першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Розруха не в клозетах, а в головах!

12-01-2009 10:16 Україна // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1231748185.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Розруха не в клозетах, а в головах!

В новий рік Україна входить не з оптимістичними показниками і не з позитивними перспективами. Окрім економічної та політичної кризи, країна розпочала рік з «війни» - війни за газ. Сценарій так званої «газової війни» ми котрий рік поспіль спостерігаємо, як його розігрують під час новорічних свят. Російська сторона розпочала з погроз та показового закручення газового крану. Українська сторона відреагувала на це спільною заявою Президента та Прем’єра. Інших послідовних дій щодо даної проблеми поки що не приймається. Зараз в українській владі «зимова сплячка», реагувати на ці проблеми нікому. Уся вертикаль влади на святкових канікулах, які ще не скоро закінчаться. Функціонування державного апарату завмерло майже на місяць.

Хто де… Хтось катається на лижах в Альпах, хтось на Гаваях, а кого «торкнулась» економічна криза - в українських Карпатах. Зараз політикам не до проблем, зараз відпочинок та свята, іншим вони себе не обтяжують. Для чого псувати настрій під час канікул якимись кризами і проблемами?

Хтось із них бачить наслідки кризи? На роботі не скорочують, їсти на святковому столі є що, на роботу їздять не в громадському транспорті, в якому така тиснява в час-пік, що ледь живим з нього виповзаєш, а на власних авто. На відміну від пересічних українців ресурс на святкові подарунки у них є. Для чого питається щось робити, боротися із кризою, вирішувати газові проблеми? Криза та проблеми стосуються не їх, вони стосуються нас – громадян.

Переглядаючи один із своїх улюблених фільмів – «Собаче серце», почув відповідь (для себе)щодо тодішньої розрухи, яка відповідає і сучасній кризі в нашій державі. На слова Борменталя, який коментуючи становище в країні пояснює його розрухою, професор Преображенський відповідає:

(уривки згідно оригіналу - роману М. Булгакова «Собаче серце»)

«…Разруха это – мираж, дым, фикция. - Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма,которая выбила все стекла, потушила все лампы? Да ее вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом? Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнется разруха.Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Значит, когда эти баритоны кричат "бей разруху!" - я смеюсь. Клянусь вам, мне смешно! Это означает, что каждый из них должен лупить себя по затылку!И вот, когда он вылупит из себя всякие галлюцинации и займется чисткой сараев - прямым своим делом, - разруха исчезнет сама собой. Двум богам служить нельзя! Невозможно в одно и то же время подметать трамвайные пути и устраивать судьбы каких-то испанских оборванцев! Это никому не удается, доктор, и тем более - людям, которые,вообще отстав в развитии от европейцев лет на 200, до сих пор еще не совсем уверенно застегивают свои собственные штаны!»

Для чого вигадувати якісь складні парадигми, вибудовувати метафізичні концепції та шукати сучасного підходу? Невже в українській та світовій історії мало складних - кризових прикладів та часів депресій? Важко проаналізувати минуле, порівняти його з сучасним та прийняти заходів. Нічого нового вигадувати не потрібно, адже все нове – це забуте старе, тільки це старе слід ставити на новий лад. Щоб криза не проявлялась в таких наслідках, які ми зараз бачимо, потрібно було вчасно реагувати миттєвими антикризовими заходами, а не флегматично стверджувати – криза… Тим, що більше разів вимовиш це слово, проблеми не вирішаться. Чим більше часу проходить, тим більше ускладнюється становище. Невже політикам складно виконувати те, що є їхнім обов’язком, за що вони несуть відповідальність? Лиш пряма дія – безпосередня праця кожного, принесе результат і виведе нарешті країну з кризи. Українські громадяни (не тільки ті, які позбавились роботи) хочуть працювати і змінювати щось у своєму житті та житті своєї країни. Але їхнє бажання залежить від волі чиновників та всієї політичної системи, яка зараз перебуває в атрофованому стані. Криза в своїй переважній більшості не в економіці – вона в головах українських політиків. Їм слід прислухатись до порад Ф.Ф. Преображенського і розпочати вибивання її зі своєї голови. Правий також Філіп Філіпович щодо розподілення праці: кожен має виконувати те, на що він здатен, що у нього краще виходить. Для того, щоб державна інфраструктура нормально працювала, потрібно, щоб кожен виконував саме те, що він краще за все вміє робити. Тоді буде результат, який даватиме позитивні наслідки.

«Конечно, если бы я начал прыгать по заседаниям, и распевать целый день, как соловей, вместо того, чтобы заниматься прямым своим делом, я бы никуда не поспел. Я сторонник разделения труда. В Большом пусть поют, а я буду оперировать. Вот и хорошо. И никаких разрух...»


12-01-2009 10:16 Україна // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1231748185.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua