першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Газета „2000” - чи повія за $10.000?

13-12-2008 20:28 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1229192892.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Немає нічого більш огидного, ніж повія, що удає із себе цнотливу та незайману дівчину. Немає нічого більш огидного, аніж журналісти, котрі удають із себе „шукачів правди” та обстоювачів справедливості, та при цьому готові облити брудом будь-кого та будь-що – аби лише за це сплатили гроші.

Замовні публікації, чи телесюжети, або, як їх ще називають „джинса”, на жаль, давно вже не є у вітчизняних ЗМІ чимсь рідкісним, чи поодиноким явищем. Розумні люди знають, що за певну суму грошей, можуть „замовити” чи конкуруючу фірму, чи посадову особу, яку хочуть усунути з посади, чи будь-кого іншого. Принцип тут один – отримавши таке замовлення, та чи інша редакція, нібито з власної ініціативи, почне „журналістське розслідування”, винайде (або ж навіть і сфальсифікує) необхідні „документи” та „свідчення”. Потім весь цей бруд буде вилито або на шпальти газети, або ж у телевізійний ефір. І буде це неподобство тривати аж доти, доки вистачить грошей у замовника. Отака схема... Різними є лише конкретні суми – в залежності від того, наскільки високою є „ціль” майбутнього журналістського „наїзду”, та того, наскільки „дорогим” є те чи інше видання.

Газета „2000” є в цьому переліку однією з найдорожчих, та, при цьому, й найбезпринципніших. Мабуть, їй більше годилося б називати себе не „2000” , а „10.000”, ще й додаючи до цього позначку відповідної валюти. Бо саме таку суму в американських доларах вимагають у виданні за публікацію „замовного” матеріалу. Причому – це ціна лише однієї сторінки, або, як кажуть газетярі, „полоси”. Тай ціна, як кажуть, мінімальна. Бо з провідних політиків правлять гроші ще більші, особливо – у період чергових, чи, тим більше, позачергових виборів.

Втім, політичні обіцянки-цяцянки друкують та тиражують усі. А от видання на кшталт „2000” спеціалізуються на „викриттях”, сенсаціях та „журналістських розслідуваннях” на замовлення. При цьому, варто лише людині, чию честь та гідність облили брудом, або ж установі, чию ділову репутацію спаплюжили, звернутися до суду, одразу зчиняють гвалт: „Рятуйте! Утиски вільної преси! Демократія у смертельній небезпеці!” А ціна цій „вільній пресі” – 10.000 у вільноконвертованій валюті. При цьому керівники видання будуть розповідати, що вони, мовляв, захищають інтереси „простих людей”, б’ються за правду” та за любов до цієї самої правди потерпають. Не варто вірити – бо ж обстоювання „правди” за готівковий розрахунок має зовсім іншу назву!

Напевно, без подібних „замовних” публікацій назване нами видання обійтися ніяк не може. Бо, як кажуть експерти з газетярської та видавничої справи, „2000” не те, що приносити прибутки, а й навіть окупати себе ніяк не може. Газета велика, дорога – чи на одна з найдорожчих в Україні, а наклад у неї невеличкий, якщо брати у межах держави – десь тисяч зі сто екземплярів. Тай розраховане це видання на дуже й дуже специфічного читача, так, що навряд чи й цей наклад розкуповується повністю. З цієї ж причини – невеликий наклад, та вузьке коло читачів, не має газета й повноцінних надходжень від реклами. Впевнитися в цьому можна, лишень взявши до рук будь-який номер „2000” - рекламних публікацій там дуже мало. Тобто, виправимо власну думку – легальних рекламних публікацій!


Як відомо, реклама поділяється на пряму та непряму, або приховану. І якщо з першої видання, що її публікує, повинне сплачувати податки, то з іншого виду реклами, чи „замовних” публікацій, державний бюджет не отримує нічого. Власникам „2000” цей шлях, як бачимо, ближчий. Зрозуміло ж – так до власної кишені більше потрапляє. І стосується це, до речі, не лише однієї тільки реклами. Як нам вдалося взнати, офіційна зарплатня у співробітників цього видання, незалежно від їх посади та досвіду роботи, завжди була дуже малою. Якщо порівняти з заробітками журналістів у інших вітчизняних виданнях – просто смішною! Але ж люди працюють, чомусь не розбігаються з газети по інших місцях, де платять ліпше.

Про що це може казати? Та, напевно, лише про одне – про наявність у виданні так званої „подвійної бухгалтерії”, коли податки сплачують з одних сум, а насправді оперують зовсім іншими. „Чорна” зарплатня, „зарплатня у конвертах”, як це не називай, а сенс один – дуріння держави та її податкових органів. Звісно, одна справа час від часу писати на шпальтах газети про „важке життя бідних пенсіонерів у сучасній Україні”, і зовсім інша – сплачувати належні видатки до Пенсійного фонду з власної зарплатні, та зарплатні підлеглих. Отже, шановні пенсіонери – не варто вірити „жалю” та „співчуттю” від тих, хто вас же сам і обкрадає. А от панам з податкової інспекції, напевно давно вже час завітати до цього видання із перевіркою.

Іще, грошики які „2000” ховає від оподаткування, конче потрібні ще на одне. На ведіння чималої кількості судових позовів, та сплатами за рішенням судів. Бо ж систематичне оббріхування людей за гроші має ще й зворотній бік, причому дуже неприємний. На газету „2000” регулярно позиваються до суду за наклепи і велику кількість цих судів, попри, мабуть, непоганих та дуже дорогих адвокатів, видання програє. Щоправда, писати на своїх сторінках про це у „2000” дуже не люблять. Зрозуміло, хто ж захоче потім друкувати „замовні” статі у виданні, що його судом визнано наклепницьким та брехливим?

Втім, навіть і на подібних ситуаціях спритники із „2000” примудряються іноді не втратити, а навіть заробити. Як нам розповіли, тому про кого у газеті було надруковано критичний матеріал, навіть найнищівніший, достатньо зв’язатися з редакцією та „домовитися”. За певну суму грошей газета надрукує або спростування, або ж навіть і дещо зовсім протилежне тому, що писала у попередніх номерах. Мовляв, не розібралися, погарячкували, помилилися. Тепер вибачаємося і пишемо, як воно є насправді.

Гарно влаштувалися власники та видавці газети „2000”! Створене за часів пана Кучми для обстоювання думки тодішньої влади, нині це видання стало „опозиційним” та „прогресивним”. І це дає непоганий зиск. З одного боку, йде щедре фінансування з-за кордону, від „великого сусіда”, чиїм „рупором” в Україні є ця газета, а з іншого раз по разу знаходяться ті, хто за непогані гроші розміщують в цій „опозиційній пресі” власні „викриття” та звинувачення, замасковані під розслідування тамтешніх журналістів.

Ось і маємо „опозиційну” та „вільну” пресу навіть не з одним, а з двома „цінниками” – один у російських карбованцях, а інший – у доларах.
Немає нічого більш огидного, ніж повія, що удає із себе цнотливу та незайману дівчину. Немає нічого більш огидного, аніж журналісти, котрі удають із себе „шукачів правди” та обстоювачів справедливості, та при цьому готові облити брудом будь-кого та будь-що – аби лише за це сплатили гроші.

5867[1].jpg

13-12-2008 20:28 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1229192892.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua