першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Як судді майно продавали

24-03-2008 21:31 Запоріжжя // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1206383463.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

В провадженні Мелітопольського міського суду (суддя Купавська Н.М.) знаходилась цивільна справа № 2-1968-04 за позовом Осадчука В.І до ВАТ “Мелітопольпродмаш” про визнання договору купівлі – продажу №2 від 18.12.2003 р, дійсним та визнання права власності на будівлю А-2 за адресою м.Мелітополь вул.Ломоносова 111/1. Рішенням від 19.02.2004 р суддею Купавською Н.М. договір купівлі-продажу був визнан дійсним та визнано право власності за Осадчуком В.І. Рішення набрало законої сили з 23.03.2004 р.

Як законний власник, Осадчук В.І. продав будівлю 18.04.2005р мені, Клепалову С.М. Цей договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріально та зареєстрован в Державному реєстрі правочинів.

20.08.2007р. до Мелітопольського міськрайонного суду надійшли заяви про перегляд рішення суду по справі № 2-1968-04 у звязку з нововиявленими обставинами та забезпечення позову від ліквідатора ВАТ “Мелітопольпродмаш” Плахотника О.О.

Нововиявленими обставинами, як вбачалось із заяви було те, що на час продажу будівлі Осадчуку В.І., ВАТ “ Мелітопольпродмаш” знаходилось в процессі провадження справи про банкрутство, а саме – розпорядження майном. З цього приводу, ліквідатор заявляє, що керівник підприємства, який укладав угоду, не був повноправним розпорядником майна підприємства, а від так не мав права на відчуженя будівлі.

Від тоді, Мелітопольський міськрайонний суд взяв на себе обов’язки господарського суду і почав здійснювати “правосуддя”.

20.08.2007р. ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Міщенко Т.М. був накладений арешт на будівлю А-2 за адресою м.Мелітополь вул.Ломоносова 111/1, яка мені належить. В ухвалі навмисно зазначено, що будівля належить Осадчуку В.І.

21.08.2007р. арешт реєструється в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна Мелітопольською державною нотаріальною конторою, знов таки, з зазначенням власником Осадчука В.І.

При принятті ухвали про забезпечення позову, судом не було встановстановлений дійсний власник об’єкту. Єдиною причиною необхідності забезпеченя позову в заяві зазначено, що з моменту продажу будівлі минув тривалий час. Цього стало достатньо для приняття ухвали про арешт будівлі, яка мені належить на праві власності. Не дивлячись на те, що я, жодного відношення до судового спору по справі № 2-1968-04, не мав.

Крім того на підставі договору іпотеки № 011/02/-19/402 до кредитного договору від 12.07.2006р. будівля знаходиться під заставою.До того ж, будівля, внаслідок проведених мною робіт з реконструкції, має інвентарну вартість, набагато вищу за вартість, за яку вона була продана Осадчуку В.І

Принятий судом вид забезпечення позову, всупереч вимогам ч.3 ст.152 ЦПК України, не є співнірним із заявленими позивачем вимогами. Оскільки зазначена будівля була продана ВАТ “Мелітопольпродмаш” за 74 тис.грн, а теперешня інвентарна вартість становить 1100,6 тис.грн.

Приймаючи ухвалу про арешт, судом не враховані можливі збитки зі сторони власника у зв’язку накладеним арештом, не забезпечив його вимогу заставою ( ч.4 ст.153 ЦПК України), а відтак, не врахував моє право на можливість відшкодування збитків за нормами ч.1 ст.155 ЦПК України.

10.09.2007р. суддею Мелітопольського міськрайонного суду Купавською Н.М, приймається ухвала про накладання арешту на будівлю А-2 за адресою м.Мелітополь вул.Ломоносова 111/1. При тому, власник будівлі в цій ухвалі, взагалі, не зазначений, що свідчить про те, що суду стало відомо, що Осадчук В.І. вже не був власником будівлі на той час.

18.09.2007 р ліквідатором Плахотником О.О. суд був повідомлений, що власником будівлі Осадчук В.І. не є. Ліквідатор заявив клопотання про притягнення мене, як власника, в якості третьої особи, до розгляду справи.

Але, 19.09.2007р. Мелітопольським міськрайонним судом, суддею Купавською Н.М. виноситься ухвала про задоволення заяви ліквідатора Плахотника О.О. в інтересах ВАТ “ Мелітопольпродмаш” про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами та скасоване рішення Мелітопольського міськрайонного суду від19.02.2004 р по справі № 2-1968 за позовом Осадчука В.І. до ВАТ “Мелітопольпродмаш” про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. В ухвалі, жодним чином, не зазначено про залучення мене до розгляду справи, в якості третьої особи. Попереднє слухання справи було призначене на 23.10.2007р.

Сам Осадчук В.І не був повідомлений судом, що рішення від 19.02.2004 буде переглянуто. За адресою, яка зазначена в справі він не проживає, про що свідчить конверт в матеріалах справи.

Пояснення Купавської Н.М., що в цьому конверті містилася копія ухвали на арешт, а не судова повістка з викликом в суд, виглядає безглуздою, оскільки, як що за означеною адресою особа не проживає, то неважливо, що було в конверті. Щоб там не було, Осадчук В.І отримати його не мав можливості. В разі, якщо судову повістку він, дивним чином, отримав в матеріалах справи повинне бути повідомлення про вручення (гл.7ЦПК України )

Проте, в ухвалі зазначається, що Осадчук В.І. в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений(!)про час слухання. Не повідомлення особи, яка була стороною у справі про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили 23.03.2004р, суперечить основним завданням цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженному розгляду цівільних справ.( ст.1 ЦПК України), основним засадам правосуддя (ст.5 ЦПК України) та вимогам зазначеним в ч.2 ст. 6 і гл.7 ЦПК України.

В заяві ліквідатора Плахотника О.О.про перегляд справи, представником Осадчука В.І. вказаний Бабков Дмитро Юр’євич. Але справа в тому, що довіренность на Бабкова Д.Ю., була скасована Осадчуком В.І.ще 06.08.2007р..

Мені - законному власнику будівлі, про накладений арешт на мою власність та перегляд справи № 2-1968/04, стало відомо випадково. Вважаю, що саме на те, що рішення від 19.02.2004 року буде переглянуто без втручання осіб, прав яких це стасується, робився розрахунок .

19.10.2007р. я заявив суду клопотання про залучення мене до розгляду справи, в якості третьої особи, на стороні Осадчука В.І. Таке ж клопотання, після мого повідомлення заставоутримувача, заявив банк.

Ознайомившись з матеріалами справи № 2-1968(04)-07, я прийшов до висновку, що вчиненні арбітражним куруючим дії, не лише не правомірні, а мають ознаки злочину відповідно:

до ст. 365 КК України , тобто: перевищення влади або службових повноважень, а саме умистне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданних їм прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним правам і інтересам окремих громадям

ст. 366 КК України службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видача завідомо неправдивих документів

ст. 206 – протидія законній господарській діяльності, в частині 3 – протидія законній господарській діяльності вчинена службовою особою з використанням службового становища, що заподіяла велику шкоду
Оскільки, за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор Плахотник О.О. має право звертатися до Господарського суду по процедурі та термін передбачений цим Законом. Ст.1 Закону зазначає, що ліквідатор - фізична особа, яка має ліцензію, та діє на підставі рішення господарського суду і організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку
На підставі Рекомендації президії Вищого господарьського суду України від 04.06.2004 р № 04-5/1193 “ Про деякі питання застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор . має звертатися до господарського суду по процедурі та термін передбачений цим Законом, і вразі, якщо угода укладена боржником з фізичною особою. Заява про визнання такої угоди недійсною підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство.


Тобто, Мелітопольським міськрайонним судом, всупереч вимогам ст.16, ст.115, ч.2 п. п.3 та 4 ст.121 ЦПК України, була принята заява від ліквідатора ВАТ “Мелітопольпродмаш” та накладенний арешт на майно третьої особи- добросовістного мабувача, яке, доречі, знаходиться під заставою.

Через це, я був позбавлений можливості, протягом більш 6 місяців, вільно користуватися, розпоряджатися та володіти своїм майном. Не маючи змоги вести господарську та підприємницьку діяльність, використовуючи свою власність, через накладений арешт, зупинивши необхідні ремонтні роботи, маючи кредитні зобовязання перед банками, мав і маю великі збитки.

Крім того, постраждала моя ділова репутація та репутація сумлінного позичальника. Через накладений арешт на будівлю, яка була предметом застави, банк припинив розгляд моєї заяви про відкриття кредитної лінії для фінансування продовження будівельних робіт та звернувся про збільшення кредитного забезпечення або надання іншого рівноцінного майна в заставу.

Для підтримки платоспроможності по зобов’язанням перед банком, я вимушений був продавати майно, яке належить мені та моїй родині

Позиція Мелітопольського міськрайонного суду в особах суддів Міщенко Т.М. та Купавської Н.М., а надалі судді Максимчук та Ніколовой та обставини розгляду справ, які стосуються моєї власності, дають мені підставу стверджувати, що зазначені судді не є, в данному випадку, об’єктивними та неупередженими.

Що до судді Купавської Н.М., особисто стосовно неї, були неоднаразово заявлені відводи з мого боку, з боку банка та з боку представника Осадчука В.І.(відколи він дізнався про перегляд своєі справи, доречі, особисто від мого адвоката із Житомирської області). Саме за його допомогою, мені вдалося зв’язатися з Осадчуком В.І. та повідомити про обставини ті, що кояться навколо, придбаної у нього в 2005р., будівлі. Всі відводи суддею були відхилені.

Всупереч, заявленим, з мого боку, клопотанням та доказам, що до непідсудності справи в межав цивільного судочинства, провадження справи тяглося до 25.01.2008р. Саме на цьому засіданні мені, нарешті, вдалося довести судді Купавській Н.М., що провадження по справі повинно закрити на тій підставі, що ліквідатор, як суб’єкт, законодавчо уповноважений, владою, має діяти в межах повноважень, які надані йому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, саме ст.25 цього Закону.

На підставі положень ч.4 ст.24 та ч.4.ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, я як власник майна, звернувся до господарського суду Запорізької області, де йде вправадження справи про банкрутство ВАТ “Мелітопольпродмаш”. Але, в розгляді моєї скарги, мені було відмовлено на підставі того, що я не є стороної по цій справі. Проте, в ч.4.ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначається: “дії ліквідатора можуть бути оскаржені до госодарського суду особою, яка посилаючись на свої права власника, оспорює правомірність віднесення майнових активів до ліквідної маси.”

Зважаючи, на очевидь, неправомірні ухвали Мелітопольського міськрайонного суду по справі № 2-1968/04-07, та те, що всупереч непідсудності справа розглядалася в місцевому суді, я та заставоутрумувач, змушені були звернутися з апеляційними скаргами до Апеляційного суду Запорізької області.

Оскільки рішення по справі № 2-1968 /04 за позовом Осадчука В.І. до ВАТ “Мелітопольпродмаш” про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності від 19.02.2004 р., ухвалою Купавської Н.М. від 19.09.2007 р, скасоване та призначений новий розгляд справи за позовом Осадчука В.І. до ВАТ “ Мелітопольпродмаш ”( про що суд позивача не повідомив), виникла ще одна суттєва обставина, саме :

Аб.8 П.1 Ст. 23 Закона України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зазначає, що вимоги по забов’язанням боржника, визнанного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства.можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури!

А від так, перегляд справи № 2-1968/04 за позовом Осадчука В.І. до ВАТ “ Мелітопольпродмаш”, зараз підприємства – банкрута, взагалі не можливий в межах та нормах цивільного судочинства.

Проте, арешти накладаються, рішення відміняються, заяви від ліквідатора, всупереч підсудності, Мелітопольским міськрайонним судом приймаються та йдуть провадження таких справ! Може, господарськи суди, невдовзі, будуть розглядати кримінальні справи, бо місцеві суди зайняті іншим!!!

Ухвалою судді Купавської Н.М. 25.01.2008 р нове провадження ( №2 –413/08) по справі за позовом Осадчука В.І. до ВАТ “ Мелітопольпродмаш” про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності, було закрито 25.01.2008р, коли на засіданні були надані судді Рекомендації президії Вищого господарьського суду України від 04.06.2004 р № 04-5/1193 “Про деякі питання застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Арешти з будівлі були зняти.

Та дивного, в цій справі є ще багато чого. А саме, те, що на попередньому засіданні 23.10.2007р. вищезазначена справа йшла під № 2-5335/07, наразі, так зазначено в журналі судового засідання. Потім чомусь з’явився новий номер 2-413/ 2008!?

З остаточним текстом ухвали про закриття провадження та зняття арештів, мені вдолося ознайомитися лише 21.03 2008, післі подання 11.03.2008р. скарг на ім’я голів Мелітопольського міськрайонного суду та Апеційного суду Запорізької області. Копію ухвали я отримав поштою разом із відповіддю на скарги 21.03.2008р! А до того, моя заява від 08.02.2008 р. про надання мені копії ухвали до Мелітопольського міськрайонного суду була проїгнорована під приводом того, що в суді спочатку був нібито зламаний ксерокс, а потім справа була надіслана за моєю заявою до Апеляційного суду Запорізької області. Порушення терміна надання ухвали учасникам процесу, внаслідок чого пропущені строки апеляційного оскарження з мого боку, крім того, зумовили неможливість протягом всього часу зняти арешт з будівлі, свідчить про несумлінне ставлення до своїх обовязків судді Купавської Н.М.

22.02.2008р. я звернувся з клопотанням до судді- доповідача ( справа № 22-1097 ) Апеляційного суду Бондаря В.О. про ознайомлення із справою. Про те, в концелярії Апеляційного суду немі відмовили під привідом, що справа надійшла не в повному обсязі. Від судді- доповідача, стосовно клопотання, відповіді я не отримав, отримав лише одну з трьох ухвал про відмову в принятті моїх апеляційних скарг. А саме, відмова в апеляційному оскарджуванні ухвали Купавської Н.М. від 19.09.2007 р. про скасування рішення Мелітопольського суду від 19.02.2004 р.

Дійсно, за законом ( ст.293 та ст. 366ЦПК України) ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового рішення оскарженню не підлягає , тому що по суті головне питання вона ще не вирішує.

Але, справа в тому, що за таких обставин, якщо була принята заява про перегляд рішення від особи, яка є ліквідатором підприємства-банкрута та не наділена такими повноваженнями за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”( в супереч непідсудності) це перешкоджає подальшому розгляду справи в межах цивільного судочинства. Тобто, перегляд справи, з огляду на особу заявника, зовсім неможливий!!! Наразі, тоді чому таки, розгляд, таки, тривав в Мелітопольському суді протягом п’яти місяців та стільки ж майно, яке , було предметом спірного договору, після укладення іншого договору купівлі - продажу знаходиться у третьої особи-добросовістного набувача та ще знаходиться під заставою, було під арештом? Хто сь повинен нести за це відповідальність!? Лише матеріальних збитків мені завдано більш чим на 120 тис.грн.!

На мій погляд, це стало можливим, бо Закон не може регулювати суб’єктивне та упереджене трактування одною і тою ж суддею, а саме, Купавською Н.М. одного того ж Закону, а саме Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”. Бо, на розсуд, зазначеної судді, ліквідатор є громадянином України, а потім же суб’єктом владних повноважень і має право звертатися до будь якого суду за захистом своїх прав А Осадчук В.І., через чотири роки після того, як суддя Купавська Н.М. ім’ям України визнала його власником будівлі та через три роки, як він – добросовістний набувач , продав свою власність, має звертатися до Господарського суду, з огляду, на те що ВАТ “Мелітопольпродмаш” підприємство–банкрут. Та коли суддя приймала ухвали про скасування свого ж рішення, накладання арешту, новий перегляд справи за заявою того ж підприємства -банкрута, діяли інші закони? Чи закони не однакові для всіх? Наочним є неоднакове застосування суддєю норм процесуального права стосовно учасників однієї справи та порушення прав матеріального права.

( Чого б це!?)

Крім того, ст.16 ЦПК України забороняє об’єднання в одне провадження між собою вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, йдеться про те що зробила суддя Мелітопольського міськрайонного суду Купавська Н.М., коли приняла заяву від ліквідатора Плахотника О.О. про перегляд рішення та забезпечення позову.

Вбачається, що за таких обставин, Апеляційний суд мав, на підставі ст.ст. 211,220 ЦПК України, винести окрему ухвалу, у зв’язку з порушенням норм права і помилки, допущеній судом першої інстанції, а не відхиляти апеляційну скаргу. Бо на підставі ст.312, п.1 залишення ухвал без змін, свідчить про те, що судом першої інстанції постановлені ухвали з додерженням вимог закону. Тому, ухвали Апеляційного суду про відхилення апеляційних скарг, будуть оскаржені мною.

Що до тексту, самої ухвали судді Мелітопольського міськрайоного суду Купавської Н.М. від 25.01.2008 р., то, недаремно, я не міг ії отримати протягом чи не двох місяців з дня проголошення, а так, і не міг оскаржити. Письмовий варіант, що я отримав, істотно відрізняється від того, що був проголошений в судовому засіданні. В проголошеному варіанті, суддею була скасована ухвала від 19.09.2007р., в текстовому варіанті про це вже не йдеться! Не буду сильно здивований, що з технічними записами, саме цього засідання, щось скоїлось.

Наступним кроком, тільки но, ухвалою Купавської Н.М. 25.01.2008р були зняті арешти, 30.01.2008р. в Мелітопольському міськрайонному суді з’являється заява від підприємства банкрута ВАТ “Мелітопольпродмаш”, за підписом ліквідатора Плахотника О.О.(!) проти Клепалова Сергія Миколайовича про витребування майна із незаконного володіння із клопотанням визнати право власності на будівлю за ВАТ “Мелітопольпродмаш” та накласти арешт на будівлю А-2 за адресою м.Мелітополь вул.Ломоносова 111/1.

Ухвалою від 06.03.2008 р. судді Мелітопольського міськрайонного суду Ніколової І.С. вікрито провадження по справі № 2-1388/ 2008 та знову накладений арешт на будівлю А-2 за адресою м.Мелітополь вул.Ломоносова 111/1. Ухвала оскаржена до Апеційного суду Запорізької області 12.02.2008р., надійшла до апеляційного суду 13.03.2008р, тобто через місяць.

На підставі ст.155 ЦПК України, я як особа, щодо якої було вжито заходів забезпечення позову, в разі закриття провадження у справі, маю право на відшкодування збитків.

Крім того, на підставі ч.3 ст.386 ЦК Украіни, я як власник, права якого порушені, маю право на відшкодування завданої мені майнової та моральної шкоди.

Натомість, мою позовну заяву до ліквідатора Плахотника О.О. про відшкодування матеріальної шкоди та збитків, суддя Мелітопольського міськрайонного суду Максимчук З.М. залишила без руху та повернула мені . Я ії не переконав щодо своїх прав.

Проте, ст.55 Конституції України гарантує мені захист моїх прав судом.

Ст. 15 ЦК України гарантується право на захист цівільних прав та інтересів кожній особі.

Ст. 16 ЦК України визнає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначає способи такого захисту, а саме п. 8 та 9 – відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Очевидь, в Мелітопольському міскрайонному суді діють зовсім інші закони На мою думку, це закони ринка: плати і отримуй.

Те, що коїться в Мелітопольському міськрайонному суді, вже далеко вийшло не лише за рамки Закону, але і здравого глузду! Вважаю, що ті преференції, що надають зазначені судді окремим учасникам цивільних відносин, це не окрема прикра судова помилка, а насамперед, порушення основних засад правосуддя та присяги судді. Поширення такої практики - це сором та ганьба не лише судовій владі, а і країні, під прапором, якої таке судочинство здійснюється!

Приватний підприємець, власник ласого майна,


Клепалов Сергій Миколайович.

24-03-2008 21:31 Запоріжжя // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1206383463.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua