першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Пояснення Правління Сілки Української Молоді

21-01-2010 11:43 // Протест // URL: http://maidan.org.ua/static/narnewslviv/1264067010.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

ПОЯСНЕННЯ до опублікованої на сайті „СУМ в Україні” www.cym.org/UA/ заяви "Становище СУМ в Україні щодо діяльності провокативних організацій під абревіатурою СУМ".

Правління Сілки Української Молоді (СУМ) сприйняло цю заяву, як чергову провокацію проти нашої організації. Нагадаємо, що в 2005 році у наслідок подібної провокації керівники СУМ викликалися в Службу безпеки України (СБУ) для пояснень. Тому, зараз Правління Спілки Української Молоді надіслало відповідь керівництву „СУМ в Україні”, в якому доводило безпідставність усіх звинувачень на адресу нашої організації. У листі Голови КУ „СУМ в Україні” Нелі Лавріненко (датований 24 грудня 2009 року), надісланому на електронну адресу нашої організації говориться, що це непорозуміння. У листі зокрема говориться:

"Залишаючись прихильником конструктивного діалогу, СУМ в Україні все ж вважає за доцільне відсторонитися від ототожнення її структур з діяльністю схожої за назвою громадської організації.

У зв’язку з цим і була прийнята заява про «Становище Спілки…».СУМ в Україні підтримує позицію авторів звернення до нашої організації, щодо поза політичного статусу та наголошує, що інформацію стосовно можливої підтримки того чи іншого кандидата організацією, яка має назву «СУМ», було взято з відкритих джерел, зокрема з повідомлення Інтернет-ресурсу «Е-пошта» http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_091205_CanadaUS.html#ct0

Незважаючи на грубий тон та образливий характер заяви про „Становище Спілки…” щодо нашої організації, ми готові вважати це непорозумінням. Хоча, щоб робити такі важливі заяви, потрібно б було мати більш вагомі аргументи, ніж ті на які посилається Голова КУ „СУМ в Україні” Неля Лавріненко. Бо одразу виникають питання – то де ж ті „декларації”, а? Й чи розуміє „СУМ в Україні” різницю між значеннями слів „очорнення” та „критики”? Нам приємно, що „СУМ в Україні” підтримує нашу позицію, "щодо поза політичного статусу…". Ми теж залишаємось прихильниками конструктивного діалогу. Спроби діалогу між нашими організаціями вже були, але вони закінчувалися невдало через упереджену позицію попередніх керівників „СУМ в Україні”.

У зв'язку з тим, що заява про „Становище Спілки…” набула широкого розголосу в Україні та діаспорі, Правління СУМ пояснює свою позицію та спростовує домисли та неправдиві свідчення стосовно нашої організації.

Почнемо з того, що в Україні існує всього дві Всеукраїнські молодіжні громадські організації з подібною назвою та абревіатурою „СУМ” і „СУМ в Україні” зареєстрованих у Міністерстві юстиції України, а не як заявляє у своїй заяві керівництво „СУМ в Україні”: "Разом з тим в Україні створювалося ряд регіональних організацій, які не координуючи свою діяльність з світовим СУМом…". Чому ми не координуємо свою діяльність з світовим СУМом? Наша організація є юридичною особою і дотримується законодавчих норм України та Статуту СУМ, згідно якого координація нашої діяльності із будь якими організаціями відбувається за рішенням керівних органів СУМ. Ми готові до співпраці із світовим СУМом, але на рівноправній та взаємовигідній основі.

Керівництво „СУМ в Україні” у своїй заяві „попереджає” нас: "їхнє використання символіки світового СУМу є протизаконне й несе за собою юридичну відповідальність". Але ж такими наглими твердженнями можна дійти й до „попередження” стосовно використання нами абревіатури „СУМ” та назви „Спілка Української Молоді”! Перепрошуємо, а хіба юридично діяльність світового СУМу вже поширюється й на територію України? Тож, нагадаємо, що Спілка Української Молоді (Голова Олександр Задорожний) зареєстрована Міністерством юстиції України 21 липня 1992 року; а „Спілка Української Молоді в Україні” (Голова Неля Лавріненко) зареєстрована Міністерством юстиції України тільки 19 вересня 1996 року. Тобто, наша організація більш, як на чотири роки раніше була зареєстрована під назвою „Спілка Української Молоді”. Навіть, згадувана керівництвом „СУМ в Україні”, наша „Київська міська організація Спілки Української Молоді" (КМО СУМ), була зареєстрована раніше – 25 червня 1993 р. Тому, дивує, кому ж це так потрібні ці публічні „дискусії” чи навіть сварки, або ж, не доведи Боже, юридичні конфлікти між ідеологічно спорідненими (хотілося б вірити) молодіжними організаціями? Зараз можемо запевнити, що не нам!

Особливо нас здивувало звинувачення керівництва „СУМ в Україні”, що ми "в своїй організаційній діяльності приписували собі сторінки історії як світового СУМу так і СУМу в Україні". Керівництво „СУМ в Україні” стверджує, що мов тільки вони є спадкоємцями традицій Спілки Української Молоді, яка була створена у Києві в 1925 році, а наша організація мов є провокативною. На чому ж базуються їхні твердження і претензії – нам незрозуміло. З початку Спілка Української Молоді була підпільною організацією яка не мала юридичного статусу, а її діяльність виявилася на судовому процесі (відбувся в Харкові у 1930 році) над Спілкою Визволення України (СВУ). Тому, говорити про якесь законне, успадковане право на продовження традицій керівництву "СУМ в Україні" принаймні не коректно. Історія СУМ, яка написана у діаспорі без доступу до архівів в Україні, вже давно вимагає переосмислення. Матеріали судової справи СВУ, що знаходяться в архіві СБУ дають можливість це зробити.

Першими, хто заявив про продовження справи і традиції СУМ ліквідованої на судовому процесі в Харкові, була українська молодь на Далекому Сході. У 1935 році, після злиття Союзу Української Молоді й Організації Української Молоді „Зелений Клин”, які діяли на еміграції в місті Харбін, було створено організацію з назвою „Спілка Української Молоді в Манчжу-Ді-Го”. Метою СУМ в Манчжу-Ді-Го було стати центром притягання всіх молодих українських сил на Сході для боротьби за національно-державне визволення української нації, за визволення Зеленого Клину від московського панування. СУМ в Манчжу-Ді-Го видавав друкований орган для далекосхідної молоді під назвою „Молодий Українець”, у якому популяризував український визвольний рух серед місцевого українського населення. Виховував своїх членів в дусі української національно-державницької ідеї. Підтримував тісні зв’язки з організаціями української молоді в інших країнах. Діяльність Спілки Української Молоді в Манчжу-Ді-Го, припинилась тільки в 1945 році після окупації Харбіну радянськими військами. З не зрозумілих нам причин керівництво „СУМ в Україні” всіляко замовчує цей факт відновлення СУМ на еміграції в 1935 році в Харбіні і розпочинає його тільки з 1946 року створенням „СУМ в Німеччині”. Таким чином, керівництво „СУМ в Україні”, викреслює десятирічний етап діяльності СУМ та суттєво спотворює його історію.

Ще більш значні фальсифікації керівники "СУМ в Україні" роблять по відношенню до відродження СУМ в 1989 році, до якого їхня організація немає жодного відношення! 17 червня 1989 року в Харкові було створено ініціативну групу по відродженню Спілки Української Молоді. З цього приводу була написана відозва, широко розповсюджена в Україні. Крім того, відозва була надіслана до Світового Конгресу Вільних Українців та Центральної Управи СУМ закордоном. Літом 1989 року в журналі „Авангард” [Відозва.// Авангард.-весна 1989.ч.1(196).- с.81.], що видавався Центральною Управою СУМ за кордоном, вміщено текст „Відозви”. У „Відозві” говорилося: "Членом СУМ може стати кожна молода людина, котра уболіває за долю рідного народу і бажає його культурно-духовного оновлення. Із свого боку заявляємо, що платформою нашої діяльності залишаються принципи та ідеали СУМ двадцятих". Харківська крайова організація СУМ юридично зареєстрована і є складовою частиною нашої Всеукраїнської молодіжної громадської організації СУМ зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21 липня 1992 року. Тобто, наша організація першою в Україні 17 червня 1989 року заявила про відновлення Спілки Української Молоді і платформою нашої діяльності залишаються принципи та ідеали СУМ двадцятих, й першою була зареєстрована під цією назвою (це також є незаперечним фактом). Публікуючи нашу "Відозву" про відродження Спілки Української Молоді у своєму журналі "Авангард" Центральна Управа СУМ закордоном, цим самим визнала відновлений нами СУМ, що тепер наші „опоненти” із „СУМ в Україні” чомусь всіляко замовчують. Й тільки, принципова позиція нашої організації з ряду питань, зокрема, що Центральна Управа СУМ повинна знаходитися в столиці України місті Києві, а не закордоном (де вона чомусь знаходиться до цього часу), не дала нам тоді змоги досягнути порозуміння про входження нашої організації до світової структури СУМ.

19 серпня 1989 року на горі Маківці, в Карпатах, відбулися Установчі збори Львівської обласної організації Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ). З цієї дати розпочинає свій історичний відлік організація, яка сьогодні іменує себе "СУМ в Україні". Керівництво „СУМ в Україні” вважає себе спадкоємцем СНУМ. Це вони стверджують самі, зокрема, у вже згадуваній заяві, яка й послужила приводом до написання цього пояснення. Чому вони "відновили", як вони заявляють, „СУМ в Україні” спочатку під назвою СНУМ? Логічніше було б зразу заявити про відновлення СУМ в Україні. Але як ми вже знаємо 17 червня 1989 року в Харкові вже було відновлено Спілку Української Молоді і Світова Управа СУМ вітала це відновлення.

Керівництво СНУМ у 1989 році не претендувало ні на назву, ні на історичну спадщину СУМ, а навпаки заперечувало сам факт існування такої організації. Ми доведемо це не голослівно, як тепер звинувачують нашу організацію у привласнені нібито їхньої назви, а процитуємо дослівно співголову Львівського СНУМ Ігоря Деркача, якого вони тепер називають "першим головою СУМ в Україні" і зараховують до історії своєї організації.

Пояснюючи причину чому Львівська організація СНУМ відмовилась від назви СУМ, Ігор Деркач в інтерв’ю журналу «Перетурбації» ч. 1., за 1989 рік, що видавався у Варшаві (стаття також була надрукована у газеті «Новий Шлях» від 20 січня 1990 р.) заявив: „Літом цього року Харківська філія УГС висунула таку ініціативу про відновлення Спілки Української Молоді, яка нібито існувала у Харкові в 1929-30 роках. Але така спілка ніколи не існувала. То була хибна думка. Тому що в 1929-30 роках на процесі Союзу Визволення України виникло питання про СУМ. Тобто НКВД сфабрикувало процес над професором Єфремовим, під час якого, в процесі розслідування, постало питання про СУМ, хоча така спілка взагалі не існувала в той час. На цьому процесі зроблено списки молодих людей - членів СУМу, які теж в дійсності не існували… Вони хочуть конче відновити СУМ. Але вони вже зрозуміли, що не існувала така СУМ в ті часи. От, наприклад, чому ми не хотіли назви СУМ. Ми радилися з В'ячеславом Чорноволом та іншими членами УГС. Справа в тому, що відновивши сьогодні стару назву, накликаємо на себе біду. Фактично таким чином, оголошуємо підтримку СУМу американського, а американський СУМ партійний, він існує при ОУНб та ОУНр. Тобто там є чотири напрямки: ОУН бандерівський, ОУН мельниківський, двійкарі, і т. зв. соціал-демократи. Проголошенням на Україні СУМу ми можемо викликати розкол. Ті ж чекісти, чи навіть молодь, яка не розбирається в питаннях історії, може утворити тут якісь інші молодіжні організації і оголосити, що ми - мельниківці, інші - що ми двійкарі, саме КДБ могло б на те впливати і натравити одних на одних, що було б початком нездорового розколу.”.

Ось, так "перший голова СУМ в Україні" Ігор Деркач у 1989 році публічно у пресі заявляв, що мов СУМ ніколи не існувало, що це мов провокація НКВД. Він говорив: "От, наприклад, чому ми не хотіли назви СУМ. Ми радилися з В'ячеславом Чорноволом та іншими членами УГС. Справа в тому, що відновивши сьогодні стару назву, накликаємо на себе біду".

Справді у 1989 році ще ніхто не міг передбачити чим закінчиться "горбачовська перебудова", тому вони не хотіли назви СУМ і назвали свою організацію СНУМ. В 1991 році політична ситуація стала прояснюватися, стали приїздити СУМівці із діаспори, пропонувати співпрацю, запрошувати в гості, надавати матеріальну та фінансову допомогу, але ставили вимогу змінити назву СНУМ на СУМ. Ігор Деркач вагався, але з'їздивши в гості до "американського партійного" СУМу, „згадав”, що була така організація СУМ у 1925 році в Києві і в грудні 1991 р. перейменував СНУМ в СУМ чим і викликав в Україні появу ще однієї організації під назвою СУМ, сьогодні відомої нам під назвою "СУМ в Україні".

До 1995 року в пресі, на Світових конференціях української молоді (СКУМО), велася дискусія між двома організаціями. В 1994-1995 рр. за посередництвом Народного депутата України Ярослави Стецько відбувалися переговори про об'єднання двох Спілок. У листопаді 1994 року в Києві відбувся Великий Збір СУМ, на якому і відбулося об'єднання двох організацій. Не задоволені таким рішенням прихильники Ігоря Деркача і Віри Гайдамахи покинули Великий Збір СУМ. Провівши у 1995 році свій так званий "надзвичайний Великий Збір СУМ" де головою було обрано Ігоря Симчича, який самовпевнено заявив, що тільки їхній СУМ є "правдивий", й розпочав проти нашої організації наклепницьку кампанію та припинив переговори. Письмові звернення Ярослави Стецько до Центральної Управи СУМ про необхідність поєднати СУМ ігнорувались.

В червні 2009 року Центральний Провід СУМ проводив конференцію у місті Харкові з нагоди відзначення 20-річчя відродження в Україні Спілки Української Молоді. Серед Привітаннь, які надійшли на адресу Конференції було зачитане і привітання від Святослава Липовецького, на той час Голови „СУМ в Україні”, всі члени СУМ які були там присутнні сприйняли це, як крок нового керівництва „СУМ в Україні” до порозуміння. Та заява про "Становище СУМ в Україні щодо діяльності провокативних організацій під абревіатурою СУМ" засвідчила непослідовність керівництва „СУМ в Україні” і перекреслила всі сподівання на покращення відносин між нашими організаціями.

Ми ніколи, на відміну від наших опонентів з „СУМ в Україні”, не заперечували їхнє право на продовження традицій СУМ. Переконані, що традиції потрібно продовжувати ділами, а не голослівними заявами. Як бачимо історія та діяльність організації під назвою „СУМ в Україні” не є такою бездоганною та однозначною, як це намагається у заяві змалювати керівники „СУМ в Україні”, заявляючи, що "її вихованці є провідниками українських громадських організацій та установ в діаспорі та Україні". Нагадаємо, що їхнім вихованцем був сумно відомий Тарас Чорновіл і ціла "плеяда" подібних йому провідників. Делегати ХІІІ Крайового З’їзду „СУМ в Україні”, беруть на себе повноваження від імені „Спілки Української Молоді в Україні”, дякувати всім, хто долучився в 1989 році до створення СНУМ-СУМ в Україні та звертаються до Крайової Управи з пропозицією відзначити цих осіб організаційними грамотами. Приписуючи, таким чином, собі заслуги до яких вони не мають відношення, бо як ми вже вище показали, СНУМ у 1989 році створювався на противагу СУМ.

Основною причиною протистояння між нашими організаціями, вважаємо бажання певних осіб з „СУМ в Україні” утримати свою монополію на зв'язки між сумівськими організаціями в Україні та діаспорі і не допустити незалежного розвитку сумівського руху у світі. Керівництву „СУМ в Україні” потрібно зрозуміти, що історія СУМ не є і ніколи не була їхньою власністю, а вже давно стала надбанням всього українського молодіжного руху. Необхідно позбутися ілюзій щодо якоїсь своєї "виняткової" ролі у молодіжному русі України, і позбавитись зверхнього тону у спілкуванні з нашою організацією, яким вони починаючи з 1989 року намагаються нас повчати. Чого була варта тільки заява Ігоря Деркача на нашу адресу: "Вони хочуть конче відновити СУМ. Але вони вже зрозуміли, що не існувала така СУМ в ті часи".

Сподіваємось, що наша позиція зрозуміла. В Україні є дві окремі організації – СУМ і „СУМ в Україні”, які мають власну історію і традиції. Але діалог між нашими організаціями потрібний, для того, наприклад, щоб не було таких заяв та помилкових уявлень один про одного. Ніхто не повинен вказувати один одному із ким координувати свою діяльність і кого підтримувати. Ми завжди були і залишаємося відкриті до діалогу й уважно вислухаємо позицію керівництва „СУМ в Україні” з цього приводу.

21 січня 2010 року

Правління Всеукраїнської молодіжної
громадської організації „Спілка Української Молоді
(Олександр Задорожний, Костянтин Черемський,
Едуард Юрченко, Петро Вознюк, Володимир Мозговий)

***

E-mail: sum@ukr.net
Тел.: +38 (066) 536-17-11.

21-01-2010 11:43 // Протест // URL: http://maidan.org.ua/static/narnewslviv/1264067010.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua