Регіони/Полтавська область

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

< ГАУ:Регіони

Jump to: navigation, search

Зміст

1 ГАУ 2008
2 ГАУ 2007

[ред.]

ГАУ 2008

[ред.]

Фоторерепортаж

[ред.]

Звернення учасників круглого столу –представників громадських організацій Полтавщини від 23.05 2008р.

ГРОМАДЯНСЬКА АСАМБЛЕЯ УКРАЇНИ

„Конституційна реформа в Україні: позиції громадянськості”
Звернення учасників круглого столу –представників громадських організацій Полтавщини
від 23.05 2008р.

Ми, представники громадських організацій Полтавщини, зібралися для того, щоб обговорити суспільно-політичну ситуацію в Україні та шляхи конституційного реформування, а також висловити свою думку щодо загроз і викликів політичної кризи для суспільства, вимог до політиків щодо наших дій в умовах політичної нестабільності в нашій джержаві.

Ми прагнемо, шоб нашу думку – думку досить значної частини суспільства почули і влада і ті, хто прагне до влади. Тому мусимо говорити на повний голос і добиватися, щоб його не лише почули, а й врахували, особливо, коли йдеться про зміни до Конституції чи навіть прийняття нової Конституції України.

Причина перманентного перерозподілу владних повноважень не криється в характерах чи особистостях політиків. Вона має набагато глибші корені і носить системний характер. Великою мірою ми завдячуємо пострадянській системі правління, залишеній нам у спадок. Визнаємо, що ми, на жаль, причетні до того безладу в Українській державі, від якого втомилися уже всі. На жаль, з нашої мовчазної згоди після проголошення незалежності України не змінили державного устрою, залишивши його радянським з тією ж ідеологією. З нашої мовчазної згоди до цього часу немає чітко визначеної національної ідеї, не зазначено шляхи економічного розвитку держави. Тому сакраментальне питання колишнього двічі Президента України Л.Кучми „Скажіть мені, що ми будуємо, тоді я будуватиму” залишається актуальним. Нинішні політики втратили довіру народу не лише до себе, а до влади в цілому. Значна частина громадян взагалі втратила віру в майбутнє не лише власне, а й держави. І це найстрашніше, бо за словами Френсіса Фукуями: „Наріжним каменем розвиненого суспільства є рівень довіри однієї людини до іншої”.

Ситуація навколо конституційної реформи в Україні насторожує. Адже ми знаємо, що в США, наприклад, Конституція діє уже третє століття і зазнала за цей час досить небагатьох і то чітких правок. Наша Конституція має лише 12 років, а змін у ній стільки, і всі вони настільки неузгоджені, що сама Конституція перестає бути основним законом держави. Крім того, Конституція маістить у собі безліч суперечностей, що призводить до ігнорування її в першу чергу владою, а потім і громадянами. Багато конституційних норм є суто декларативними і тому фактично не дають громадянам жодних гарантій, а отже не є законом, який можна застосувати на практиці. Але ми змушені визнати, що в ситуації протистояння, яка триває в Україні, конституційна реформа необхідна. Але Конституція повинна бути справді основним законом держави, чітким, коротким і зрозумілим, законом обов,”язковим для всіх, а не створеним для певних особистостей, кланів, груп чи партій.

Ми підтримуємо ідею конституційної реформи лише тому, що непродумані незаконно внесені зміни від 8.12.2004р. поглиблюють протистояння владних гілок і позбавляють громадськість можливості будь-якого впливу на розвиток власної держави Але одночасно зазначаємо, що конституційна реформа не може завершитися внесенням змін до Конституції чи навіть прийняттям зовсім нової Конституції. Оскільки Конституція є основним законом держави, то вона повинна містити лише основні положення громадського життя та гарантії для всього насенлення України. Але, якщо конституційні права та обов”язки не будуть чітко прописані в законах України, не матимуть чіткої регламен6тації, важелів стримувань та протистоянь, тоді це не може вважатися конституційною реформою. Отже, потрібно чітко зазначити, що конституційна реформа є цілим комплексом законодавчих актів, створенням правового поля в державі з чітко визначеною кримінальною відповідальністю, особливо посадовців, за порушенн6я конституційних норм, правом народу змінювати владу, яка не сприяє національній безпеці держави, не забезпечує гарантовані Конституцією права людей. На підставі цього визначити,:як, ким, коли іпроводитиметься конституційна реформа та шляхи їх реалізації.

Завдяки запровадженню пропорційної виборчої системи (в найгіршому її варіанті) з нашої мовчазної згоди громадськість було усунуто від будь-якої участі в управлінні державою. Таким чином, фактично було грубо порушено ст.5 Конституції, де зазначено: „Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”. Тому найперше: ст.5 Конституції повинна з декларативної заяви стати реальним важелем для здійснення влади народом. А саме громадяни повинні мати право на вибори своїх депутатів усіх рівнів прямим голосуванням без посередництва партій. Друге: ККонституцію не повинні писати політики, а Конституційна асамблея професіоналів, які протягом 10 наступних років не повинні обиратися до парламенту та займати посади в уряді. Бо те, що для написання нового тексту Конституції створено Конституційну Раду без участі громадських організацій, свідчить, що нинішня влада й надалі намагається творити закони не для суспільства, а під свої власні інтереси та амбіції.

Підтримуючи ідею конституційної реформи, пропонуємо внести зміни, що затверджують статутс нашої держави а саме:

- у відповідності до ч.2 ст.2 „Україна є унітарною державою” скасувати розділ Х „Автономна республіка Крим”, у ч.1 ст.133 записати: „Систему адміністративно-територіального устрою України складають: області, райони, міста, райони в містах, селища і села”, вилучивши таким чином запис про АРК і в ч.2, надавши їй статусу області, записати: „До складу України входять: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Кримська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області...”;

- чітко визначити, яку Україну прагне збудувати суспільство і створити реальну програму;

-- внести пункти про кримінальну відповідальність за порушення норм Конституції, зокрема:ч.3 ст.2 „Територія України в межах існуючиого кордону є цілісною і недоторканою” та ст.10 „Державною мовою в Україні є українська мова” ( за заклики до перегляду та зміни цих норм, а також за неповагу посадових осіб, державних службовців та депутатів усіх рівнів до державної мови та відмову користуватися нею запровадити кримінальну відповідальність, в тому числі й іноземних громадян та тих, хто їх запрошує);

- забезпечити реальними законодавчими актами розділ III „Вибори. Референдум” і перетворити їх з декларації на реальний дієвий механізм участі народу в суспільному житті держави;

- змінити виборче законодавство (внести норму: право громадян на висування кандидатів та вибори голів і депутатів прямим голосуванням без посередництва партій до рад усіх рівнів (мажоритарна та пропорційна система виборів);

- гарантувати реальний розподіл функцій влади, для чого заново написати розділи: IV „Верховна Рада України”, V „”Президент України”, VI”Кабінет Міністрів України”, в яких будуть усунуті закладені протиріччя і чітко виписані функції кожної з цих гілок влади;

- прийняти закони „Про відкликання депутатів та голів рад усіх рівнів”,”Про розпуск парламенту та фракцій”; ”Про імпічме Президента” „Про опозицію”, „Про лоббі”;

- гарантувати реальне, а не декларативне правосуддя в Україні (повністю підтримуємо пропозиції відомого українського правозахисника Євгена Захарова в додатку);

- громадські організації повинні консолідуватися для реального впливу на владу шляхом моніторингу діяльності влади всіх рівнів і виконанням обіцянок;

- скасувати будь-які пільги для Президента, прем”єр-міністра, міністрів, депутатів усіх рівнів, суддів, прокурорів, депутатів та представників влади усіх рівнів без права відновлення;- скасувати ч.3 ст.80 Конституції України про депутатську недоторканість;

- основні принципи Конституції щодо державного устрою, розподілу влади та відповідальності, забезпечення прав та соціальних гарантій тощо - винести не референдум;

- запровадити двопалатний парламент, де нижня палата повинна формуватися за мажоритарною системою через громадські організації;

- привести всі закони у відповідність до Конституції України;

- запровадити насправді рівність усіх перед законом: однакові правила для громадян – понад усе, на них тримається увесь суспільний демократичний лад.

Доки громада буде усунута від реального впливу на владу і політиків, про демократичне суспільство і верховенство права в Україні не може бути й мови. Адже шанобливе відношення до Конституції та законів України може сформуватися лише за умови усвідомленої й рівноправної участі громадян у конституційному процесі та управлінні державою.

ГГромадяни, не будьте байдужими, не піддавайтеся обіцянкам політиків, будьте активними учасниками суспільного життя. Контролюйте виконанням виборчих програм та добивайтеся постійної звітності за їхню діяльність. Пам”ятайте основний принцип демократичного суспільства : влада може робити лише те, що дозволяє закон, а громадянин може робити все, що не заборонено законом.

[ред.]

Запрошення

23 травня у Полтаві, в конференц-залі Інституту економіки та права
(вул. Котляревського, 1/27, 2-й поверх) об 11 годині
за ініціативою Громадянської Асамблеї України (Г А У) проводиться круглий стіл
„КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: ПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ”,
в роботі якого візьмуть участь представники громадських організацій та ЗМІ.
Планується з позицій громадськості визначити:

- доцільність та вчасність конституційних змін;
- основні напрямки реформування, які обов’язково повинні враховувати інтереси населення та утверджувати непорушність прав і свобод людини і громадянина;
- шляхи реалізації процесу внесення змін до Конституції.
Пропонуємо для обговорення конституційної реформи такі питання:
1. РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВОЮ.
2. ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЛАДИ?
3. ЯКОЮ МАЄ БУТИ МІСЦЕВА ВЛАДА?
4. ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА?
5. ЯК ПРИЙМАТИ КОНСТИТУЦІЮ?

Крім того, учасники круглого столу оберуть делегатів на форум ГАУ, який планується провести в Києві 21 червня цього року.

Запрошуємо до активної участі в роботі круглого столу.

Контакт для інформації та заявок про участь у круглому столі: Коваленко Зоя Дмитрівна – керівник Центру правозахисту і контролю за дотриманням законності в Полтавській області (м.Полтава, Соборний майдан,15, тел.: 500-647, моб. 8-095-504-66-48)

[ред.]

ГАУ 2007

Відповіді на питання (оновлено 16.07, 16 НУО, 84-90-61)
Список делегатів на форум Громадянської Асамблеї України

[ред.]

Звернення делегатів конференції громадських організацій Полтавщини

„Позиція громадянського суспільства щодо політичної кризи в Україні”

Звернення делегатів конференції громадських організацій Полтавщини від 5.07 2007р.

Ми, представники громадських організацій Полтавщини, що не є безпосередніми учасниками виборчого процесу, не висуваємо кандидатів і не підтримуємо жодні конкретні політичні сили чи владні структури, зібралися для того, щоб обговорити нинішю ситуацію в Україні і висловити свою думку щодо загроз і викликів політичної кризи для суспільства, вимог до політиків і виборчої кампанії та щодо наших дій в умовах політичної кризи.

Політична криза виникла в Україні не сьогодні. Вона існує всі роки незалежності нашої держави. Її не можна вважати ні випадковою, ні спеціально спровокованою якимись зловмисниками. Причина перманентного перерозподілу владних повноважень не криється в характерах чи особистостях політиків. Вона має набагато глибші корені і носить системний характер. Великою мірою ми завдячуємо пострадянській системі правління, залишеній нам у спадок. Визнаємо, що ми, на жаль, теж причетні до цього. Бо саме з нашої мовчазної згоди після проголошення незалежності Українине змінили державного устрою, залишивши його радянським з тією ж ідеологією. Не запровадивши люстрацію, як те зробили інші країни колишнього соціалістичного табору, ми потурали тому, що при владі залишилися ті ж самі керівники. З нашої мовчазної згоди було розграбовано та вивезено з України її багатства, що сприяло утворенню цілих олігархічних кланів, які нині нібито демократично прийшли до влади.

Завдяки запровадженню пропорційної виборчої системи (в найгіршому її варіанті) з нашої мовчазної згоди громадськість було усунуто від будь-якої участі в управлінні державою. Таким чином, фактично було грубо порушено ст.5 Конституції, де зазначено: „Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”. Тому нині в Україні відбуваються вибори без вибору. Нинішні політики втратили довіру народу не лише до себе, а до влади в цілому. Значна частина громадян взагалі втратила віру в майбутнє не лише власне, а й держави. І це найстрашніше, бо зо словами Френсіса Фукуями: „Наріжним каменем розвиненого суспільства є рівень довіри однієї людини до іншої”

Ми, підтримуючи ідею дострокових парламентських виборів, зазначаємо, шо вони не зможуть вивести Україну з глибокої системної кризи, якщо терміново не будуть змінені хоча б основні „правила гри”, а саме:

- чітко визначити, яку Україну прагне збудувати суспільство і створити реальну програму;

- громадські організації повинні консолідуватися для реального впливу на владу шляхом моніторингу всієї виборчої кампанії, програм, списків, та контролю за виборчим процессом і виконанням обіцянок;

- партії повинні формувати відкриті регіональні списки кандидатів у народні депутати за пропозицією своїх місцевих організацій та осередків;

- голосування за списками повинне бути рейтингове, щоб виборці могли впливати на майбутній склад фракцій у парламенті;

- скасувати будь-які пільги для народних депутатів та представників влади без права відновлення;

- скасувати ч.3 ст.80 Конституції України про депутатську недоторканість;

- Конституцію не повинні писати політики, а Конституційна асамблея професіоналів, які протягом 10 наступних років не повинні обиратися до парламенту та займати посади в уряді;

-запровадити двопалатний парламент, де нижня палата повинна формуватися за мажоритарною системою через громадські організації;

- знизити прохідний бал до 1-1,5%, щоб склад парламенту більш повно відображав волю виборців;

- політики повинні домовлятися відкрито навколо суспільних цінностей, а не власних інтересів;

- прийняти закони „Про відкликання депутатів та розпуск фракцій”; „Про опозицію”, „Про лоббі”, „Про Кабінет міністрів” та внести зміни до Конституції і виборчого законодавства;

Громадяни, не будьте байдужими, не піддавайтеся обіцянкам політиків, будьте активними учасниками суспільного життя. Контролюйте виконанням виборчих програм агати постійної звітності за свою діяльність. Пам”ятайте основний принцип демократичного суспільства: влада може робити лише те, що дозволяє закон, а громадянин може робити все, що не заборонено законом.

[ред.]

ПРЕС-РЕЛІЗ

конференції громадських організацій Полтавщини „Позиція громадянського суспільства щодо політичної кризи в Україні”

5 липня 2007р. за сприяння Міжнародного фонду „Відродження” в Полтаві, в актовій залі обласної організації Національної спілки письменників України відбулася конференція громадських організацій області, на якій обговорювалося питання політичної кризи в Україні та шляхи виходу з неї. До участі запрошувалися лише громадські організації, які не беруть безпосередню участь у виборах як кандидати та не проводять агітацію за конкретні політичні партії чи блоки.

Для того, щоб громадська організація стала повноважним представником на конференції їй потрібно було заповнити реєстраційну форму учасника регіональної конференції Громадянської Асамблеї України (ГАУ): дані про організацію та анкету з питаннями, винесеними для обговорення на конференції:

1. Загрози і виклики політичної кризи для суспільства.

2. Які вимоги мають висунути громадяни до політиків та виборчої кампанії?

3. Що і як має робити організована громадськість в умовах політичної кризи?

Подали заповнені реєстраційні форми – 22 організації, з них: правозахисних – 5, соціально-правової допомоги – 4, інваладів – 4, гендерної рівності – 3, розбудови громадянського суспільства -2, екологічні – 2, медійні, письменницькі – 2.

Аналіз даних показав, що громадські організації вважають:

Основні принципи і пропозиції при розгляді питань.

1. Загрози політичної кризи для суспільства: розкол суспільства через недовіру до всіх інститутів влади, збайдужілість громадян і розчарування в політичних лідерах та їх здатності впливати на процеси в державі, їх неспроможність до співпраці; втрата державності через можливість громадянської війни (путчу) та приходу до влади „сильної руки”; відсутність плану відродження та економіної розбудови держави тпородили погіршення рівня життя простих громадян, нестабільність і невпевненість у майбутньому, що призводить до вимирання нації

2. Вимоги до політиків та виборчої кампанії: :а) припинення дії недолугих законів, зокрема виборчих, внесення змін і доповнень до законів „Про вибори народних депутатів”, „Про вибори Президента України”, до Конституції –зменшення кількості народних депутатів до 300; запровадження двопалатного парламенту, повернення до змішаної системи виборів, обмеження терміну депутатства до 2 разів, заміна постійно діючої системи депутатства на періодичні пленарні засідання ; б) чітка організація самого виборчого процесу, що включає: справедливі, прозорі, чесні вибори, контроль за виборчим процесом з боку громадських організацій, формування відкритих списків політичних партій, щоб люди могли голосувати за конкретні прізвища, запровадження люстрації для всіх „колишніх” обранців та керівників, зняття з виборчих перегонів політичних сил за „чорний піар” чи провокування громадян до збройних та силових конфліктів; в) запровадження жорсткрго контролю за діяльністю політичних партій, блоків, фракцій через постійні звіти перед суспільством про конкретну діяльність по виконанню ними передвиборчих програм, заборона нардепам та представникам влади лікуватися за кордоном, а зобов”язати їх забезпечити належну охорону здоров”я в Україні, прийняття законів „Про відкликання депутатів та недовіру фракціям”, „Про опозицію”, „Про кабмін”.

3. Як вести себе громадськості в умовах політичної кризи: а) розбудовувати громадянське суспільство череоб”єднаня для спільних дій та лобіювання, брати участь у формуванні місцевих бюджетів та контролі за його виконанням, ініціювати проведення громадських слухань, звітності місцевої влади, займатися просвітою громадян та захистом їх прав за допомогою ГО.

Громадськість Полтавщини голосно заявляє про те, в якій державі ми хочемо жити; як і чим повинні займатися політики та представники влади; через які принципи жодна політична сила не має права переступати, щоб впливати на державні інституції. Наші обранці повинні діяти для народу і в інтересах народу, а не вирішувати власні питання чи питання певних кланів.

[ред.]