першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Пару слів про молодіжну політику в Україні

25-12-2006 18:33 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1167064394.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

«Держава зобов’язана здійснювати заходи спрямовані на створення простору спільної ідентичності українців. І працювати необхідно саме з дітьми і молоддю», - Василь Гацько, Голова ХДМУ. Інтерв'ю



20 грудня у Верховній Раді України відбулося парламентське слухання про становище молоді та перспективи розвитку молодіжної політики в Україні, в якому взяли участь Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту - Віктор Корж, голова комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму - Микола Томенко та представники різних молодіжних громадських організацій.

Від ХДМУ у заході брали участь Голова організації – Василь Гацько та член Правління – Андрій Сидоренко.

Прес-служба ХДМУ попросила дати коментар щодо доповіді міністра та виступів, що лунали у Верховній Раді, керівника організації.

Прес-служба: Василю, доброго дня. Скажіть, будь-ласка, як Ви оцінюєте сьогоднішнє парламентське слухання?

Василь Гацько: В цілому, добре. Сьогодні на слуханнях ми могли почути про деякі проблеми та недоліки молодіжної політики в Україні від виступаючих. Так само, від них пролунало чимало непоганих пропозиції щодо її вдосконалення.



Прес-служба: Назвіть, будь-ласка, основний недолік молодіжної політики України.

Василь Гацько: Перед тим хочу зазначити, що молодіжну політику варто розглядати, в тому числі, з позиції ролей її суб’єктів. І тут варто говорити, що має виправити держава, і що має робити організований молодіжний рух. І якщо роль держави є очевидно високою, то молоді потрібно дедалі більше набувати суб’єктності, тобто припиняти бути лише отримувачем і об’єктом молодіжної політики, а й ставати її автором і виконавцем. Проте, організований молодіжний рух в Україні, на жаль, об’єднує незначну частину молоді. Тому, і держава і громадські організації мають замислитися і знайти відповідь як залучити й іншу (значно більшу) частину молоді до розробки та реалізації молодіжної політики в Україні.

Отже, можу припустити, що низький рівень активності української молоді у розробці та реалізації молодіжної політики України, може претендувати на звання основного її недоліку.

Деякі напрацювання ХДМУ має вже зараз і деякі механізми залучення молоді до вироблення державної політики ми практикуємо сьогодні, проте, зрозуміло, що це лише фрагментарне явище в загальнодержавних масштабах. Саме тому, ми сьогодні обговорюємо в межах організації питання як зробити участь молоді в цих процесах правилом, а не виключенням і готуємо пропозиції до інших громадських організацій і органів державної влади.



Прес-служба: В доповіді Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту - Віктора Коржа та у виступі голови комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму - Миколи Томенка було перелічено багато проблем української молоді. Про що, на Вашу думку, не було сказано?

Василь Гацько: В цілому, ті проблеми, які вони винесли на обговорення громадськості є беззаперечно актуальними і наболілими. Адже багато йшлося про такі соціально-незахищені групи як діти-сироти, безпритульні діти, діти-інваліди, йшлося про ВІЛ інфіковану молодь, такі явища як наркоманія, алкоголізм в молодіжному середовищі. Я переконаний, що вирішення цих проблем, також, є полем для діяльності не лише для держави, хоча вона має нести основний тягар роботи спрямованої на подолання або зменшення обсягів цих проблем, а й громадського сектору. Адже ці явища є хворобою всього українського суспільства і кожен з нас має нести відповідальність за її наявність, і кожен з нас має зробити свій внесок у її лікування.

Окрім того, у випадку вирішення соціальних проблем як ніколи постає необхідність об’єднання зусиль всіх, хто потенційно має можливість і готовність їх докладати. І тут наша організація має позитивні приклади.

Християнсько-демократична молодь України разом з Міжконфесійною радою християнської молоді за підтримки Міністерства у справах сімї, молоді та спорту організувала в цьому році літній табір, що став третім за останні три роки, для представників молоді різних християнських конфесій України. Проте, вже в цьому році окрім завдання налагоджувати міжконфесійний діалог ми поставили перед собою і перед його учасниками ще одне - розробити ідеї спрямовані на вирішення проблем згаданих вище соціальних груп.

В підсумку, на цьому таборі молодими християнами з різних конфесій було розроблено 4 соціальні проекти, 2 з яких близько двох місяців тому було презентовано представникам керівництва міністерства, від яких ми почули схвальні відгуки. Переконаний, що у разі успішності це буде чудовим прикладом як молодь, що представляє громадський сектор, церковну спільноту поєднавши свої зусилля з зусиллями держави може ефективно долати, або зменшувати обсяги і масштаби різних соціальних проблем українських дітей та молоді.

Також, на слуханнях і зокрема у виступі Миколи Томенка, йшлося й про житлову проблему української молоді.

Проте, хотілося б, щоб держава спрямовувала свої зусилля не лише на вирішення наявних проблем соціального характеру, а й на ті, які фактично закладають фундамент гармонійного розвитку українського суспільства. Цього як раз і не вистачало у доповідях і промовах.



Прес-служба: А що на Вашу думку закладає цей фундамент?

Василь Гацько: Єдність нації. Наведу Вам один приклад. Дані соціологічного опитування проведеного центром Разумкова декілька місяців тому, яке було спрямовано на вивчення спільної ідентичності громадян України, продемонстрували, що для жителів окремих регіонів представники інших країн є більш близькими за самих українців, але, які проживають в інших регіонах України. Так, наприклад, жителі Сходу та Півдня України вважають жителів Росії більш близькими ніж представників будь-якого іншого регіону України, а жителі Заходу України - жителів Польщі більш близькими за жителів Донбасу.

Після того як я ознайомився з результатами цього дослідження я знайшов відповідь на питання, яке мене хвилювало вже тривалий період часу. Коли рік тому мій друг повернувся з армії, він розповів мені, що після того як в Феодосії висадився російський десант в їх військовій частині часто можна було почути жарт «О, наші висадилися». Це був жарт, але з гіркою долею правди. Сьогодні я розумію, що, наприклад, для мого земляка з Луганщини, представник іншої країни, є більш «своїм» ніж представник іншого регіону України, але так само чітко розумію, що це, в жодному разі, не закладає підґрунтя для єдності країни.

Держава зобов’язана здійснювати заходи спрямовані на створення простору спільної ідентичності українців. І працювати необхідно саме з дітьми і молоддю.



Прес-служба: Які це заходи можуть бути з боку держави?

Василь Гацько: Серед іншого, думаю, що має бути прийнята загальнодержавна програма патріотичного виховання дітей і молоді, яка має фактично боротися з локальним патріотизмом. Любов до місця народження і проживання має стати лише складовою любові до всієї країни і конкретних дій, які підтверджують цю емоційну прив’язаність.

Якщо ми хочемо створити передумови для гармонійного розвитку українського суспільства, то вже сьогодні ми маємо здійснювати комплекс заходів, спрямованих на подолання проблеми розрізненості. Різноманітність українського народу має стати багатством нації, а не передумовою до її розколу.



Прес-служба: Що може громадський сектор в цій сфері?

Василь Гацько: Громадський сектор має стати одним з головних виконавців цієї програми. Елемент патріотичного виховання дітей і молоді має бути присутній скрізь – від освіти до конкретних програм, які реалізовують громадські організації, в томі числі за підтримки держави. І, навіть, в роботі з тими ж самим соціально-незахищеними групами українських дітей і молоді.



Прес-служба: Можете навести конкретний приклад що це може бути?

Василь Гацько: Приклад з нашої діяльності. Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!», яку ми реалізовуємо другий рік поспіль за підтримки міністерства, має в собі елемент патріотичного виховання. Піднімаються історичні питання, питання патріотизму і його реалізації, концепція школи має стимулюючий до дії характер, а напрямок для цієї дії ми визначаємо як вдосконалення нашої країни. Концепція є унікальною, тому, результати є більш ніж успішними.

Друге. Наприклад, працюємо ми з дітьми-сиротами. Ставимо за мету собі соціалізувати їх, адаптувати до умов реального життя, знайти ключ до подолання якихось психологічних проблем цих діточок. То чому одним з багатьох заходів не передбачити відвідування творчих майстерень народного мистецтва у вищих навчальних закладах культурного спрямування? Треба дати можливість дитинці самій виліпити цей глиняний глечик, або змайструвати якийсь народний предмет українського побуту з дерева, поспілкуватися зі студентами, спробувати себе в цьому.

Треба шукати як поєднати ціль патріотичного виховання дітей і молоді з іншими цілями. Переконаний, це є більш ніж реалістично.



Прес-служба: Які напрямки, на Вашу думку, варто було б ще передбачити державі в реалізації молодіжної політики на найближчі декілька років?

Василь Гацько: Існує проблема непоінформованості української молоді про реалізацію державою зовнішньоінтеграційних стратегій. Зокрема, курсу України на повноцінне членство в НАТО.

За дослідженнями центру Разумкова лише 0,02% опитаних громадян вірно відзначили всі вимоги, які висуватиме НАТО до України у випадку її приєднання, та одночасно відкинули вимоги, яких НАТО не висуватиме навіть на рівні рекомендацій. Доказом непоінформованості української молоді є наш особистий досвід анкетування потенційних учасників проекту «Молодь на шляху до Європи!» в регіонах України на етапі їх відбору, яке підтвердило надзвичайно низький рівень її знань про історію, сучасний стан та перспективи взаємостосунків України з НАТО, його діяльність, завдання та цілі.

В той же час понад 49% громадян прагнуть знати більше про цю інституцію.

На моє переконання, держава зобов’язана відреагувати на цей запит і провести виважену кампанію по інформуванню української молоді і українських громадян про сучасний стан та перспективи взаємовідносин України з НАТО, про переваги та недоліки вступу України до цієї інституції.

Окрім того, треба враховувати, що непоінформованість є сьогодні причиною негативного і стереотипного сприйняття НАТО громадянами України. Так, серед 11,7% респондентів, які вказали, що вони не мають жодної інформації про НАТО, проти вступу України до НАТО у разі проведення референдуму проголосувало б 32,5%, а за вступ до НАТО майже в шість разів менше - 5,6%.

Ця ситуація нагадує анекдот, коли іноземець піднімаючи шосту чарку горілки в теплій компанії українців говорить: «Я не знаю, хто такий цей Ваш Будьмо, але пити за нього більше не буду!». Так і у випадку з українським суспільством і його молодіжним сегментом: «Я не знаю хто це є такий ваш НАТО, але вступати Україна туди не буде!».

Я переконаний, що формула «я зовсім не знаю що це є, але воно нам не потрібно» є абсурдною, а ймовірність того, що український народ, користуючись такою формулою, поведе Україну в правильному напрямку є надзвичайно малою.



Прес-служба: Які причини лежать в основі цієї непоінформованості?

Василь Гацько: Низький рівень поінформованості українського молоді зумовлений, в першу чергу, відсутністю політичної волі влади.

Друга причина – це слабкий рівень участі громадського сектору у вирішенні цієї проблеми, що ми намагаємося змінити вже зараз.

Я переконаний, що лише поєднання зусиль держави та громадського сектору на шляху підвищення рівня обізнаності українських громадян в питаннях реалізації зовнішнього курсу України на повноцінне членство в НАТО здатне зламати стереотипи і міфи, які поширені в українському суспільстві, та стати передумовою для поміркованого, об’єктивного і свідомого вибору українського молоді і всього українського народу зовнішнього вектору інтеграції нашої країни. Я маю тверду впевненість, що лише такий вибір може спрямувати Україну в правильному напрямку.



Прес-служба: Дякуємо.

Василь Гацько: Приємно було поспілкуватись.

25-12-2006 18:33 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1167064394.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua