першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Замість пам'яті, лишаємо на цвинтарях сміття

10-04-2010 10:07 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1270883243.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Перед Великоднем "кожна порядна родина" намагається дати лад своїй домівці, а після свята - лад на кладовищі, де поховані рідні і близькі. Настають "гробки" - і зі звичними паскою та писанками все частіше асоціюються штучні квіти, букети й вінки. Масова прихильність українців до цих, доволі сумнівної краси, атрибутів та їхня безумовна шкода для довкілля ― це те, що спонукало розібратися ― чому саме такій оздобі люди надають перевагу та чи є цьому гідна альтернатива.

Великодня пора ― далеко не єдина нагода для використання штучних квітів, однак таке насичення й різноманіття пластмасових барв навряд чи можна спостерігати за інших обставин. Біля кладовищ, на ринках та привокзальних вулицях все аж рябіє від пластмасових букетів, вінків і кошиків - напередодні "гробків". В принципі, людей можна зрозуміти, адже штучні квіти начебто служать довше, не потребують догляду, дешеві, яскраві, а отже навіть здалеку видно буде, що та чи інша могила прибрана-«прикрашена». Але все це так лише на перший погляд.

Яскраво
Передусім, більше пластмаси та менше натуральної зелені й квітів на кладовищах маємо через елементарні лінощі та хворобу нашої доби ― відмовку про брак часу. Справжні рослини дійсно потребують трохи більше уваги й часу.

Але й віднайти на ринку якісь придатні для висадження цієї пори у відкритий ґрунт квіти чи зелень непросто. Принаймні, якщо порівнювати із нав'язливою пропозицією пластмасової флори.
І навіть якщо на ринку, привокзаллі чи біля кладовища й пощастить натрапити на якусь справжню зелень, то, в порівнянні з «довершеністю» пластмаси, вона має не так і багато шансів бути купленою.

Красиво
Надзвичайна концентрованість яскравих барв і їхня неприродня кольоровість убиває всю сумнівну красу такої оздоби. Замість атмосфери спокою та умиротворення, кладовища починають бути подібні на базарні ятки.

Дорогий і модний одяг ще не означає, що він личитиме, а столи, що вгинаються від наїдків, не конче означають, що в домі достаток. Яскраво й кольорово ― ще зовсім не значить гарно і доречно.

Одноразово
Довговічність цієї мертвої флори теж сумнівна, бо «цвітуть» пластмасові квітки максимум рік (значно довше прикрашатимуть надгробки дворічні чи багаторічні рослини).

Під впливом сонця, дощу й вітру в перші ж місяці вони втрачають навіть свою умовну привабливість. Та й «свіженькими» навряд чи гармонійно вписуються в цвинтарний антураж.

Пластмасові квіти ― то, мабуть, виразник темного боку традицій ― коли зовні витримується певний ритуал, але за цим уже зникає первинний зміст.

В даному випадку ― через догляд, оздоблення могили покійника, виказати свою до нього повагу, показати, що пам'ять про нього живе. Пластмасово-паперовий букет, як на мене, ― це радше прояв дуже невеликої поваги або ж повної її відсутності.

Щось подібне на весілля друзів, улюбленому співакові, вчительці чи коханій ніхто б дарувати не додумався (а покійників у народі поважають значно більше за ще живих), то чому ж тим, кого ми й далі любимо, пам'ятаємо і шануємо, дістається пластмаса?

Mертві квіти якось зовсім не асоціюються з ідеєю свята, яке більшість українців збираються відзначати цієї пори. Прихід весни, відродження природи й життя, повернення зі світу мертвих Ісуса Христа...

Саме такої долі для своїх рідних покійників, вочевидь, очікують люди, співаючи разом зі священиками на могилах: «Смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував...». І тому, мабуть, інстинктивно хочеться і логічно було б бачити на могилах живі, а не мертві квіти...

Дешево
Коли шукаєш логічне обґрунтування поширенню штучних квітів, чи не перше, що спадає на думку ― ціновий фактор. Мабуть, це просто дешевше, люди ж у нас не надто заможні, та ще й криза..., тож нічого дивного, що обирають саме цей варіант.

Але якби популярність пластмасових букетів була зумовлена саме дешевизною цього краму, то ціни на них не сягали би 100-гривневої позначки (і це ще не межа).

Одним букетом мало хто себе обмежує, тож навіть коли й купують щось за кілька чи кількадесят гривень, у підсумку все одно вийде сума, достатня для оздоблення могили живими квітами впродовж цілого року, а то й довше... (кущик братиків коштує десь 5 грн, квітучих крокусів ― 25 грн, насіння більшості квітів ― від 1 до 2 грн).

Справедливо буде припустити, що вся цінність пластмасової рослинності не так в грошовій дешевизні, а у тому, що вони так дорого коштують.

Зекономити не намагаються, а навпаки ― чим побільше витратити, аби в такий специфічний спосіб "віддати шану" покійнику. Ну а насправді ж ― просто заради того, аби самому краще виглядати в очах сусідів чи родини.

До речі, подібні підходи можна спостерігати й у багатьох інших сферах. Наприклад, у внутрішньому оздобленні храмів. Мабуть, усвідомивши усю неприродність (чи непристойність) такої краси (яку парафіяни масово, один поперед другого, несли у храми) деякі церковні ієрархи почали застерігати парафіян від дарувавання храмам подібних прикрас.

Бо, скільки б вони не коштували, і як би багато їх не було, вони завжди виглядатимуть дешево.

Любомир Крупницький,вся стаття - тут:
http://zaua.org/pg/article/omelyan/read/20270/Cvyntari_zavaleni_smittam_zi_shtuchnyh_kvitiv_Pro_jestetychni_vpodobanna_ukrajinciv?a_srt=&a_offset=0

10-04-2010 10:07 // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1270883243.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua