першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Важливо

13-01-2007 18:24 Чернігівщина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1168705452.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Злочин чи байдужість?


Цими днями (10 -13січня), коли більшість людей святкували Новорічно-Різдвяні свята, артисти Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка прощалися та проводжали в останню дорогу молоду, талановиту людину, Заслуженого артиста України – Сергія Гончара.
Його серце перестало битися внаслідок раптового серцевого нападу.
Чому так сталося? Хто винен у тому, що здорова, енергійна, обдарована людина залишила цей світ?

Заслужений артист України, актор Чернігівського академічного музично-драматичного театру 44-річний Сергій Гончар займав активну громадянську позицію і разом з іншими артистами влітку цього року голодував під стінами Чернігівської обладержадміністрації проти звільнення режисера Сергія Кузика та за відставку художнього керівника – генерального директора театру Івана Семененка. Атристи шукали справедливості, прагнули привернути увагу голови Чернігівської обласної державної адміністрації Миколи Лаврика та його підлеглих до конфлікту, який виник між директором театру та профспілкою творчих працівників «Ніка».

Подальші події розвивалися не на користь акторів. Після звернень до Лаврика та довготривалого голодування чернігівські митці наштовхнулися на байдужість влади. Більше того, по закінченню терміну контракту директора театру, голова обласної державної адміністрації, нехтуючи людськими зверненнями, не розібравшись у проблемі (може і не хотів розбиратися) підписав повторний контракт з Іваном Семененком ще на 5 років. Останній в свою чергу, відчувши підтримку губернатора, навіть, не намагався знайти порозуміння з колективом.
Конфлікт, який виник влітку, тривав і в січні 2006 року. Директор найбільшого на Чернігівщині театру відсторонив від виставав всіх непокірних акторів, зняв Сергія Гончара з ролі Діда Мороза, яку покійний виконував не один рік. Смерть Сергія Гончара – результат зневаги, байдужості.
За більше ніж двадцять років мистецької діяльності на сцені облмуздрамтеатру він зіграв близько сорока ролей. У талановитого актора було чимало нових творчих задумів та ідей. У Сергія Гончара залишились дві доньки 11 і 15 років та дружина, яка також парцює в театрі. Ніхто не поверне дітям батька, дружині чоловіка, колегам чесного товариша, шанувальникам талановитого актора.

Легковажності екс-голови Сумської обласної державної адміністрації, заступника голови Партії промисловців та підприємців України, нині очільника виконавчої влади Чернігівщини Миколи Лаврика у ставленні до людських проблем не має виправдання

Турбуватися про людей і влаштовувати власне життя - це ж, звичайно, різні речі. В історію древнього міста над Десною Микола Лаврик скоріше за все увійде з тим, що поміж усіх номінацій головною ознакою обласного театру імені Шевченка стане драматичність.


Петро Кондратенко

MsWord document
tet.doc

47.00 Kb

13-01-2007 18:24 Чернігівщина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1168705452.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua