першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

На театральному фесті в Донецьку були помічені Ющенко та Путін

31-03-2008 13:18 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1206958716.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Загальновідомим є той факт, що Донеччина задихається… Їй, так само, як і чистого повітря, бракує мистецтва. Таку специфічну порожнечу спробував заповнити Донецький молодіжний клуб «Метрополітен».

Нещодавно хтось сказав мені, що книжка хороша тоді, коли про неї можна розмовляти, не переказуючи сюжету. Яка ж ситуація з театральними виставами, та ще й альтернативними? Тим, кому не пощастило потрапити хоча б на один з перфомансів фесту, буде цікаво і водночас сумно, бо подивитися було на що. Слова в даному випадку не дуже допоможуть, але варто спробувати викласти свої враження.

Майстер-класи проходили зранку, захід інтимний, допускали туди тільки акторів. А от о 17.00 та о 19.30 відбувалися вистави. Брак фінансування зумовив щільність програми, але спраглий до подібних незвичних театральних експериментів глядач був щиро вдячним та вщент заповнював нічний клуб «Chicago». Адже захід проходив саме там, яким би це дивним не здавалося на перший погляд.

Перший день минув, як феєрія, трошки по-скаженому. Йшла вистава «П’ять стихій» за японськими притчами Дзен у виконанні театру імені Леся Курбаса зі Львову, під назвою «Академія гри». Те, що відбувалося на сцені, - це своєрідна спроба прокласти паралель між Східною ідеєю перетворення і Західною концепцією принесення жертви та християнським поняттям Дару. Колектив існує вже 20 років, він переосмислив поняття «академічний театр». «Академія гри» - це творчий простір, який є відкритим для творчих пошуків.

Абсолютно іншою за настроєм була вистава, яку трупа показала другого дня. «Мудрість на щодень» за байками Езопа сповнена щирим гумором, молоді актори скористалися безліччю тонких моментів для імпровізації. Кожен розповідав по байці, виконуючи чи не всі ролі дійових осіб, а інші актори слугували здебільшого допоміжним матеріалом. Треба зазначити, що історія вийшла цілісною, а нехитрі моралі після кожної байки звучали дуже доречно. Поєднавши в одному образі жорстку інтонацію та добре відомі на пострадянському просторі жести Владіміра Путіна та характерні слова зі спічей Віктора Ющенка, юні лицедії змусили глядачів та колег сміятися до сліз. Щоб зрозуміти, яке нестандартне мислення у цього колективу, можна навести такий приклад. Падіння в колодязь – це ніщо інше, як обливання водою з відра.

Якщо повертатися до персоналії відомого українського театрального діяча, то варто згадати і про гіпнотичну, без перебільшення, другу виставу, що показали в перший день фесту. «Курбас. Реконструкція». Тут втілилося образне мислення режисера Національного Центру Театрального Мистецтва ім.. Леся Курбаса «Танцлабораторіум». Актори рухаються під звуки грамзаписів: паперове шурхотіння, гелікоптер, що працює, чого там тільки не почуєш. За весь перфоманс, в якому брали участь троє, був продекламований один єдиний вірш. Все інше донесли за допомогою пластики, міміки, жестів, рухів. Адже слів і справді часто замало для розуміння. Образ одягу-шкіри, який постійно знімають з людини, символізує зняття шар за шаром культурної оболонки. Історичні паралелі важко не простежити, радянська музика, що відверто тхне колективізацією та нарочитою штучною радістю, грає в кінці. Після цього тіла акторів складають в шухляду і прибирають разом із реквізитом…

Друга вистава 26 березня, яку привезли харків’яни, називалася «ЧМО». Ставив її Ігор Ладенко, режисер «Театру 19». Вона зібрала, мабуть, найбільш глядачів та надала їм не лише різні варіації на тему розшифровки цієї відомої абревіатури, але й серйозний матеріал для обміркування. Одну з головних ролей, роль Біса, виконував Сергій Бабкін, учасник гурту «5’nizza». Як сказав один з глядачів після вистави: «Цей персонаж викликав огиду. Чудова гра. Були хвилини, коли мені хотілося кидатися на нього з кулаками».

В день театру, 27 березня, на сцені нічного клубу з’явлися луганчани театру «Арт&Гарт. Генерація активних акторських технологій». Перфоманс «GODO» за п'єсою Беккета, яка отримала Нобелевську премію, не прив’язаний до якогось місця. Це імпровізація, театр абсурду, який змушує змінити традиційні погляди не лише на акторство. «У 90-ті (80-ті, 70-ті) світ був ще молодий» - така фраза стала одним із лейтмотивів вистави. А ближче до кінця глядачі навіть відчули себе мертвими, адже один з двох чоловіків-головних героїв, обвівши залу руками, задав риторичне питання: «Звідки всі ці трупи?»,і кожен замислився про своє.

Закрив фестиваль хореографічний діалог. Його режисером, виконавицею однієї з двох головних ролей та автором ідеї, хореографії та віршів стала Лілія Климчук. Вона ж, до речі, в останній день вела тренінг, присвячений спілкуванню акторів мовою тіла. Вистава київської творчої майстерні «Lelio» під назвою «Ми, Боже, вільні?» шукає відповіді, адже не даремно знак питання винесений в назву.

По закінченню програми учасників фесту та деяких глядачів запросили відсвяткувати день театру на другому поверсі в більш інтимній атмосфері. Але керівництво клубу «Chicago», з яким попередньо домовилися, чомусь передумало. І відправило богему у вузьке приміщення – в підсобку, попросивши звільнити і її за 40 хвилин. На що один з режисерів-постановників іронічно зауважив: «Вкотре театру вказали на його місце. Але вони ж не знають, що це місце нас влаштовує».

Олена Федоренко
http://www.ngo.donetsk.ua/

31-03-2008 13:18 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1206958716.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua