першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Що кажуть товариші з масовки "Тараса Бульби"

04-06-2009 18:56 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1244130976.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Лист надіслав один із масовки, якій Бровко платив усього 40 гривень за день - Славко Полятинчук, до речі автор кількох талановитих гумористичних збірок. Він і по фільму пройшовся з гумором, бо плакати козаки не вміли. За його словами, негативне враження від фільму мають й інші кам'янчани з "бульбівської" масовки. І запитують: чи не краще було Богдану Ступці відмовитися від пропозиції знятися в цій стрічці?!

Доки ж будуть антиукраїнські проекти творитися на українській землі, причому з допомогою обдурених українців?!

Нижче - текст Славка Полятинчука.
Тарас Бульба

( за новітньою версією )





І схопили ляхи Тараса.

І прив’язали міцно до дерева…

І підпалили.

А самі стали дивитись…



І розгорівся вогонь.

Все вище та вище язики полум’я.

« Ну все – скреготнув зубами Бульба, – це кінець… ».



Кінець йому…

Кінець всьому…

І кінець усій повісті Гоголя , про героїчну боротьбу козаків. І лівобережних. І правобережних.

І пожалкував Тарас, що ось, саме так помирає…

І гукнув:

- Прощавай, моя доле козацька !!!

- Прощавайте всі !!!

- Прощавайте і ви мій Гоголю, Миколо Васильовичу, дорогенький !



Метнув погляд на берег Дністра … І побачив своїх козаків, які швидко, стежкою, добрались до води, і кидались з кіньми у річку, щоб перебратись на протилежний берег.

Хотілось крикнуть їм : Рятуйте !!!

Та не приведи боже, щоби всі, які тут стоять єретики, почули, нечестивці, як мучиться християнин. Не промовлю жодного такого слова.

І гукнув він тоді, голосно… Мовою, якою писав сам Гоголь:

-Таваріщі !!!

Та не здригнувся жоден козак…І не кинувся його рятувати…

« Вот что такоє - руская душа » - подумав по-гоголівськи Тарас.



Невже він, козацький полковник, перетвориться на попіл ?





І напружив тоді він м’язи…

І рванув ланцюги з усієї сили.

Та міцно зв’язали ляхи завзятого ватажка.

І вирвався крик з його грудей. Тією ж мовою… Якою писав сам Гоголь:

- Скажу вам, таваріщі,

Что только в руской зємлє,

Ѓсть таваріщі, каториє,

Всєм таваріщам – таваріщі !!!





Що думали в цей час козаки? Достенеменно, цього ніхто вже не знає…

І тепер … Згине, він Бульба на вогні… Як булька на воді.

І гукнув він навздогін черговий раз :

- А єщьо, скажу вам, таваріщі,

Что єсть среді нас,

І такіє таваріщі,

Каториє нам совсєм не таваріщі..!!!





В той час козаки з кіньми, вже пливли впоперек річки. Рядочком.

Вісім козаків. І вісім коней.



Та раптом кінь, що плив останнім, і мав не звичне, як для коня ім’я Васілій Івановіч, смикнувся і заборсався у воді.

« Мабуть поранений » - захвилювався палаючий Тарас.

Кінь ще гордо підійняв голову над хвилями, і не відчувши землі під ногами, заіржав.

Тарасові, якому припікало, здалось в цю мить, що він розбірливо почув, останні слова коня :

« Пусть стоіт во вєкі – вєков і колосітся, руская земля!!! »

А коли остання хвиля бурхливо накотилась на його кінську голову, додав :

- Врьошь… нє возьмьошь! - і пірнув під воду.





Провів Тарас поглядом утікаючих - вісім козаків та сім коней, і зазначив:

- Не кожен кінь допливе до середини Дністра…



- Прощайте, таваріщі!!! – кричав він їм зверху,

- Нє забивайтє слєдующєє:



1. Чітайтє класіков.

2. Вспомінайтє мєня.

3. Помнітє, что найважнєйшім із іскуств, являєтся кіно…

і - 4. Обязатєльно старайтесь, помолітся пєрєд сном.



-Только тогда, нічєго, нє побоітся козак.





-Зачекайте !!! – кричав він їм зверху, - У Андрія мого, від панночки, народився син. Це мій онук.

Наступної весни повертайтесь сюди знову. Та добренько погуляйте.

Знайдіть внучка. Заберіть на Січ. І в честь мою назвіть Тарасом.

Та здається мені друзі, що Гоголь назвав мене, трохи по бєларуські -Бульбою.

- Так вот скажу вам таваріщі. Внучка воспітайтє в канонічєской вєрє.

І назовітє єго правільно, как в руской зємлє – Картошкой.

-Внучьок!!! Слишишь лі ти мєня?

І рознеслось ехо по Дністру.

І відгукнулось могутнім голосом Тараса Картошки: - Слишу!!!

І покотились сльози щастя по обличю дідуся Бульби.

І прозвучало з його вуст пророцтво:



-Уже і тєпєрь, чуют дальніє і блізкіє народи:

1. Бєларусь,

2. Молдовская пріднєстровская республіка,

3. Абхазія і Южная Осєтія, і мукачєвскій район Закарпатской області, …

…что поднімаєтся із руской землі, новий козак - Тарас Картошка.

І нє будєт, ні в бліжнєм, ні в дальнєм зарубєжьє сіли, которая би нє покорілась єму!





І так сказав це, Тарас Бульба, що аж сам налякався.

І налякались ляхи, що підпалили його.

І почали вони тікати.

І бігли до самого німецького кордону.

А далі їх німці не пустили, бо не було у них відповідних документів.



А тим часом полум’я спалахнуло.

І Тарас Бульба згорів…

04-06-2009 18:56 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1244130976.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua