першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Під Києвом вже 2 роки замовчують екологічну катастрофу!

27-09-2007 19:34 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1190910899.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

ПРИВІД ДЛЯ СКАНДАЛУ І ЖУРНАЛІСТСЬКОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Дія нашого спектаклю розгортається у невеличкому місті Василькові – першому районному центрі Київщини на південь від столиці.

Історія проблеми.

Як і будь-який інший районний центр, місто Васильків має районне (воно ж міське) сміттєзвалище, непримітно розміщене десь недалечко «за містом». Такі самі смітники мають всі міста. Втім є відмінності, на яких варто наголосити відразу, адже якби не вони, наше розслідування не мало б жодного сенсу.

По-перше, при виборі місця для сміттєзвалища, як це часто буває, «трошки» не подумали. Васильківське сміттєзвалище розміщене не на звичайному пустищі, а у яру із струмком, що благопролучно виносить за межі звалища фільтрат, який без перешкод потрапляє до малої річки Стугни, а там і до Дніпра. Подолавши кілометровий шлях в яру, струмок губиться серед приватної забудови, а вже там впадає до р.Стугни. Струмок має виток власне у тілі сміттєзвалища і тому його води, забарвлені не гірше настояної кави, несуть в собі екстракт найширшого хімічного змісту. Про спорудження хоч якихось відчисних споруд на тому струмку, ніхто і ніколи мову не вів.

По-друге, сміттєзвалищу належить лише 3 гектари у верхів’ї яру. Решта 20 га зайняте, можливо, найбільш живописним природним урочищем Київщини, з яким мало яка інша природна територія зможе позмагатись у химерності ландшафту. Крім того, саме тут науковці виявили, чи не найбільшу в області популяцію занесеної до Червоної книги рослини ковили волосиситої, зникаючі орхідеї та більше десяти видів «червнокнижних» комах. Логічним наслідком цього стало рішення – оголосити незайняту звалищем територію яру заказником. Навіть попри те, що вздовж всього днища яру тече просякнутий фільтратом струмок. Це інша проблема, яку також треба вирішувати. Природні скарби треба рятувати не залежно від сусідства звалища. Існування останнього в верхів’ях яру не зменшує природної цінності збереженої частини урочища. Звичайно, негативний вплив звалища дуже відчутний, та це лише додає актуальності майбутньому заказнику.

Ще у 2003 році науковці Київського національного університету ім.Тараса Шевченка розробили наукове обгрунтування створення тут заказника, який було вирішено назвати «Ковалівським яром». Урочище навіть почало фігурувати в курсових роботах студентів біологічного факультету. Адміністративно яр знаходится на землях сусідньої Крушинської сільської ради. Як землекористувач, сіьльрада надала своє погодження на створення заповдіного об’єкту. На жаль, відразу створити заказник не вдалось… і тоді почались неприємні пригоди.

Хроніка.

У серпні 2006 року, члени Національного екологічного центру України (НЕЦУ) проводили виїзд до яру. Задачею поїздки було дослідження орхідей, що зростають у яру. Натомість, перш ніж вдалось знайти орхідеї, знайшли дещо інше, що жахає і дає замислитись навіть досвідченим природоохоронцям.

Було відомо, що дном яру тече тоненький струмочок із зовасім чорною водою. Та цього разу, через більшу частину «Ковалівського яру» замість струмка, зі сміттєзвалища текла густа субстанція коричнево-сірого кольору в перемішку з білими пластиковими мішками. Схоже, що з самого початку, субстанція знаходилась у мішках, які полопались від перезволоження і перегріву. Неймовірно їдкий запах субстанції дозволив припустити, що це – тонни подрібнених решток якихось тварин.
Отака водичка тече у яру...
Уточнити останнє можливості не було, адже підходячи ближче до субстанції, потік якої, за даними космічної зйомки, розтягся на 550 метрів (це лише з мішками; далі потік розбавляється водами струмка), представники НЕЦУ ризикували знепритомніти. Візуально встановили, що субстанція спочатку перебувала на сміттєзвалиці та прорвала грунтову греблю, що відділяє його від решти яру. Тож тепер звалище вже займає значно більше ніж виділені йому три гектари. Розповідає очевидець знахідки Василюк Олексій: «Спочатку ми подумали, що це подрібнені трупи. Тоді якраз актуальною була ця манія з пташиним грипом. Цілком могло на якійсь птахофабриці стався спалах захворювання і всіх курей утилізували. У них якраз є такі машини для подрібнення птиці. Коли ми побачили це вперше, вся ця маса ще реально текла. Складалось враження, що тече просто фарш шаром десь до півметра! Уявіть скільки його там було! Шкода не можна було зняти відео».

З самого початку стало зрозуміло: що б не являв собою той «фарш», він може становити непередбачувану небезпеку для життя і здоров’я жителів Київщини, а також всіх міст, розташованих на Дніпрі на південь від столиці. Разом з водами струмка, невідома субстанція безперешкодно ще й досі тече до р.Стугни. Які хвороби і недуги несуться разом з ними до цієї річки, з’ясувати немає можливості. Процес «сплаву» триває і досі, і, мабуть, триватиме ще довго. До речі, очерети, яких торкнулась ця жижа, загинули. Провина у виявленому порушенні однозначно лежить на керівництві Васильківського сміттєзвалища.

Щойно повернувшись з «місця подій», активісти звернулись із скаргами до контролюючих торганів: Державної екоінспекції, Прокуратури, Санепідемстанції, міністерств України з охорони здоров’я, надзвичайних ситуацій, з вимогою негайно ліквідувати порушення та притягти до відповідальності порушників.

Після звернень громадськості була проведена міжвідомча перевірка, до якої входили представники обласної санстанції, Держекоінспекції та інші. З листа №3028 Головного державного санітарного лікаря Київщини від 16 жовтня 2006 року дізнаємось, що а) дійсно, відходи з сміттєзвалища безперешкодно потрапляють до струмка і забруднюють його і б) проби води зі струмка не відповідають СанПіНу №4630-88 «Охорона поверхневих вод від забруднення» за хімічними та бактеріологічними показниками. Але далі у листі пояснюється дивовижна річ – виявляється сміттєзвалище є не основним джерелом забруднення струмка!!! Цікаво, які ще джерела забруднення наявні на цьому невеличкому струмку, протяжність якого ледь сягає 3 км? Та і взагалі, проби зі струмка чомусь відбирались на відстані 1500 метрів від сміттєзвалища (про це прямо написано у листі!). Цікаво, як можна зробити висновки про забруднення яру, якщо проби відбирались поза його межами? В принципі, лист повідомляє нас і про те, що на керівництво сміттєзвалища накладено штраф і надано припис про припинення порушення і ліквідацію забруднення яру. Проте головне питання: що являє собою речовина, яка тече через яр лишається без відповіді.

Після публікації в «Екологічній газеті» (№ 38 (72) від 21.09.2006 р.) проблемою Ковалівського яру зацікавилась ще одна громадська організація – Дружина охорони природи «Зелене Майбутнє» (ДОП). 30 вересня 2006 р. ДОП та представники ГС «Вірний вибір» (м.Київ), організувала свій виїзд до Ковалівського Яру. При проведенні обстеження були цілком підтверджені всі факти, викладені у «Екологічній газеті». Тобто нічого не змінилось. У своїх зверненнях, члени ДОП та «Вірного вибору» запитали у держслужбовців, які ж саме дії застосовані для ліквідації викиду досі невідомої речовини з території «Ковалівського яру». У відповідь на звернення, Державне управління екології Київщини, листом від 01.02.2007 повідомило, що за порушення природоохоронного законодавства при експлуатації сміттєзвалища директора КП «Васильківський ККП» притягнуто до адміністративної відповідальності (штраф у сумі 255 грн), звалище рішенням Васильківської ради від 22 грудня 2006 р. передано в оренду ТОВ «Аякс», що вже розробило та погодило з Держуправлінням та СЕС план ліквідації забруднення прилеглої до сімттєзвалища території. З інших відповідей (від Держекоінспекції та Головного державного санітарного лікаря Київської області), відомо, що за недовгий час експлуатації сміттєзвалища, ТОВ «Аякс» вже виконало ряд робіт, направлених на покращення екологічного стану, у тому числі:

- побудований земляний рів навколо сміттєзвалища;

- забезпечений візуальний контроль за складуванням відходів;

- проводиться санітарна очистка прилеглої до сміттєзвалища території.

До певних дій вдалась і Крушинська сільська рада, яка несе відповідальність за стан яру, адже на відміну від відведених звалищу трьох гектарів, за порушення на іншій територія урочища несе саме вона. Розуміючи, що в разі створення заказника, сума штрафу за допущення такого суттєвого порушення значно зросте, Крушинська сільрада скасувала своє погодлження на заповідання.

Це було у 2006-му.

Для перевірки цих тверджень, активісти ДОП організували ще один виїзд до урочища 20 травня 2007 року. Зі сторони урочища Ковалівський яр не виявлено жодних ознак так званого захисного рову; жодних слідів ліквідації зазначеного у скаргах забруднення – все лишилось на місці як і було досі. Крім того, сміттєзвалище на цей момент було охоплене пожежею. Сміття не лише горіло на поверхні звалища, а й глибоко в його товщі. Враховуючи те, що більша частина сміття є різного роду полімерами, отруйний дим, отриманий в ході їх згоряння, розповісюджується містом, отруюючи дихальні шляхи мешканців прилеглих до сміттєзвалища вулиць.

ВИКРИТТЯ

Нагадаємо, що вже півтора роки жодна державна установа не наважєується сказати, що за дивна речовина, схожа на «фарш» вкрила півкілометра днища майбутнього заказнитка «Ковалівський яр». Відповідь на це питання екологам довелось шукати самотужки. За півтора роки перебування під дощами, фарш усів, втромбувався і поверх нього почала рости трава. А мішки, в яких він був, добре обмило і тепер на них стало можливим прочитати написи. Стало зрозуміло, що вміст мішків – хімікати невідомого призначення. Наголошуємо – десятки тон хімікатів невідомого призначення!

«Востаннє ми були в урочищі 15 вересня. – розповідає командир ДОП Михайло Богомаз. - Цього разу вдалось нормально сфотографувати написи на мішках, з яких можна буде зрозуміти хто виробник хімікатів і що це, власне за речовини. Коли ми це з’ясуємо, можливо прол’ється світло і на те, яку шкоду вони здатні завдати людині. Втім, мертвих тварин, що пили воду в Ковалівському яру ми бачили самі. Навіть сфотографували».

З’ясуванням вмісту мішків зайнялись фахівці. Розповідає експерт НЕЦУ, хімік еколог Борисенко Катерина: «Судячи з написів на мішках – це один з хімікатів, який використовують для промислової обробки шкіри. Італійський виробник «C.G.R.D.Chemicals» нам відомий, проте хімікати мають багато різних видів і який саме знаходиться у «Ковалівському яру» поки не відомо. Однаково – це дуже шкідлива речовина».

На мішках нескладно прочитати написи «DEGAL GN. Подразнює очі, дихальні шляхи, шкірні покриви!», «У випадку контакту відразу звернутись до лікаря!», «Використовувати захисні рукавиці і захищати очі!». Цікаво, чи попереджені про це люди на пляжах, до яких з часом тече ця речовина.

Є тут і хімікати іншого виробника, кампанії «TFL», на мішках з-під яких чітко написано «Бергти від температури вище 20С!». За вищої температури, вміст мішка починає неконтрольовані хімічні перетворення. Втім, будучи розпорошеною півколометровою смугою в Ковалівському яру, ця речовина вже 2 сезони поспіль переноила влітку 35-40-градусну спеку.

Місцеві жителі Василькова жваво реагують на заяву Катерини Борисенко. Виявляється, в місті дійсно є підприємство, яке займається промисловою обробкою шкір. Віднедавно в діяльності підприємства задіяні італійські фірми. Цікаве співпадіння.

Історія однозначно матиме продовження і незабаром з’являться нові відомості. Єдиний висновок, який можна зробити вже зараз: всі факти вказують на те, що хтось таки ховає кінці у воду. Навіть більше того – всі ховають кінці у воду. Сільська рада скасовує погодження на створення заказника; Районна рада передає сміттєзвалище іншому підприємству; контролюючі органи відмовчуються на питання що ж це власне за таємничий «фарш» тече по днищу Ковалівського яру…

Далі буде…

фото до статті розміщено тут: http://h.ua/story/59342/

27-09-2007 19:34 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1190910899.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua