першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Що діється на кордонах Європейського Союзу?

03-07-2008 18:52 Україна // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1215100355.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Презентація присвячена результатам дослідження пунктів перетину кордону між Європейським Союзом та сусідніми державами. В рамках проекту було досліджено 19 пунктів перетину кордонів.
Українська ділянка кордону з ЄС належить до найбільш інтенсивних. Щоправда, на першому місці за інтенсивністю пропуску пасажирів все ж знаходяться пункти між Молдовою та Румунією.

Увага приділялась якості та умовам перетину кордонів пасажирами. В цілому дослідники виділили чотири основні проблеми перетину кордонів: черги, корупція, нерозвинені комунікації, незастосування принципу недискримінації.

Черги є однією з найбільших неприємностей на перетині кордону з Європейським Союзом. Виникає запитання: невже пасажиропотік такий значний, що кордони не здатні його витримати? На думку дослідників, причиною виникнення черг є не лише число пасажирів, що бажають перетнути кордон, а й врегульованість правил перетину, чітке їх дотримання пасажирами і працівниками прикордонної та митної служб, кількість пунктів пропуску на кордоні, а також врегулювання трафіку між ЄС та країнами не членами ЄС.

Дослідники звернули увагу, що умови перетину кордону є не завжди задовільними: час, який змушені витратити пасажири, щоб перетнути кордон, часто є необгрунтовано довгий. На другому місці за тривалістю перетину кордону є український пропуск Мостиська-Медика. Щоб перетнути його, пасажири простоюють в черзі по 6 годин. Важливим аспектом якості перетину кордону є фаховість, ввічливість та знання іноземних мов працівниками прикордонної служби, що рідко можна зустріти на контрольно-пропускних пунктах.

Наступною проблемою, яку виділили присутні на конференції дослідники Ева Матейко та Ольга Василевська, є корупція. За їх словами, протягом останніх десяти років корупція суттєво знизилась. Проте корупційні схеми дещо змінились, а найчастішне хабарі дають дрібні торговці чи дрібні контрабандисти для того, аби перетнути кордон без черги чи без деяких потрібних документів. Зазначу, що виявити випадки корупції на кордоні надзвичайно складно, а якщо хтось із пасажирів і стане свідком подібної ситуації, то не виключено, що він не повідомить про це службу безпеки. Дослідники закликали звернути увагу на цю проблему і зробити все можливе для її усунення.

Нерозвинені комунікації на кордоні є ще однією проблемою. Дослідники дійшли висновку, що пасажири є недостатньо поінформованими про правила перетину кордонів. Це відбувається тому, що на інформаційних стендах часто розміщені короткі незрозумілі витяги з правил, а самі стенди розташовані у віддалених від терміналів приміщеннях. Дослідники зазначили, що часто джерелом інформації стають інші пасажири, внаслідок чого виникають непорозуміння та дезінформація. Щодо питання перекладу на кордоні, то дослідники знову ж таки звернули на нього увагу: незнання прикордонниками мови сусідньої країни призводить до дискомфорту та затримки руху пасажирів. Ева Матейко та Ольга Василевська рекомендують створити інформаційні пункти по обидва боки кордону, а також налагодити ефективну систему подачі скарг.

Порушення принципу недискримінації, затвердженого в Європейській конвенції з прав людини (ст. 14), є наступною проблемою, яку виділили дослідники. Вони відзначили відсутність поваги, надмірну прискіпливість в перевірці багажу людей, що не мають громадянства ЄС, з боку працівників митної та прикордонної служб, і дискримінацію людей з огляду на їх расову/національну приналежність чи мету поїздки. Таким пасажирам приділялось багато зайвої «уваги» та часу, внаслідок чого створювались великі черги. Для вирішення проблеми рекомендується підвищення професіоналізму працівників та дотримання прав людини.

Окрім того, дослідники не забули згадати і про інші недоліки на пунктах пропуску. «Недостатньо розвинена інфраструктура – слабке місце сухопутного кордону», - заявила Ева Матейко. Вона наголосила на малій кількості смуг для перетину кордонів, відсутність у деяких пунктах пропуску окремих терміналів для пішоходів та для автомобілів, недостатній доступ до громадських вбиралень та низька якість існуючих, слабка інфраструктура на прикордонних ділянках (дослідники згадали навіть відсутність пунктів обміну валюти і банальних фастуфудів). До того ж, конференція не обійшлась без згадки про співпрацю між країнами ЄС та Україною. Адже вагомим внеском у покращення умов перетину кордонів безумовно був би обмін досвідом та створення спільної бази даних (на що, очевидно, не вельми схильні погоджуватись наші європейські сусіди).

Серед інших на конференції були присутні і високопосадовці. Сергій Власко, заступник начальника відділу управління прикордонного контролю та реєстрації Адміністрації Держприкордонслужби, заявив, що запропонує дослідникам зробити доповідь про результати дослідження для співробітників Державної прикордонної служби і зробить все можливе для вирішення вказаних проблем. На його переконання, не потрібно забувати про проблеми на кордоні, пов’язані з проведенням чемпіонату з футболу Євро-2012. Він також додав, що активно реалізовується Концепція розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року. Хвалився Сергій Власко такою інновацією, як цілодобовий телефон довіри прикодоннної служби.

Віктор Чумак, представник Державної прикордонної служби України, заявив, що щодоби кордони України з ЄС перетинають понад 40 тис. осіб, що є високим показником. Щодо інфраструктури, то існує велика плутанина в тому, хто повинен відповідати за її оптимізацію, кому вигідний її розвиток та який вид бюджетного фінансування її забезпечує. Віктор Чумак також висловив думку, що дане дослідження було проведене з гумунітарної точки зору, але в той же час існує проблема безпеки перетину кордонів. Він пропонує зробити спільне дослідження для отримання більш повної картини, а також налагодити співпрацю, засновану на взаємній довірі.

Що ж, будемо сподіватись, що правляча еліта не закриватиме й надалі очі на буденні, проте такі важливі проблеми, і почне їх вирішувати. Для мене особисто відкритим залишається питання: а чому ж в Україні не проводяться подібні дослідження та моніторинги? Невже тільки нашим європейським сусідам важливий стан на наших кордонах? Стаття, на жаль, тільки ставить питання... Задумаймось, на скільки насправді нам потрібні такі проекти.

Джерело: http://www.dem-alliance.org/main/rn/120/news/559/

03-07-2008 18:52 Україна // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1215100355.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua