першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Будівництво нового міста заборонили

27-09-2007 11:34 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1190882098.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Днями знайшла продовження історія із будівництвом нового міста в Броварському районі Київської області. Ініціатором створення містає є керівництво раойну. За проектом, місто має складатись з 2500 котеджів і розміститись на площі 2000 га в заплаві р.Десна. Останній факт викликав протест з боку природоохоронної громадськості, що, власне і надало проблемі розголосу. До цього ніхто про наміри спорудження міста нічого не знав, ніхто ні з ким нічого не погоджував і більше того, навіть не відомо, за чий кошт розроблено проект.

Перші відомості про те, що на Київщині незабаром має з’явитись нове місто, «вспливли» влітку 2007 року. Із заяви керівництва Броварського району слідувало, що незабаром між селами Рожни та Пухівка, деснянська заплава перетвориться на найбільший будівельний майданчик області (дві тисячі котеджів плюс адміністративний центр). Будівництво не стане розширенням існуючих населених пунктів а стане новим самостійним містом. Першою думкою, що прийшла в голови небайдужих громадських організацій - «На Десні хочуть зробити другу «Конча-Заспу».

А й дісно, вся заплава Дніпра на південь від Києва перетворена на суцільну зону елітної котеджної забудови. На північ же від столиці простягається багатокілометрова незаймана заплава Десни (фото). Зі слів керівника району М. Діденка, проект по масштабності претендує на порівняння із сумнозвісною «пальмою Джамейра» - містом у формі пальми, що наразі намивають в територіальнрих водах Саудівської Аравії. Дійсно, масштаби робіт вражають – рівнинний рельєф заплави мають перетворити на мережу каналів для проходу яхт, а решту території намити до непідтоплюваних позначок, піднявши рівень грунту на 6 м. І це на площі 2000 га! Перші 5 років будівництва планують присвятити лише гідронамивним роботам. Зі слів п.Діденка, обов’язковою умовою для функціонування нового міста є перенесення до нього майбутньої кільцьової дороги, проект якої зараз знаходиться на етапі обговорення. Нормальних під’здів до цієї ділянки заплави дійсно немає. Проте, спорудження кільцьової дороги так далеко від Києва змусить будівельників вести її через акваторію Київського моря, що тягне за собою додаткові проблеми.

Реакція не дала чекати на себе і незабаром громадські природоохоронні організації звернулись до вищого керівництва держави із протестним листом (повний текст листа додано в кінці матеріалу). Серед підписантів звернення – Національний екологічний центр України, Київська ландшафтна ініціатива, Київський еколого-культурний центр та інші.

Чому ця територія така цінна. За відповіддю на це пиатння звернемось до тексту звернення грормадських організацій.
«Заплава р.Десни є унікальною природною зоною, адже Десна є чи не єдиною незарегульованою рівнинною річкою України, охоронною зоною Деснянського водозабору станції централізованого водопостачання м.Києва, місця відпочинку та природного оздоровлення населення Києва та Київської області. Крім того, її майже не торкнулась забудова. Заплава Десни є природним коридором для міграції птахів і одним з небагатьох притулків для занесених до Червоної книги України рослин та тварин. Якщо місто буде збудовано, воно повністю перекриє цей унікальний, сформований протягом сотень тисяч років екологічний коридор. Останніми роками науковці організовують дослідження заплави Десни і дедалі частіше пропонують оголосити більшу її частину природно-заповідними об’єктами. В Україні до земель природно-заповідного фонду належить біля 4,5 % території. Для Київщини ж цей показник ледь сягає 1%, а сама область посідає чи не останнє місце в країні по відсотку заповідності територій. Частина деснянської заплави зараз планується до включення у список особливо цінних водно-болотних угідь міжнародного значення, відповідно до Рамсарської конвенції, ратифікованої Україною. В таких умовах, знищення бодай найменшої частини деснянських луків і водно-болотних угідь на Десні, а тим більше 2000 гектарів, що є порушенням правових норм земельного, містобудівного та природоохоронного законодавства і тому припустити неможливо. Найкращим варіантом стане створення на більшій частині заплави Десни Дніпровсько-Деснянського Національного природного парку, що в минулому було передбачено Генпланом Києва та проектом планування його приміської зони».

Крім природоохоронних аргументів є і інші факти, через які будувати таке місто неприпустимо, принаймні не порушуючи законів. Зокрема, Водний Кодекс України забороняє будівництво як в 100-метровій прибережній захисній смузі, так і в заплавах річок взагалі. Не порушити цієї заборони неможливо, адже все місто планують розташувати в заплаві.

Варто додати і те, що спорудження міста нестиме за собою три вагомі екологічні небезпеки:

1. Будівництво (і особливо гідронамивні роботи) викличе серйозне замулення деснянської води та підняття у товщу води дрібних частинок піску. І це не говорячи вже про те, що в майбутньому саме місто також стане вагомим джерелом забруднення Десни. А кількома кілометрами нижче по течії знаходиться деснянський водозабір, що є джерелом питної води для всього Києва. Таким чином не ясно, як Броварський район планує вирішити проблему водопостачання для Києва.

2. Місто планують розташувати недалечко від Києва, в якому, власне розміщене гирло Десни. Тобто, піднявши рівень заплави на 6 метрів, забудовники перекриють заплаву неподалік гирла. У випадку потужного паводку, вода не зможе пройти через вузьке русло, що лишиться і знайде собі обхідні шляхи, в буквальному сенсі змивши кілька сел і спрямувавшись до столичної Троєщини.

3. Третім і останнім небезпечним моментом є необхідність будівництва ділянки кільцьової дороги, що забезпечить транспортне сполучення міста з Києвом. Дорогу слід будувати через акваторію Київського моря на дні якого міститься велика кількість радіоактивного мулу з часів Чорнобильської катастрофи. Під час паводків, водами р.Прип’ять винесено велику кількість зараженого грунту, що осів на дні водосховища. Якщо почати земляні роботи в акваторії, радіоактивний мул підніметься в товщу води і скерується течією до Києва.

Крім заборони будівництва, природоохоронці висловили вимогу оголосити всю збережену в природному стані заплаву Десни Національним природним парком (НПП), що назавжди вбереже її від зазіхання ласих до прибутку забудовників.

Після звернення громадських організації з’явилась низка критичних статей в київській пресі (особливу подяку висловлюємо газетам «Уікенд», «По-Киевски» і «Грані +») і послідувала певна реакція з боку влади. Сам пан Діденко звернувся (в телефонному режимі) до громадськості з грубою критикою і звинуваченнями. Про свій діалог з районим головою розповідає один з авторів звернення: «Після критичних публікацій в кількох газетах мені телефонував Діденко особисто. Казав, що все одно місто збудують і кільцьову дорогу перенесуть… Втім все це виглядало чистими «понтами», адже розмову він почав з питання де я працюю, питав, хто нам заплатив і грубо висловлювався в адресу журналістів, що об’єктивно описали негативні сторони майбутнього міста. Та й взагалі казав смішні речі типу «у нас же там ні жирафів нема ні левів». Я не вважаю його людиною належно вихованою і інтелектуальною. До речі, задається в вданий момент він навчається у ВУЗі. Якщо вас цікавить сама розмова – у мене є аудіозапис. Повірте, там є з чого посміятись».

З іншого боку, Київська обласна рада організувала розгляд скарги на засіданні Комісії з екологічної політики, запрошення куди Діденко грубо проігнорував. Зі слів керівництва Комісії, в телефорннній розмові він заперечував існування будь-якого проекту чи навіть статей проти нього. Наче нічого і ніколи не було.

21 вересня була скликана повторна Комісія, що розглядала перспективу створення міста. Керівництво Броварського району знову вирішило не з’явитись, тому питання розглядали без них. Засідання Комісії фактично, поставило все на свої місця. Всі члени комісії і запрошені були шоковані існуванням такого проекту. Адже він не лише грубо порушує чинне законодавство, а і не має жодного погодження з усіма дотичними службами. Ні Держводгосп, ні Дніпровське басейнове управління водних ресурсів ні навіть Держуправління охорони навколишнього природного середовища не давали свого дозвлу бодай на розробку такого проекту (не говорячи вже про його реалізацію). Ніхто ніколи не бачив його і не чув. Втім «хтось» за «чиїсь» гроші вже його розробив. Більше того, поект передбачає певну конфігурацію міста, що повинно підкріплюватись згодою власників та користувачів земельних ділянок. Значить вони згодні і також нікому нічого не кажуть.

Альтернативним варіантом може бути те, що майбутнього міста ніхто насправді будувати не збирається, а весь проект – лише мильна бульбашка, направлена лише на те, щоб найдорожче продати заплавну землю. Цю версію підкріплюють гучні заяви про спільні риси деснянської міста і Пальми Джамейра. Проте імовірність такого варіанту не повинна збавляти пильності природоохоронців.

Між усім, в недалекому минулому про намір будувати аналогічне місто (щоправда у заплаві Дніпра) заявляв Бориспільський район Київщини. Місто мало називатись «Золоча» і загалом мало бути дуже схожим на той населений пункт, про який ми говоримо. Завдяки активному протесту громадськості «Золоча» не відбулась і проект перкочував з півенної околиці Києва на північ – пуди, де ми з ним зіткнулись зараз.

Рішення комісії: «Будівництво є порушенням природоохоронного законодавства і призведе до знищення територій, що мають велику природну цінність для міграційних процесів і зникаючих видів і мають бути збереженими для нащадків. Комісія вважає неприпустимим реалізацію проекту спорудження міста». Крім того, рішенням комісії Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища доручено розпочати збір матеріалів для створення Національного природного парку (НПП).

Між усім, ідея створення НПП в заплаві Десни не нова. Ще у 1980-х роках науковці в числі інших пропонували створити і цей НПП. Між усім практично всі інші проекти реалізовані… крім цього. Ще за радянських часів існував окремий заповідний об’єкт, що називався Деснянською заповідною зоною і включав в себе всю збережену заплав Десни. Після отримання Україною незалежності, цьому об’єкту повторно не надали заповідного статусу.

Схема проекту міста та фото розміщені тут:
http://h.ua/story/60383/
http://h.ua/story/46529/
http://h.ua/story/60763/


ЗАЯВА

Екологічних організацій м.Києва щодо планів будівництва нового міста в заплаві р.Десна у Броварському районі Київщини

Останніми днями розголосу в ЗМІ набула новина про те, що у Броварському районі на Київщині планується спорудження нового міста. Це питання є дуже важливим і неминуче привертає нашу увагу. Проект претендує стати наймасштабнішою містобудівною подією в історії Броварського району: місто планують розмістити на більш як 2 тисячах гектарів заплавних земель р.Десна в районі сел Рожни і Пухівка. Місто складатиметься з 2,5 тисяч котеджів 2-5 поверхів кожен, пристані, яхт-клубу, вертолітного аеродрому, аквапарку та інших споруд. Тобто це буде величезне котеджне місечко для заможних людей. Зі слів ініціаторів проекту (Броварська районна рада), його реалізація матиме кілька етапів, зокрема: розчистка русла р.Десна, поновлення судоходності річки і власне будівництво міста. Етап розчистки русла планується виконати протягом 5 років.

Наведені в пресі цитати Броварського районного голови М.Діденка свідчать, що район вже домовився з фірмами, що ведуть гідронамив на Десні про їх розподіл по всій довжині річки в районі. Оскільки «земснарядчики» є лише фірмами, що виконують на чиєсь замовлення роботи з гідронамиву, то варто припустити, що район домовився з самими замовниками гідронамиву, яким пропозиція району здається прийнятною і вигідною. Не ясно лише, в чому ця пропозиція полягає. З іншого боку, легко припустити і очевидний інтерес району, оскільки перспектива спорудження найбільшого котеджного містечка в околицях Києва є надприбутковою пропозицією, від якої важко відмовитись. На думку авторів статей, частина необхідних для будівництва інвестицій вже знайдена.

На даному етапі, будівництво міста зіштовхується з однією дуже суттєвою проблемою. Ініціатори будівництва вважають, що в майбутньому, при спорудження нової кільцьової дороги, її слід провести через перспективне місто, інакше до нього практично не можна буде добиратись наземним транспортом. Нині ж нова кільцьова дорога планується десятьма кілометрами південніше.

В умовах будівельного буму, що захопив Київ і найближчі столичні передмістя, не можна не усвідомлювати того, що ми маємо справу з черговим проектом, направленим на легке отримання швидкого і досить суттєвого прибутку. Як і в інших випадках, районна влада та інвестор не думають ні про екологічні наслідки реалізації проекту, ні про те, що територія, на якій заплановано буідництво, повинна бути збереженою в недоторканому вигляді. Прикладів бездумного споживацького ставлення місцевої влади до цінних природних територій можна назвати безліч. Достатньо згадати досвід злочинного знищення заплавних луків (понад 900 га) в Конча-Заспі на півдні від Києва.

Заплава р.Десни є унікальною природною зоною, адже Десна є чи не єдиною незарегульованою рівнинною річкою України, охоронною зоною Деснянського водозабору станції централізованого водопостачання м.Києва, місця відпочинку та природного оздоровлення населення Києва та Київської області. Крім того, її майже не торкнулась забудова. Заплава Десни є природним коридором для міграції птахів і одним з небагатьох притулків для занесених до Червоної книги України рослин та тварин. Якщо місто буде збудовано, воно повністю перекриє цей унікальний, сформований протягом сотень тисяч років екологічний коридор. Останніми роками науковці організовують дослідження заплави Десни і дедалі частіше пропонують оголосити більшу її частину природно-заповідними об’єктами. В Україні до земель природно-заповідного фонду належить біля 4,5 % території. Для Київщини ж цей показник ледь сягає 1%, а сама область посідає чи не останнє місце в країні по заповідності територій. Частина деснянської заплави зараз планується до включення у список особливо цінних водно-болотних угідь міжнародного значення, відповідно до Рамсарської конвенції, ратифікованої Україною. В таких умовах, знищення бодай найменшої частини деснянських луків і водно-болотних угідь на Десні, а тим більше 2 000 гектарів, що є порушенням правових норм земельного, містобудівного та природоохороннго законодавства і тому припустити неможливо. Найкращим варіантом стане створення на більшій частині заплави Десни Дніпровсько-Деснянського Національного природного парку, що в минулому було передбачено Генпланом Києва та проектом планування його приміської зони.

Вважаємо, що проект спорудження нового міста на Десні є:

1. порушенням чинного законодавства України в галузі охорони довкілля, містобудування та земельних відносин;

2. бездумним нищенням цінних природних територій, що є надбанням та гордістю всього українського народу;

3. спробою створити «другу Конча-Заспу», давши зелене світло гідронамивникам і забудовникам, що жадають швидкого прибутку за рахунок порушення базових умов стійкого розвитку Києва та перспектив його існування як здорового міста. Нашу позицію ми аргументуємо висновками досліджень науковців, що свідчать про велику природну цінність деснянської заплави, її важливе значення для сезонних міграцій тварин, та розумніням того, що всі ті незначні ділянки України, які збереглись у природному стані, повинні бути збережені для нащадків у повному обсязі.

Припускаємо, що проект нового міста на Десні може мати подвійний зміст, або взагалі бути гарно спланованою аферою. Розчистка русла Десни передбачає «складування» піску (а фактично – гідронамив) по її берегах. Таким чином, якщо місто не вдасться збудувати (скажімо, через неможливсть перенесення сюди нової кільцьової дороги), то все одно можна буде будувати котеджі на намитих ділянках вздовж берега. Це, хоч і цілком незаконно, та теж принесе неабиякий прибуток. З іншого боку, можливо, цей сценарій планується зумисно, з метою відвернути увагу громадськості від гідронамиву як такого. Однаково – обидва сценарії призведуть до забудови заплави. На користь цього свідчить і той факт, що Десна швидко замулюється. Після розчистки її протягом 5 років, щороку замуленість всеодно буде поновлюватись. В той же час, кожного наступного року ніхто не зможе виконувати той обсяг робіт по розчистці, що планується зараз на 5 років. Тому, очевидно, розчистка планується лише з метою гідронамиву на берегах річки – здійснення екологічного злочину.

Заявляємо, що ми, організації, що підписались під цією заявою, виступаємо з гострою критикою проекту будівництва нового міста в заплаві р.Десна, як і будь-якого іншого її руйнування, забудови чи реконструкції. Вважаємо, що заплава р.Десни є цінною природною територією і повинна бути в повному обсязі збережена для нащадків. Найкращим варіантом розвитку ситуації вважаємо створення Національного природного парку на більшій частині заплави р.Десна у Київській та Чернігівській областях.

Ця заява направляється до місцевої влади Київщини, секретаріатів міжнародних природоохоронних конвенцій, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Президенту України та оприлюднюється в пресі.

Голова Молодіжного відділення
Національного екологічного центру України
Василюк Олексій

Віце-Президент благодійного фонду
«Київська ландшафтна ініціатива»
Колінько Володимир

Директор Київського
еколого-культурного центру
Борейко Володимир

Командир Дружини охорони природи
«Зелене Майбутнє»
Богомаз Михайло

Головний координатор координаційної ради
громадянської кампанії «Форум порятунку Києва»
Черняховський Віталій

Заступник голови громадської спілки
«Вірний Вибір»
Андрос Олег

Спільнота «Захоплюючий Київ»,
головний координатор
Фінберг Арсеній

Голова Молодіжного осередку
«Союзу Гетьманців-Державників»
Алфьоров Олександр

27-09-2007 11:34 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1190882098.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua