе та навколишній світ. Думаю, що виконанні домашні завдання демонструють те, що ми всі знаходимося на правильному шляху. Головне, тримати цей вогник завжди палаючим.



Прес-служба: Хто розробляв концепцію проведення Школи і ДЗ?

Василь Гацько: Організаційний Комітет Школи. Ми постійно вдосконалюємо, корегуємо певні елементи концепції. Я переконаний, що кожний наступний семінар і кожна наступна школа стає все більш досконалою. Думаю, що в майбутньому вислів «Я закінчив Школу молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» стане поширеним в колах успішних, патріотично-орієнтованих людей України.



Прес-служба: Дякую.

Василь Гацько: І я Вам дякую.



Довідково: проект Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» реалізовується ВМГО Християнсько-демократична молодь України (ХДМУ) за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та партнерської організації ХДМУ Християнсько-демократичної молоді Норвегії.

В межах проекту передбачено проведення 10 семінарів (по 3 семінари в кожній області учасниці (в 2006 році: Дніпропетровська, Одеська та Харківська області) та 1 підсумкового семінару в м. Києві для найактивніших представників трьох областей).


Інтерв'ю з Головою ХДМУ Василем Гацько про Школу молодого лідера "Почни з себе - зміни країну!", унікальність та успішність її концепції.

04-12-2006 09:07 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1165216075.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua