першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

запрошуємо до корпусу волонтерів для сільських громад!

14-12-2009 21:33 Хмельниччина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1260819233.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

«Хто не знає мети, той не може знайти дороги» (Клич січових стрільців)


Хмельницька обласна громадська організація Фонд «Стара Волинь», що знаходиться в селищі Гриців на Шепетівщині, зібрала активістів з української глибинки та патріотів села в своєрідну дворічну школу, яку назвали «Корпус волонтерів для сільських громад України». Ідею виносила й народила президент Фонду «Стара Волинь» Наталія Гнатюк, мешканка Грицева. Не сама, з односельцями Михайлом Ганабою, Валентиною Гуменною, Оленою Нечипоренко, Юрієм Каплуном, з волонтером Корпусу Миру США Андреа Мейсон, та іншими однодумцями. Цим людям зовсім небайдуже, що буде з українським селом. Бо який такий розвиток його нині відбувається?! «Село спивається, село вимирає», - тільки й чути там і сям. Свого часу Наталя працювала селищним головою Грицева.
Пряма мова
"Працювати сільським головою завжди було важко - бо це робота з людьми і треба бути не просто на посаді, а бути прикладом. Десять років тому сільські голови і не мріяли про комп’ютер і не мали можливостей і знань, щоб отримувати допомогу з міжнародних фондів. Тепер це реальність і наші Волонтери - це перші помічники сільських голів в освоєнні нових технологій і нових підходів до розвитку громади.
Разом з тим, ніхто не знімає з голів відповідальності за моральний стан громади. Адже від лідерів залежить якого матеріального і морального рівня досягне громада. Якщо село спивається, то це тільки тому, що в громаді відсутні "здорові сили", або вони дуже слабкі, щоб здолати недугу. І тут Волонтер може допомогти своїм прикладом впроваджуючи здоровий спосіб життя.
Але ще раз хочу наголосити: Волонтери - помічники, вони покликані не виконувати чиїсь "забаганки" чи "латати дири" а допомагати в активізації громади і мобілізації внутрішніх ресурсів. З досвіду стверджую, реально допомогти можна тільки тим громадам і тим сільським лідерам, які прагнуть змін і готові, насамперед змінюватися самі і нести позитивні зміни в свої громади. Ми щиро поділимося усіма знаннями і практичними досягненнями. Головне - бажання громади і постійна кропітка праця."
Мешканці сіл, які більше не хочуть миритися з пияцтвом, занепадом, вирішили творити альтернативу так званим генделикам. Де – спортмайданчик, де центр здоров’я з фітобаром, де спілку за чистоту довкілля, де - дитячий дворик безпечного дозвілля… Там гуртом будуть розчищати та впорядковувати цілюще джерело та парк-пам’ятку природи, там приведуть до пуття центр села, там організують службу надання побутових послуг.

Український «козир»
У кожну з таких громад уже приїхав добровільний помічник – волонтер від згаданого Корпусу. Саме він має відшукати справжніх лідерів громади та об’єднати активістів. Ця людина неодмінно має бути патріотом села. Таких шукали, всюди зокрема, й через служби зайнятості, розповів Михайло Ганаба, котрий є директором цього проекту. Хоч волонтерство в усьому світі є неоплачуваною роботою, добровольцям відшкодовують витрати на діяльність. Звідки кошти? Спочатку підтримало ідею посольство Нідерландів в Україні, а починаючи з 2009 року основним партнером проекту є Агентство США з міжнародного розвитку USAID. Від претендентів у Волонтери вимагається вести здоровий спосіб життя, за віком, бути старшими 21 року та, звичайно ж, переїхати в сільську місцевість щонайменше на два роки. Волонтери групи №1 пройшли відбір, інтерв’ювання, двотижневе навчання, і вже з літа – в бою за світле завтра села. Усього їх 30. Більшість працює на півночі Хмельниччини. Є на Дніпропетровщині й на Львівщині. Корпус «озброїв» своїх «бійців» ноутбуками та мобільними телефонами. Відтак, вони створюють у своїх селах інформаційні центри, щоб з допомогою Інтернету отримувати необхідну для громади інформацію. До прикладу, про те, де можна знайти фінансування для реалізації ініціатив та вирішення гострих проблем. Адже дотаційних сільрад у нас більше, ніж самодостатніх, чекати від них видатків на все – від доріг до енергозберігаючих вікон у громадських приміщеннях – марна справа.

«Блискучий сніг, колючий вітер, Гудуть натягнуті дроти. Шляхів нема, немов хтось витер, і важко проти вітру йти.»,- написав у вірші «В село» поет Михайло Драй-Хмара ще 1925 року. Пройшло майже століття. Багато змінилося?! Скільки ще бездоріжжя та темних вулиць в селах України! Корпус вчить: зміни принесуть у село самі люди. Ось волонтер Грицева Валентина Гуменна та активісти села, які вже створили нову громадську організацію «Альтернатива», вирішили знайти кошти для заміни вікон у сільському профтехучилищі, для чого написали заявку в програму «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Саме базу Грицівського ВПУ-38, до речі, теж партнера проекту, використовує Корпус для своїх навчань.

- Сьогодні єдина «козирна карта» України, - вважає директор проекту, кандидат економічних наук Михайло Ганаба, - це сила громади. Гріх її не використати. Справді, у більшості сіл, куди поїхали волонтери, їм уже вдалося розбудити цю силу. Люди ніби ожили. Їх практично ніколи не питають, чого хочуть вони. Їм частіше кажуть, чого хочуть від них. Перш за все: проголосуйте за мене, такого красивого! А нова людина з невідомим раніше селянам титулом «волонтер» запитує їх саме про їх потреби. Зібравшися разом, люди долучаються до стратегічного планування розвитку своєї громади, визначають, що найбільше їй потрібне на даному етапі. Оцінюють наявні ресурси: це можна зробити руками громади, а тут слід пошукати додаткових коштів. Від малої справи вони підуть далі – до великих.

Де береться перспектива
Олександра Сухоцька стала волонтером у Красносілці. Галина Миропольська, Наталя Богачова та підприємець Олег Гуменюк першими порозумілися зі своїм волонтером. Воно й не дивно, бо зовсім недавно їх згуртувала спільна справа – проведення газу до села. Газова труба була буквально за найближчим горбом, у такому близькому райцентрі, а в селі газу катма. Ініціатори зуміли переконати громаду – і буквально за два з половиною місяці мережі вже були й у селі. Усі земляні роботи виконали власноруч. Щоправда, саме підключення громада отримала не зразу, довелося долати бюрократичні перепони і навіть заявити, що вся громада на вибори не піде. Нині красносілчани вважають, що їх мале село, де немає ні сільради, ні пошти, лише клуб та ФАП, перспективне. І жити в ньому буде ще краще, бо люди зрозуміли: усе залежить від них самих. У Красносілці прижилися традиції толоки на ремонті доріг, прибиранні кладовища. Було в селі колись дві чи три криниці – тепер аж 56. Чого ж іще хоче ця громада? Намірилися збудувати стадіон. Люди не пошкодували власних городів, віддали частину землі. Бо молоді в селі багато, а зайняти її нічим. «Нам допоможуть підприємці Володимир Козак, Василь Шуляк, - каже Олег Гуменюк. – Вони повсякчас причетні до справ громади, Василь будує зараз капличку, Володимир узявся за церкву». «Ми дуже вдячні Тетяні Василик з компанії «Сварог»,- додає Олександра, - це вона надала нам інформацію про «Корпус Волонтерів», де ми пройшли відбір, навчання, пишемо проект і надіємось, що отримаємо для реалізації нашої мети вісім тисяч гривень. Хоч це небагато, та маємо й власні ресурси». А відкриття нового стадіону активістки пообіцяли зробити справжнім святом. Усі вони співають у народному колективі «Вербиченька», щороку організовують такі гуляння на Івана Купала, Різдво, що до Красносілки з’їжджаються навіть із міста.

Цікаво буде згодом побувати у кожному з цих сіл, побачити зміни. У Новичах – шкільний спортмайданчик, у Лозичному – міні-парк, у Новоселиці - впорядковане сміттєзвалище, в Березові- краєзнавчий музей, у Калинах – впорядкований центр села, у Волоському- освітлені вулиці…
Здавалося б, майже все це мала б забезпечити влада. Її прямий обов’язок – створювати належні умови людям. Проте більш вагомим результатом є зміни в свідомості селян. Вони стають іншими - і вже не бажають миритися з хитрими ділками, які за безцінь забирають у них молоко, не підпишуть облудні договори оренди паїв, не сидітимуть дома в холодку, коли вся громада толокою ремонтуватиме дорогу…

З листа
«Шановні колеги! Вітаючи вас з міжнародним днем волонтера, маю надію, що завдяки вашій роботі, реалізації нових проектів у співпраці з місцевими громадами й громадськими організаціями, села зможуть отримати новий поступ, оживуть та будуть відроджуватися. А за ними розквітне і вся Україна.» (Олег Венгер, голова громадської організації «Інститут сталого розвитку Дніпропетровського регіону».

Кожний проект, однак, має початок і кінець. Ініціатори його мають наміри поширити своє починання ще й на східну Україну, де також працюватимуть волонтери. Та вже сьогодні звучать думки, що Корпус волонтерів повинен стати державною програмою, яка охопить кожну область. Хоч запізно, нехай цим влада виправляє власні помилки, загладжує свою вину перед селом за оголошений і не реалізований Рік села, за обіцянки, яким уже немає ліку.

Шановні друзі! Зголошуйтеся на адресу директора проекту Ganabam@ukr.net

14-12-2009 21:33 Хмельниччина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1260819233.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua