першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

16 травня 1648 - Розгром польських військ під Жовтими Водами

16-05-2008 10:30 Україна // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1210923034.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Переможна хода українства

9 лютого 1648 р. - Богдана Хмельницького обрано гетьманом України.16 травня 1648 р. - Розгром Гетьманом Богданом Хмельницьким польських військ над річкою Жовті Води у визвольній війні українського народу 1648-1657 рр. 26 травня 1648 р. - Погром поляків недалеко Корсуня під Гороховою Дібровою

З повстанням 1648 року під проводом Богдана Хмельницького починається нова епоха історії України — доба відродження української державності. Україна, що довгі часи була невідомою, забутою закутиною на краю світа, знову стала центром уваги цілої Європи.
Історики відзначають парадоксальність ситуації, що склалася із трактуванням постаті Богдана Хмельницького, якого офіційна російська, а потім і радянська версія виставляли палким поборником возз'єднання України з Росією, яким він насправді ніколи не був, за злою іронією долі його вихваляли насамперед за діяння, яких Б.Хмельницький не лише не вчинив, а не мав і на гадці.
Як відомо, з часу свого обрання 9 лютого 1648 р. Гетьманом України і розгортання повстання Б. Хмельницький починав з ідеї "козацької автономії" в складі Польського королівства, але вже десь з осені 1648 р. в його діях визначається як генеральна мета, визволення всього українського народу від польсько-шляхетського панування і створення непідлеглої української держави.
І, виступаючи в похід проти Польщі, він ставить за мету її розгром і організацію "Руської держави" від Перемишля до московського кордону. Заповітною метою Богдана Хмельницького було визволення від польсько-шляхетського панування "всієї руської землі по Львів, Холм і Галич" та приєднання її до Української козацької держави.
Історичні матеріали свідчать, що коли 20 лютого 1649 р. в Переяславі розпочалися українсько-польські переговори, то їх перебіг показав, що на цей час гетьман, переосмисливши уроки минулорічної боротьби, вперше в історії української суспільно-політичної думки сформулював основні принципи національної державної ідеї. Надалі вони були розвинуті під час його квітневих переговорів із московським посольством Г.Унковського.
По-перше, в переговорах із королівськими комісарами було чітко проголошено право українського народу на створення держави в етнічних межах свого проживання. В його реалізації Гетьман відтепер убачав основну мету своєї діяльності ("виб'ю з лядської неволі народ весь руський... А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте ляхи").
По-друге, було висловлено ідею незалежності утворюваної держави від влади польського короля. Як підкреслював Б.Хмельницький у розмові з Г.Унковським, "а нас Бог від них (Польщі й Литви) увільнив - короля ми не обирали і не коронували і хреста йому не цілували. … і ми волею Божою цим від них стали вільні".
По-третє, сформульовано положення про соборність Української держави. В переговорах із поляками гетьман неодноразово наголошував на намірі "відірвати від ляхів всю Русь і Україну", звільнивши "з лядської неволі... народ всієї Русі".
По-четверте, утворювана Українська держава розглядалася як спадкоємиця Київської Русі. Б.Хмельницький повідомив Г.Унковському про можливість замирення з Річчю Посполитою лише за умови визнання її урядом незалежності козацької України в тих кордонах, що "володіли благочестиві великі князі..."
Таким чином, Б. Хмельницький намагався унезалежнити себе від агресивної політики Москви, відібрати від Польщі північно-західні українські землі та нейтралізувати татарський Крим.
Така державницька позиція Гетьмана Б. Хмельницького, підкріплена воєнними успіхами українського козацтва (перш за все 16 травня 1648 р над річкою Жовті Води та 26 травня - недалеко Корсуня під Гороховою Дібровою, а потім - перемога 23 вересня 1648 р. у головній битві під Пилявцями та 15 серпня 1649 р. під Зборовом, розгром 2 червня 1652 р. польського війська під Батогом) змусили шведського короля Карла Х Густава поміняти своє ставлення до союзу з Україною.
Як стверджують історичні джерела, влітку 1656 р. він заявив у своєму звіті державній раді королівства: "Щодо козаків, які в майбутньому повинні стати нашою головною опорою в цих місцях, то маємо намір при замиренні з поляками взяти їх під свій захист, і оскільки вони не включені в договори між поляками й росіянами, то постараємося їх роз'єднати з московитами, що принесло б нам немалу вигоду, бо сила козаків має для нас більше значення, ніж дружба з поляками".
Наслідком стратегічної вигоди такого союзу як для Швеції так і для України стає рішення Гетьмана, коли Москва відступилася від України і своїх зобов'язань 1654 року, уклавши військовий союз з Польщею проти Швеції, укласти угоду з останньою проти Речі Посполитої, союзника Росії.
Домігшись від короля необхідних гарантій щодо Волині, Поділля і Галичини, Богдан Хмельницький прийняв пропозицію військового союзу із Швецією, добре усвідомлюючи, що нові війни з шляхетською Польщею абсолютно неминучі, оскільки остання ніколи не примириться із утратою українських земель. Єдиний шлях до повного визволення України він бачив у розгромі великодержавницької Речі Посполитої.
В цих планах і боріннях Богдана Хмельницького з особливою виразністю проявилася свідомість спадкоємного зв'язку з Київською Руссю, її державністю, яка була притаманна українському козацтву в пору його розквіту.
Але смерть не дала Хмельницькому здійснити ці плани...

Петро ПРОЦИК, радник Голови НРУ

16-05-2008 10:30 Україна // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1210923034.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua