першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Увага! В центрі Києва викрито шпигунський осередок Росії!

13-12-2008 20:22 Київ // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1229192553.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Президенту України
Пану Віктору Ющенко

Прем’єр-Міністру України
Пані Юлії Тімошенко

Виконуючому обов”язки голови
Служби Безпеки України пану Валентину Наливайченку

Генеральному прокуророві України
пану Олександру Медведьку

Голові Державної податкової
адміністрації України
Пану Сергію Буряку

Голові Секретаріата Президента України
пану Віктору Балозі

Керівникам усіх національно-патріотичних партій, рухів та сил України

Відкритий лист


Шановні керівники правоохоронних органів України, шановні панове високопосадовці! Звертаймося до Вас, як до людей, на котрих Конституцією держави покладено обов’язок дбати про державні інтереси України, відстоювати її національну безпеку з проханням звернути врешті-решт свою увагу на нечуване зухвальство, що коїться цинічно та відкрито з боку вкрай знахабнілих представників антидержавних та антиукраїнських сил! Питаємо Вас – чи знайде в собі сили та відповідальність українська влада для того, аби припинити відверту підривну діяльність у вітчизняному інформаційному просторі газетою „2000”?

У цьому виданні опубліковано статтю з більш ніж красномовною назвою „Сотрудничать с российской разведкой — почетный долг каждого украинского СМИ”!!! Саму статтю присвячено висміюванню рішення Печерського районного суду міста Києва, що відмовив цьому виданню у позові... до Президента України, Секретаріату Президента України, Кислинського Андрія Миколайовича про захист честі гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди! Це, на нашу думку, цілком справедливе рішення у статті називають не інакше, аніж „правовым стебом”. Шановні панове! В якій країні ми живемо, коли, фактично іноземне видання, що є рупором антиукраїнських сил в Україні, і навіть не приховує цього, дозволяє собі позиватися до Президента держави через те, що один із співробітників його секретаріату сказав правду стосовно того, що ця газета є частиною системної підтримки проросійської „п'ятої колони” в Україні, та ще й вимагати якогось „відшкодування”?!

Мова йде навіть не про ту горезвісну „конференцію” „Україна-Росія”: проблемні сторінки спільної історії”, щодо якої йшлося у виступі пана Кислинського. Хіба можна знайти в Україні хоча б одне періодичне видання (за винятком хіба що „рупорів” компартії, або ж партії Н.Вітренко), яке роками б займало таку відверто антидержавницьку позицію, систематично поширювало інформацію, та „ідеї”, котрі є відвертою проросійською та антиукраїнською пропагандою? Хіба не є „постійними авторами” газети „2000” найбільш одіозні російські політики та „політологи” на зразок сумнозвісних Лєонтьєва, Затуліна та інших, хіба не друкуються постійно на її шпальтах „откровєнія” представників тих політичних сил та кіл України, що навіть і не приховують свою рабську прихильність до „Великого північного брата”?

Про що б не йшлася мова у статтях, що їх друкує „2000” – про трагедію Голодомору, про трагедію українців у Другій Світовій війні, про борців національного-визвольного руху України, скрізь ми стикаємося із перекрученнями, упередженістю, бачимо позицію, що аж ніяк не можна назвати позицією патріотів України. Автори видання раз по разу намагаються „довести” читачеві, що бійці визвольних рухів, котрі поклали своє життя, виборюючи свободу та незалежність України були „зрадниками” чи чиїмось „наймитами”. Раз по разу під час обговорення у газеті цієї тематики переспівуються „історичні” вигадки, та відверта брехня, сфабрикована або ще за часів КДБ СРСР, або ж його наступниками із ФСБ Росії.

Позиція ж видання у питанні найбільшої в історії України трагедії – Голодомору, взагалі виходить за межі здорового глузду та совісті. Не знаючи докорів сумління, „дописувачі” на шпальтах „2000” намагаються втовкмачити читачам, що ніякого голоду або взагалі не було, або ж, принаймні, варварський радянсько-сталінський режим не мав до цього голоду жодного стосунку! Як можна терпіти таке держава, що втратила мільйони людей під час цього геноциду? Де ж обіцяна відповідальність, що її планувалося встановити за публічне заперечення того страшного лиха – Голодомору? Чому така відповідальність не настає для газети „2000” та її справжніх хазяїв?

Також саме ця газета розпочала публікацію серії статей, у котрих під виглядом „історичного дослідження” батько Президента України – Андрія Ющенка було звинувачено чи не у співробітництві з гітлерівцями під час його перебування у фашистському полоні. Це брудне „дослідження”, що його, безперечно, написано за активної допомоги та підтримки російських спецслужб, безсоромно оббріхує пам’ять людини, що стала жертвою нацизму, ставить під сумнів її муки та поневіряння у фашистських концтаборах. Але, звичайно, головною метою такою інформаційної „спецоперації” могла бути лише дискредитація діючого керманича нашої держави – президента Віктора Ющенка. Хіба ж це не свідоцтво відкритого співробітництва нібито „українського” видання з ворожими Україні силами?

Для певної категорії мешканців (бо до таких людей аж ніяк неможливо застосувати визначення „громадянин”) України, електронний інтернет-сайт газети „2000” є справжнім „клубом за інтересами”, вірніше – за ненавистю до України та нинішнього її керівництва. Будь-яка людина з нормальною психікою, коли зазирне на інтернет-форум цього видання, відчує жах та огиду. Брудна лайка, відверті погрози на адресу українських патріотів, заклики до повалення існуючої влади та, навіть до фізичної розправи з її керівниками – ось на що перетворюється „вільне обговорення” публікацій газети її „читачами”. І все це, на жаль, вільно відтворюється та поширюється у вітчизняному медіа-просторі, завдаючи щоденної шкоди безпеці держави.


Свобода слова, плюралізм думок та висловлень – це, звичайно ж, визначні демократичні цінності, одні з головних надбань Помаранчевої революції, нашого, вистражданого Україною народного Майдану. Але чи не стоїть на часі питання врешті-решт відокремити дійсну свободу слова від відвертої підривної діяльності, що скеровується з-поза меж України? В статтях дописувачів газети „2000” – не конструктивна критика, а справжня ненависть до будь-чого українського – історії, культури, влади, державних структур, армії, судової системи. Вони не обговорюють проблемні питання із своїми читачами – вони намагаються втовкмачити цим читачам одну-єдину точку зору, котра завжди „чомусь” повністю збігається із тою, що її дотримуються у Кремлі. Зате жодної не те, що негативної, а й просто критичної статті з приводу будь-яких події у Росії, чи дій тамтешньої влади в цій газеті надруковано бути не може.

Керівництво ж держави Української – чи то Президент, чи то Прем’єр-Міністр (звичайно, коли таким не є пан Янукович), піддається у газеті „2000” навіть не критиці, а систематичному висміюванню, паплюженню та образам. Злобні малюнки, брутальні вислови – аж до вживання справжньої ненормативної лексики - на адресу вищих представників державної влади України є нічим іншим, як образою не лише конкретно цих представників, а державної влади як такої.

За допомогою газети „2000” час від часу проводяться справжні кампанії, через які певні сили намагаються (і не завжди, на жаль, безуспішно) усунути від влади тих чи інших її представників. З цього приводу варто згадати безпрецедентну кампанію з травлі та паплюження керівного складу Міністерства внутрішніх справ України. Сьогодні багато тих людей, що були звинувачені газетою у службовій некомпетентності, корупції, чи навіть і у кримінальних злочинах, посідають у МВС чільні посади, навіть підвищені у званнях. То де ж правда? Чи, можливо, правдою є те, що „обстоювачі справедливості” із газети „2000” в свій час виконували замовлення – як політичне, так і тих осіб, що потім зайняли непогані посади в оточенні „міністра” Василя Цушка, щедро сплативши за „послуги” брудних журналістів?


Все це не викликає подиву, ба, навіть стає цілком зрозумілим та природнім, якщо згадати – хто саме є засновником і власником „Газетного комплексу „Інтернет-Медіа” та головним редактором газети „2000”. Належність пана Сергія Кичігіна до спеціальних служб, що займалися розвідкою у колишньому СРСР не є в Україні таємницею ні для кого. Але існують дані, що свідчать про те, що він і зараз не просто є пов’язаним з певними структурами Російської Федерації, а й перебуває на службі у зовнішній російській розвідці, у званні полковника. До речі, ця людина чомусь майже не проживає в Україні. Постійним місцем його перебування є нібито Канада, але дуже вже часто пана Кичігіна можна побачити чомусь саме у Москві. Певно, тамтешня влада, пильно слідкуючи за „успіхами” свого вірного слуги у справі інформаційних та ідеологічних диверсій проти України, не забуває вчасно давати йому керівні настанови для подальшої „плідної творчості”.

Невже ніхто так і не покладе край подібній зухвалості? Про яку інформаційну безпеку України може йти мова, коли, перекриваючи зовнішні канали ворожої іноземної пропаганди, влада чомусь „крізь пальці” дивиться на засіб такої пропаганди, що відкрито діє у серці України?

Просимо правоохоронні органи, керівництво держави дати належну оцінку антиукраїнській діяльності „Газетного комплексу „Інтернет-Медіа” та газети „2000” перш за все – їх керівництва. Вимагаємо провести розслідування цієї діяльності, перевірку джерел та засобів фінансування цього видання та його господарської ознайомити громадськість України з його результатами. Закликаємо керівництво всіх національно-демократичних, національно-патріотичних партій, суспільних рухів та громадських організацій України не бути байдужими, стати на захист інформаційної безпеки власної держави, домагатися припинення ворожих Україні дій у вітчизняному інформаційному просторі!

Небайдужі громадяни України

Микола Супрун
Степан Лісний
Анатолій Коровчук
Федір Ляшко
Тарас Боровицький
Степан Ковтун
Орест Мисник
Зиновій Зозуля
Михайло Мірошник
Олександр Шпак

2000[2].jpg

13-12-2008 20:22 Київ // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1229192553.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua