Косик Володимир
Матеріал з Maidan Wiki
Статті Володимира Косика на Майдані
Підсовєтська Україна між двома Світовими війнами - ч.7
- Збіжжя було бережене спеціяльними відділами ҐПУ і українці з нього не могли користати. Що більше, воно в деяких випадках гнило в той час, коли мільйони людей вмирало з голоду. Гаррі Лянґ, який був кореспондентом єврейської газети "Форвард" в Ню Йорку і мав змогу їздити по Україні, писав: "Переїжджаючи широкими полями України... ми бачили великі дуже високі піраміди збіжжя, з яких йшов дим, бо воно гнило" (Jewish Daily Forward, in "Социалистический Весник", Париж, № 19, 1933, стор. 15). (17-07-2007)
Підсовєтська Україна між двома Світовими війнами - ч.6
- Розчарований американський комуніст Адам Й. Тавдул, довідався від Скрипника, тоді міністра в українському комуністичному уряді в Харкові, що найменше 8 мільйонів осіб згинуло з голоду в Україні і на північ від Кавказу, тобто на Кубані, де більшість населення були українці. Баліцкий, шеф ҐПУ, начисляв від 8 до 9 мільйонів тільки в самій Україні (сf. "Saturne", Bulletin de la Commission Internationale contre le régime concentrationnaire, Paris, janvier-février 1956)... (12-07-2007)
Підсовєтська Україна між двома Світовими війнами - ч.5
- Район Пархомівка, Харківської области: "Віз, що збирав тіла, затримався перед хатою селянина Коваля. Він був живий, але збирачі трупів зачали його тягнути до воза. Коваль був слабий з голоду, і з трудом просився: "Не тягніть мене, дайте мені їсти, - я ще живий!" Але збирачі тіл відповіли: "Ми дуже зайняті. Не можемо прийти щераз тебе забирати, а ти напевно помреш!". Так селянина Коваля, завжди ще живого, кинули до спільної ями. Та вночі він виліз з-під трупів і з ями то поповз із цвинтаря до першої хати, там хтось з його рідні приніс йому гарячого звірячого мяса і він поволі почав приходити до себе. У 1941 році він завжди ще жив. Його приятелі назвали його "Пилип Коваль Безсмертний." (там же, стор. 74). Випадки, що дуже ослаблених живих людей закопували були дуже часті (06-07-2007)
Підсовєтська Україна між двома Світовими війнами - ч.4
- Врешті був запущений механізм Голодомору. Цей механізм складався з трьох чинників: 1) завищені пляни доставок, складені Москвою у 1931-1933 роках, 2) насильна реквізиція хліба і всіх продуктів, що почалася з осені 1931 року й тривала до кінця 1932 року, 3) заходи, спрямовані на ізоляцію українського населення за допомогою військ, з одного боку, ізоляція сіл від міст і вокзалів, а з другого - України від інших республік і зовнішнього світу. (03-07-2007)
Підсовєтська Україна між двома Світовими війнами - ч.3
- У питанні декулакізації цікавим є свого рода свідчення письменника єврейського походження Василія Ґросмана, якого герой розповідає: "Декулакізація розпочалася в 1929 р., під кінець року, але вона досягнула зеніту в лютому і березні 1930 р... Розвинулася страшна кампанія в пресі, радіо, на зборах: Кулаки – паразити, вони палять збіжжя, вбивають дітей. І нам сказали прямо: треба підняти маси проти них і їх знищити як клас, цих проклятих... Бути безжалісним! Вони не люди, ці сотворіння... Щоб їх вбивати, треба було проголосити, що кулаки не люди, так як німці говорили, що євреї не люди. Ось так сказали Ленін і Сталін: кулаки не люди..." (28-06-2007)
Підсовєтська Україна між двома Світовими війнами - ч.2
- Боротьба йшла також в галузі науки. Не заторкуючи всі галузі, варто пригадати, що у 1929 р. був прийнятий новий правопис української мови, т.зв. академічний провопис, який зберігся на західних землях і на еміграції. В Україні тепер його не вживають, за малими вийнятками, воліють вживати новий правопис, накинений російсько-совєтською владою з метою насильно зближувати українську мову до російської. На питання чому в Україні вживають новий правопис – відповідають, бо "ми так привикли". (23-06-2007)
Підсовєтська Україна між двома Світовими війнами
- Пропонуємо Вашій увазі нову працю професора Паризького університету Володимира Косика, написану з нагоди 75-річчя Голодомору. Вступна частина охоплює період від створення Центральної Ради до упадку Директорії, базована на радянських та європейських архівах, та використовує широку базу досліджень інших авторів. (17-06-2007)