першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Ломом «Дніпропетровського синдрому»?

11-08-2009 23:31 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1250022717.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Поширена думка, що створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

(ОСББ) оберігає прибудинкові території, горища та підвали від ласих поглядів різноманітних „приватизаторів". Чи це насправді так?

Певний час у полоні таких самозаспокійливих ілюзій перебували й мешканці мого будинку №5 по вулиці Паризької Комуни в селищі міського типу Коцюбинське (три кілометри від київської станції метро „Академмістечко").

Перебували, доки в лютому 2008 р. отримали лист від комерційного банку „Данієль", де чорним по білому було сказано: все підвальне приміщення площею 1107,2 кв. м, включаючи й насосну станцію(І), передано банку фізичною особою, паном Дем'янен-ком із Житомирщини, як заставу за одержаний кредит — 10 мільйонів гривень.

Як з'ясувалося згодом, виконавчий комітет Коцюбинської селищної Ради низкою своїх рішень у 2007 році видав свідоцтво про право власності вищезгаданій особі. Це сталося через рік після того, як будинок перейшов на баланс ОСББ, і через 2 роки після здачі об'єкта! Звичайно ж, ніхто з жителів будинку й гадки не мав про те, чим тихцем займається виконком.

Підставою ж для такої передачі виконком у своїх рішеннях назвав договір про інвестування у будівництво підвалу від 2003 року, що начебто був укладений поміж отим паном з Білокоровичів Житомирської області та компанією-забудовником „УкрАзіабуд".

Утім, як з'ясувалося пізніше, оригіналу договору до селищної Ради насправді не надходило. Виконавчий орган, ухвалюючи такі матеріально вагомі рішення, задовольнився лише ксерокопією документа.

Так, посадові особи компанії-забудовника офіційно підтвердили, що підвальне приміщення не відчужувалося, грошові кошти окремо на нього не залучались; а в свідченнях прокуратурі не визнають справжність своїх підписів на так званому „договорі", ксерокопією якого оперує селищна Рада.

Варто також зауважити, що виконком проявив дивну невибагливість у питаннях процедури, і в обхід чинних нормативних актів забув затребувати від „нового власника" його ідентифікаційний код.

Рейдери, очевидно, діяли похапцем, тому залишили ще багатенько приводів для незручних запитань з боку правоохоронців.

Зокрема, в справжніх договорах про інвестування, що укладалися поміж компанією-забудовником та інвесторами в 2003 році (в тому числі й пізніше підписання фальшивки), зазначалася будівельна адреса будинку (об'єкт №14), а в сумнівному „договорі" -теперішня, поштова, яку в 2003 році ніхто не міг знати. Бо вона просто ще не була на той час йому присвоєна.

Бажання заволодіти територією було настільки сильне, що вони з поспіху забули змінити архітектурний план будинку. Тому, відповідно до висновку державного Інституту „УКРДНІПРОЦИВШСІЛЬБУД" підвальне приміщення будівлі все ще призначене лише для розведення та обслуговування інженерних мереж та облаштування комор мешканців. За чинним архітектурним планом воно є спільною власністю всіх його мешканців, і не може бути виділене у приватну власність.

Не зайвим буде також згадати, що фігурує в справі ще й пан Дудкін. Це саме він отримав кредит на суму в 10 мільйонів гривень від банку „Данієль", і саме за цим кредитом підвал будинку №5 по вулиці Паризької Комуни виступив заставою. Так от, ця особа, фінансовим поручителем якої виступив пригрітий Коцюбинською селищною радою Дем'яненко, вже сидить у СІЗО й дає свідчення по кримінальній справі, заведеній проти нього Печорськими РВВС м. Києва за підробку документів платоспроможності, тобто за шахрайство при отриманні кредиту від банку „Данієль".

Попри все це, в судах, куди звернулось керівництво ОСББ, виконком чомусь захищає інтереси мешканця села Білокоровичі (якого, щоправда, за місцем реєстрації не бачили вже 10 років), і продовжує наполягати на законності своїх рішень.

Ми звернулися в прокуратуру Ірпеня. Звідти через півроку нагадувань надіслали матеріали перевірки в РВВС Ірпеня, де рік ними ніхто не займається. Працівники відділку заявляють, що матеріали у справі кудись поділися, і вони їх не можуть знайти!

Служителі Феміди першої та апеляційної інстанцій в своїх ухвалах написали, що підвал належить громадянину з Житомирської області, оскільки... так вирішив виконком селищної Ради.

І ані слова про обгрунтованість цього рішення, про справжність чи несправжність договору. Суди чомусь відмовили нам у праві викликати важливих свідків — посадовців компанії „Укр-Азіабуд", „підписи" яких стоять під фальшивкою.

Попереду Верховний Суд.

Але ми звернулися й до керівників МВС, ГПУ та СБУ з проханням дати правову оцінку діям членів Коцюбинського виконкому (і особисто його голови Вадима Садовського), суддів, а також ірпінських міліціонерів; та вжити заходів відповідно до законодавства.

Терпець мешканців будинку вже давно уривається. 24 липня, в робочий день, понад 70 чоловік намагалися зустрітися із селищним головою Коцюбинського Вадимом Садовським, щоб пояснив, на яких підставах селищна Рада відібрала підвальне приміщення, мер пішов у відпустку напередодні мітингу-пікету.

До людей вийшов його заступник Василь Концеба і сказав, що скасовувати свої рішення виконком не збирається, а мешканці можуть продовжувати судитися з селищною Радою, якщо захочуть.

Така позиція представника місцевої влади викликала шквал обурення. Заступник селищного голови тим часом швиденько повернувся в приміщення селищної Ради.

Завершилася акція тим, що ми вкотре передали петицію з вимогою скасувати незаконні рішення виконкому і повернути нам спільну власність — підвал.

А вже в ніч на 28 липня стало зрозуміло, що мітинг таки зачепив декого за живе. О третій ночі двоє чоловіків міцної статури, озброєних ломами, нахабно і ні від кого не ховаючись, пошкодили ворота, що ведуть у двір будинку, та розбили дві відеокамери стеження, (останні кадри вже відправлено в міліцію). Після такого натяку мої сусіди вже з острахом виходять з оселі.

Утім, найгірше може трапитися попереду. Незаконне привласнення рейдерською групою підвального (технічного) приміщення, де проходять усі комунікації нашого будинку, унеможливить їхнє нормальне планове обслуговування та оперативне реагування на непередбачені аварії. Тоді в Коцюбинському цілком ймовірною стане трагедія на кшталт дніпропетровської чи євпаторійської.

І наш випадок непоодинокий. Радше навпаки - він ілюстративний. Тільки лінивий політик сьогодні не говорить про необхідність підтримки ОСББ, а в реальності все кардинально інакше. Практично по всій території України місцеві ради „плутають" чуже зі своїм. До рук спритних ділків переходять підвали та горища. Якщо тенденція зберігатиметься, то невдовзі на приватизацію підуть ліфтові шахти.

Тож наостанок від імені моїх сусідів пораджу тим, кого ще не обікрали, цікавитися діяльністю місцевої влади, щоб уникннути неприємних наслідків.

Микола ЄРЕМЕНКО,

голова ініиіативної групи мешканців

будинку № 5 по вулиці Паризької Комуни

(смт Коцюбинське).

47290.jpg
m-00022796-a-00004592.jpg

11-08-2009 23:31 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1250022717.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua