першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Вихідні на Київщині: Ржищів на дніпровських кручах

10-06-2010 20:05 Київщина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1276189533.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Довгоочікуване літо принесло з собою яскраве сонце та спекотні дні, і тепер протягом всього тижня всі думки обертаються навколо того, куда б податися на вихідних, аби відпочити від міського галасу та пилу. Кудись, де свіже повітря, затінена прохолода і спокійний плин річки. Всім цим із гостинністю привітає вас Ржищів, що на Київщині, в якому вся краса мальовничої поліської природи поєднується із атмосферою багатого історичного минулого. Громадський Рух «Разом із тобою» запрошує вас до ще одного із прекрасних куточків Київської області – провести перші літні дні в гармонії із природою і поповнити свої знання про історію нашої малої батьківщини.

Невеличке містечко Ржищів, що розташоване на 85 кілометрів південніше Києва, розкинулося на правобережних кручах мальовничого Дніпра, там, де воно глибоко врізається в сушу, а затим круто повертає, оминаючи Іван-гору. У глибину віків сягають першопочатки Ржищева - свідка давніх подій. Тут народжувалися й занепадали різні культури: трипільська, черняхівська, скіфська, Київської Русі та Середньовіччя. В його околицях виявлено залишки п’яти протоміст трипільської культури, а також й залишки інших поселень. Перша писемна згадка про укріплене городище Іван є в Іпатіївському літописі під 1151 роком. Саме через Ржищів пролягав «шлях із варяг у греки», вздовж якого будувались потужні укріплення-городища для захисту купців та торговців від кочівників і розбійників. У княжі часи Ржищеву судилося стати предметом міждинастичних змагань за майно та київський престол. У 1241 році укріплене городище Дніпровської лінії оборони Київської Русі Іван-город був спалений, а Ржище розорено Батиєвою ордою. Двічі ключову роль в історії України відіграло розташування міста під час Великої Вітчизняної війни. У перший її рік ржищівська переправа через Дніпро дозволила радянським військам уникнути "котла", на кшталт сталінградського. У вересні ж 1943-го Ржищів був правим крилом славнозвісного Букринського плацдарму - одного із шедеврів військових наступальних операцій часів Другої Світової війни. Ржищівська земля народила багатьох видатних людей, які своєю відданістю до рідного краю славили Україну – О.Ган, М.Шмушкевича, Л.Костенко. Тут бували декабрист Петро Бестужев-Рюмін і видатний єврейський письменник Шолом Алейхем, творили художники Володимир Сидорук, Іван Задорожній та інші.

Річка Леглич своєрідно розділяє місто на дві половини. Кажуть люди, що вода тут раніше була настільки чиста, що можна було лягти лицем вниз та напитись цілющої води – « ляг лич », то, мабуть, і назвали цю річку так само. Вона робить півколо і впадає в Дніпро, підкреслюючи неповторну красу міста. Краса ржищівських берегів та долин, живодайність джерел та цілюща вода, а також багаті на чорнозем ґрунти приваблювала людей здавна, адже оселились вони тут, як свідчать археологи, ще з часів раннього неоліту. Чудові краєвиди дніпровських берегів, цілющі джерела, сприятливі кліматичні умови, наявність численних пам’яток історії та культури, багаті перспективи розвитку культурної та оздоровчої сфери роблять Ржищів привабливим для відпочинку та сільського зеленого туризму.

Цього року місто святкує 110-у річницю відкриття археологом Вікентієм Хвойкою Трипільської культури на Київщині. У місті розташовані музеї Трипільської культури та заслуженого художника України Володимира Сидорука. Музей Трипільської культури - свідчення прадавньої історії українців та місце паломництва науковців, істориків і, звісно, туристів. За бажанням, гості міста можуть взяти участь у розкопках, які ведуться науковцями поблизу міста або придбати горщики та символи родючості далекої доби неоліту, виготовлені митцями Ржищевщіни за ескізами та рештками оригіналів. Туристи можуть познайомитися з матеріальними та духовними здобутками прадавніх цивілізацій часів Трипільської пори, епох бронзи, заліза та Київської Русі.

Для любителів водного туризму до послуг акваторія Дніпра з мальовничими островами, незайманими плавнями та розмаїттям флори й фауни. Вибір засобу для пересування Канівським водосховищем залишиться за туристом та залежатиме лише від уяви, бажання та наявних можливостей. Яхту, глісер або водний мотоцикл від "Бомбард'є" можна замовити у будь-якому київському яхт-клубі, моторний або весельний човен, вітрильне суденце можна орендувати безпосередньо у тихій затоці Ржищева. Єдине, про що не можливо буде домовитися - про погодні умови.

Гарна компанія, човен, вудочки та намет надовго знімуть напруження від важкого робочого тижня. Для привередливих туристів місцеві рибалки спорудили навіть сауну на одному з островів. Якщо ж острівний пейзаж набридне, можна переміститися на схід і потрапити на Острів Відьом, де за старими повір'ями збираються відьми та живляться енергією природи, або відвідати стару Гусинівецьку церкву, яка також розміщена на острові.

До речі, навколо історії цієї церкви точаться дискусії між вченими та краєзнавцями. Одні стверджують, що церква була збудована ще за козацької доби і згодом була прикрашена фресками самого Реріха, інші заперечують ці факти та датують час закладення фундаменту храму ХІХ століттям. Правдивий факт - за часів "розвинутого соціалізму" вона була частково зруйнована, а згодом, після створення штучного водосховища, затоплена. Наукові дискусії та місце розташування надають цьому туристичному об'єкту додаткової пікантності, а проект, який протягом 5 років за підтримки місцевої влади та Української православної церкви Московського патріархату перетворить руїни на діючий чоловічий монастир, створить унікальний осередок релігійного туризму.

Для любителів українського етносу та фольклору у Ржищеві цілорічно проводяться різноманітні фестивалі та народні свята. На одному з таких фестивалів під назвою "Ржищівський вінок" вдалося побувати автору цих рядків. Не випадково організатори святкового дійства обрали датою його проведення 6 липня - дня злиття християнських та язичницьких традицій. Народне свято Івана Купала (Купайла) припадає на 7 липня, коли, як вважали наші пращури, "сонце купається у воді". Це - час найбільшої активності денного світила, тому вода й вогонь - основні атрибути язичницького свята.

Місцеве населення з притаманною українцям гостинністю приймає у своїх оселях усіх бажаючих відвідати Ржищівський край. Тут створюються нові осередки сільського зеленого туризму. У наметах, українських хатах, котеджах або просто неба туристи можуть і зустріти світанок, і скуштувати традиційних національних страв, і вдало порибалити та відпочити.

Тож, якщо ви ще не вирішили куди податися на вихідні - відвідайте Ржищів.

x2a.jpg

10-06-2010 20:05 Київщина // URL: http://maidan.org.ua/static/narnews/1276189533.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua