першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Заповідники і національні парки стануть основою екологічної полі

13-05-2008 21:57 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1210705034.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України провів 12 травня комітетські слухання на тему: "Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку"

У заході, що проходив у приміщенні комітетів Верховної Ради, взяли участь понад 80 зацікавлених осіб з усієї України. Серед учасників - народні депутати, представники Кабінету Міністрів України, обласних держадміністрацій, посадовці провідних контролюючих органів, інститутів Національної Академії Наук України, керівники природно-заповідних об’єктів та представники профільних громадських екологічних організацій.

У вступному слові, ведучий слухань, народний депутат Іван Заєць зазначив, що з-поміж усіх напрямків екологічної політики, природно-заповідна справа має стати головним пріоритетом, адже ситуація з нею наразі найгірша і саме вона потребує найбільших зрушень. Очевидно те, що цінні природні території – луки, степи, ліси, заплави та болота забудовуються, розпайовуються і всіляко інакше нищаться. Такий стан справ ставить під загрозу можливість подальшого створення нових заповідних об’єктів. Нерідко паплюжаться і зводяться на нівець навіть існуючі об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ). Учасники слухань неодноразово підкреслили, що сьогодні питання розвитку природно-заповідної справи мають враховувати не лише природоохоронні структури, а й економічні, соціальні та інші державні інституції.

Задача слухань була сформульована таким чином: назвати конкретні порушення природоохоронного, земельного та іншого законодавства на землях ПЗФ, виявити їх причини та сформулювати перелік вимог та законодавчих зобов’язань, що не виконуються. Скориставшись порадою головуючого, учасники слухань, у більшості виступів наголошували на конкретних порушеннях, вказували на порушників та бездіяльність органів виконавчої влади та контролюючої гілки.

З виступів представників профільного Комітету Верховної Ради України, Генеральної прокуратури, Постійної Комісії Київради з питань екологічної політики, Мінприроди України та громадських організацій, стало зрозуміло, що одними з найактуальніших і найбільш проблемних наразі є створювані національні природні парки „Кінбурнська коса” та „Гранитно-Степове Побужжя”. Набільш шокуючим прецедентом нищення природно-заповідного фонду названо скорочення плоші (на 1446 га) лашдщафтного заказника „Острів жуків” у Києві. Говорячи про ці проблемні об’єкти, присутні народні депутати наголосили на бездіяльності Мінприроди України і контролюючих органів, які припустили порушення у таких разючих обсягах.

У атмосфері відвертої розмови, представники областей зазначали, що по всій території України межі територій природно-заповідного фонду не винесені в натуру. А такий стан справ однозначно призводить до того, що ПЗФ не включається до земельного кадастру і на його території змінюють цільове призначення земель та дозволяють забудову. Заступник Генерального прокурора України з природоохоронного нагляду Тамара Оваденко наголошувала, що саме ця причина стає головною для того, щоб органам прокуратури було практично неможливо виграти суди, коли мова йде про незаконне надання ділянок за рахунок ПЗФ. Зі слів Т.Оваденко, нерідко в суді неможливо довести, що дана територія дійсно є заповідною. Втім, це не єдина проблема заповідної справи, яку вбачають наразі органи прокуратури. Під час виступу пролунали і конкретні факти зловживань, підробки документів і навіть актів перевірки самих органів прокуратури.

Колосальні обсяги розпаювання земель стають проблемами і для створення нових природно-заповідних територій. Так, наразі розпайовано 30 000 000 гектарів землі. В разі створення в межах розпайованих ділянок природно-заповідного фонду, його слід погоджувати з кожним із пайщиків. І відмова кожного з них може звести на нівець всю роботу науковців по заповіданню. Заплановані зміни до законодавства, що також обговорювались на слуханнях, покликані зробити необов’язковим погодження заповідання з власниками і користувачами земельних ділянок. Адже ПЗФ, відповідно до законодавства є національним надбанням. Відповідно, жоден окремий громадянин на власний розсуд не може вирішувати долю національного надбання. Так, для того, наприклад, щоб створити національний природний парк (НПП) „Подесіння” в заплаві р.Десна, його слід погодити з 70 000 пайщиків, що неможливо в принципі без внесення змін до законодавства.

Між усім, ідея створення національного природного парку на Десні вперше оприлюднена саме 12 травня, на цих комітетських слуханнях. Ініціатива створення НПП „Подесіння” належить Національному екологічному центру України і інституту зоології НАН України. Вже зараз ініціативу науковців підтримало керівництво та профільна комісія Київської обласної ради, декілька сільських рад у Київській та Чернігівській областях, народні депутати та громадськість.

Як зазначив у своєму виступі громадський діяч Ярослав Мовчан, слід максимально прискорити створення нових об’єктів ПЗФ національного значення. Адже вже зараз заповідання стало дуже тяжким процесом; тяжким, але не настільки тяжким, яким буде завтра. А в Україні лишається ще дуже багато національних природних парків і природних заповідників, що давно плануються та досі не створені.

Що стосується Державної екологічної інспекції, яка є основним контролюючим органом природоохоронного спрямування, Начальник інспекції Микола Костров наголосив на наступному: Держекоінспекція дуже малочисельна і не в стані контролювати весь обсяг ПЗФ. З 2400 співробітників інспекції, лише 40 спеціалізовано патрулюють заповідні об’єкти, яких в Україні наразі майже 1000!

Голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики Анатолій Коваленко відкрив учасникам слухань очі на те, що Постійна комісія знаходиться в постійній нерівній конфронтації з рештою складу київської міської ради, адже приймаються сотні незаконних з точки зору природоохоронного законодавства рішень, зупинити які силами комісії неможливо. Підготовлені Постійною комісією проекти рішень не виносяться на розгляд ради, а завідомо незаконні проекти рішень від інших депутатів просто не надаються на погодження Постійної комісії. Так відбулось з заказником Жуків острів, Національним ботанічним садом, Феофанією і багатьма іншими об’єктами. Наразі, з подання Постійної комісії, Прокуратура м.Києва ініціювала 12 судових позовів, покликаних повернути до ПЗФ Києва 1500 га земель, що були незаконно вилучені у 2007 році. Державні органи влади також не особливо схильні до охорони заповідних перлин Києва. Так, після створення в Києві Національного природного парку „Голосіївський”, з боку держави досі не виділено ніяких коштів, не організовано адміністрації та штату охорони. Тим більше, на території новоствореного національного природного парку далі і далі планують забудови.

З відгуків присутніх представників громадськості, розмова дійсно склалась на диво відвертою. Так, під час виступу заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України Миколи Мовчана, пролунали неодноразові критичні зауваження щодо його роботи. Згадали і відомі факти незаконного погодження забудов зелених зон Києва, які здійснював М.Мовчан в минулому, коли очолював Державне управління охорони навколишнього природного середовища у м.Києві. Гостра критика торкнулась також і природоохоронного органу Київської міськадміністрації. Зокрема, учасники слухань вважають, що створення Київрадою власного управління охорони навколишнього природного середовища, що є альтернативним до місцевого органу Мінприроди у м.Києві, є прямим фактом перебрання державних повноважень на місцевий рівень. На думку народних депутатів, цей органі створено виключно для погодження на місцевому рівні антиекологічних проектів забудови.

Очевидно, що за більшістю порушень стоять посадовці, що приймають рішення, надають дозволи, погодження або не притягають до відповідальності реальних порушників природоохоронного законодавства. Тому, крім конкретних доручень контролюючим органам, що були надані безпосередньо під час слухань, народні депутати висловили пропозицію ввести персональну кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення природоохоронного законодавства для осіб, що приймають рішення, видають дозволи та погодження або проводять неякісні перевірки дотримання законодавства в природно-заповідних об’єктах.

Запропоновано винести на розгляд Верховної Ради України законопроекти про мораторій на зміну цільового призначення та на земле відведення у природно-заповідних об’єктах та на землях рекреаційного і природоохоронного призначення; про мораторій на вилучення насаджень у населених пунктах; а також Закон України „Про землі природоохоронного призначення”, що дозволить обмежити зміну цільового призначення та псування природного тану земель природоохоронного призначення, екологічної мережі та водного фонду. Внесено і десятки пропозицій щодо змін до ЗУ „Про природно-заповідний фонд України”

За підсумками дискусії ухвалено рішення узагальнити висловлені зауваження та пропозиції, котрі будуть розглянуті на засіданні Комітету для прийняття відповідного рішення, яке буде втілене у законопроектах та Постановах ВРУ.

Степан Жабка, сайт Природа України

13-05-2008 21:57 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1210705034.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua